Тема. М. Коцюбинський. Дорогою ціною. Час і вічність у повісті, символічні образи. Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії
Мета:
–     навчальна (освітня): продовжувати ознайомлення учнів з ідейнохудожнім змістом повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною» (ІV, V частини, епілог); аналізувати образи часу і вічності в повісті, символи, роль і значення кольорів, звуків; характеризувати за складеним планом образ Соломії, дослідити, як випробування гартують характер людини; учити висловлювати роздуми про проблему волі людини і можливості її досягнення в сучасних умовах;
–     розвивальна: розвивати навички роботи з текстом епічного твору, вміння робити власні висновки; логічне та творче мислення, репродуктивну та творчу уяву, увагу, пам'ять, спостережливість; формувати світогляд школярів;
–     виховна: виховувати волелюбність, зневажливе ставлення до жорстокості і зла, повагу до мужності, сили волі як рис характеру, що необхідні для боротьби зі злом, утисками особистості; любов до художнього слова.
Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку на їх основі умінь та навичок.
Методи: бесіда.
Прийоми: складання плану, художній переказ, розповідьвитяг, характеристика образу за складеним планом, прийом мікрофону.
Обладнання: підручник В. Цимбалюка «Українська література. 8 клас» (К., 2008)., ТЗН.
Хід уроку

1.    Бесіда з учнями про поняття часу в творі
1.    Пригадайте, з яких слів розпочиналася повість «Дорогою ціною»? («Діялось це в тридцятих роках минулого століття»). Як вони вплинули на вас? (Зрозуміли, що розповідь буде йти про події минулих років, причини яких потрібно було шукати в історії нашої держави).
2. Справді, письменник звернувся до минулих часів, зміг перенести і читача в них. А якими ж словами він розпочав епілог повісті? («Чимало води утекло в Дунаї з того часу») Які відчуття вони викликали? (Відчуття плинності життя, його перетворюючої сили).
Учитель. Бачимо, що авторові вдалося створити своєрідний часовий простір, наснажений бурхливими подіями (часто випадковими), які мали вирішальне значення в житті героїв. Остап та Соломія виявили себе справжніми поборниками насильства та неволі. Водночас вони постали перед нами як часточка неохопного світу, що живе за своїми законами зміни часу, людей. Однак подвиг героїв залишився жити у вічності. А що ж таке вічність – вдома ви мали з’ясувати для себе це питання за тлумачним словником? (Вічність – 1. Плин часу, що не має початку й кінця. 2. Про дуже довгий час, віки. //Пам'ять про когось у віках).
 

2.    Повідомлення теми, мети, завдань уроку
Ми завершуємо вивчати пригодницьку романтичну повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною». І спробуємо осягнути символічні образи часу та вічності в творі, дослідити роль та значення кольорів і звуків у художньоестетичній та ідейній картині повісті. Розуміння справжніх філософських категорій, серед яких час і вічність, стане основою для становлення ваших особистих думок та переконань, допоможе пізнавати життя в його багатоманітності. Ви продовжуватимете вчитися робити власні висновки, досліджуватимете не лише сюжет епічного твору, а і його художньовиражальну природу. Для цього звертайте особливу увагу на текст повісті. Вам буде необхідно виокремити символічні образи та зрозуміти їхню роль у творі. Після такої роботи повість «Дорогою ціною» стане книгою, в якій ви зможете знайти відповіді на запитання, що хвилюють вас особисто.

3. Перевірка домашнього завдання
Вдома ви складали план до двох останніх частин твору та епілогу. (Заслуховується декілька учнівських планів, найкращий (або поєднання декількох) записується вчителем на дошці).
Орієнтовний план
ІV частина «У циган»:
1. «Соломія не тратила надії й навіть не дуже журилась».
2. Арешт циган та Остапа.
V частина «Боротьба за врятування Остапа»
1. Рішення Соломії визволяти Остапа силою.
2. Річка, як «чорна і тиха безодня».
3. Поєдинок з вартою турецького човна.
4. Останні хвилини життя Соломії.
Епілог «Доля Остапа»:
1. Маленька хатинка сторожа на високій бессарабській полонині.
2. Уміти слухати живий вітер.
3. Остап – старий дід.
4. «Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав...»

