За досить високої температури до випаровування приєднується Кипіння, тобто пароутворення зсередини рідини. У цьому процесі беруть участь повітряні бульбашки, що є в рідині. Молекули рідини, що оточують бульбашки, проникають у них, бульбашки збільшуються в об’ємі і під дією сили Архімеда випливають, викидаючи назовні пару рідини.

Кипіння кожної рідини при незмінному тиску відбувається при цілком певній незмінній температурі. Чим більший тиск над рідиною, тим вища Температура кипіння.

Процес переходу речовини з газоподібного стану у стан з більшою густиною називається Конденсацією(ущільненням).

Шляхом конденсації пари утворюється ранкова роса (наприклад, на листі рослин), іній (на поверхні ґрунту, рослинах, будівлях тощо).

Фізична величина L, що має назву Питомої теплоти пароутворення, вводиться подібно до вже розглянутих величини q і теплові явища: чим більше рідини в якійсь посудині, тим довше триває повне перетворення її на пару, і тим більша потрібна для цього кількість теплоти.

Отже: теплові явища, теплові явища, теплові явища,теплові явища.

Питома теплота пароутворення L чисельно дорівнює кількості теплоти, необхідній для перетворення на пару 1 кг речовини при незмінній температурі.

Для процесу конденсації теплові явища; у цьому випадку L — питома теплота конденсації.

Перетворення енергії в механічних і теплових процесах. Двигун внутрішнього згоряння

Уже розглянуто приклади нагрівання тіл внаслідок виконання над ними механічної роботи (прийнято казати: робота перетворюється у теплоту).

Але можлива і зворотна ситуація: виконання роботи за рахунок теплової енергії. Побутовий приклад — кришка чайника, яка підстрибує при кипінні води (ця система — немов би прообраз парової машини).

Тепловими двигунами Називаються періодично діючі пристрої, що перетворюють теплову енергію на механічну. Широко розповсюджені теплові двигуни, що мають назву Двигунів внутрішнього згоряння. У 1867 р. німецький конструктор Ніколаус Отто винайшов 4-тактний двигун (принцип дії цього технічного пристрою детально викладено в підручнику). Крім двигуна Отто (карбюраторного двигуна) широке застосування знайшли двигуни, які винайшов у 1897 р. німецький інженер Рудольф Дизель (дизельні двигуни). Їх перевагою є використання для спалювання не розпиленого бензину, а рідких дизельних палив (наприклад соляру).

???