4. Художній переказ (сприймання Соломією навколишнього світу уранці перед визволенням Остапа). Бесіда про особливості колористики в творі, образ туману.
Учитель. Один із пунктів нашого плану до п’ятої частини повісті «Річка, як „чорна і тиха безодня”». Перекажіть текст твору, що відповідає йому, дотримуючись вжитих автором художніх засобів (епітетів, метафор (уособлень), порівнянь).
– Який колір найчастіше зустрічаємо в цьому епізоді? (Чорний) Як ви гадаєте, чому? (Бо чорний колір співзвучний сумному настрою героїні, яку розлучили з коханим).

– У цьому описі ми зустрічаємося з образом туману. І можемо сприймати його як цілком конкретну картину. Однак на початку уроку я сказала вам, що ми досліджуватимемо символічні образи твору. Туман – один із них. Які асоціації викликає у вас туман як природне явище? (Непрозорий, неясний, тьмяний, перешкоди, нечіткий, невиразний). Спробуйте на основі цих асоціацій витлумачити символіку образу туману. (Можна говорити про те, що туман символізує безперспективність, невідомість, складність шляху, який обрали герої повісті. Як світло денеде блимало крізь млу туману, так їхня надія пробивалася через морок сумних думок).

– Пригадайте, який колір домінував при змалюванні картин пожежі у плавнях (ІІІ частина), аргументуйте відповідь цитатами з тексту. (Червоний: «Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари...») Визначте його символічний зміст (Червоні барви символізують страх, породжений пожежею).

– Зверніть увагу на колористичний малюнок, що постає після розпачливих перегуків Остапа і Соломії наприкінці твору. Білі боки спорожнілого човна вода фарбує у червоний колір. Як, на вашу думку, співвідносяться ці кольори? (Вони контрастують між собою).Вчитель. Дійсно, білий – колір світлий, він символізує чистоту загиблої Соломії, яка і пливла на цьому човні. Червоний же – колір неспокою. Однак варто зауважити, що неспокій – складова частина людського життя. Тому можемо говорити про те, що така колористична картина символізує нескінченність, плинність часу, навіює нам відчуття вічності.

Вчитель. Ми переконалися, що у малюнках природи слово М. Коцюбинського світиться, грає різними барвами, дзвенить багатьма струнами. Тому таким важливим поряд із колористикою постає звукопис.
– Як передається вічний шум безбережного моря комишу? Які асоціації він викликає? (Звуконаслідувальними алітераціями (повторення звуків «ш», «с») та асонансами (повторення звуку «у») через сприйняття Соломії. У шелесті комишу Соломія десь глибоко в душі відчувала вирок для себе).
– А який звук допомагає відчути розбурхану стихію пожежі? (Звук «р», повторений багато разів).

5. Бесіда про ідейне навантаження епілогу повісті, виокремлення символічних образів вітру, часу, вічності у ньому (розповідь-витяг).
Учитель. Так, у творі ми зустрічаємо насичену кольорами та звуками картину. Пам’ятаємо, що вона має символічне значення. Таке ж навантаження несе і образ вітру. Віднайдіть його у тексті твору та перекажіть цей уривок. («Що не кажіть, а він живий, той вітер. Він летить іздалеку, понад тихими селами, і забирає по дорозі, всичує в себе і тишу села, і клекіт міста, шемрання темного лісу, дзюрчання вод і дзвін стиглого колоса. Він несе в собі гомін землі, від тихого бриніння мушки до гуркоту грому, від скритого зітхання серця до крику смертельної розпуки»).

– Яким ви уявили собі вітер? Розкажіть про його найголовніші можливості. (Вітер – всемогутня сила, справжній володар, непідвладний часові. Він здатен бути скрізь, ставати свідком людського щастя та горя, перемоги та поразки. Вітер може підняти бурю на морі, примусити людину змінити свої плани).

– Символічний образ вітру ніби продовжує образ космічного польоту. І в цьому космічному вихорі десь загубилися і долі, і кохання двох невмираючих сердець – Остапа і Соломії. Такий романтичний, піднесений образ природи підсумовує розповідь про трагічне кохання. Він своєрідним чином пов’язує різних людей, континенти, різні часи в одне ціле. Так у творі вимальовується і образ часу та вічності. У народній творчості вітер – символ волі. Тож як ви думаєте, з якою метою письменник в епілозі змальовує цю могутню стихію? (Щоб підкреслити, що Остап на все життя зберіг любов до волі. Остап живе «серед розлогих просторів», «в царстві вітру, який «несе в собі весь гомін землі... від скритого зітхання серця до крику смертельної розлуки. Треба тільки уміти слухати»). 

6. Характеристика за складеним планом образу Соломії.