Вірш Михайла Юрійовича Лермонтова «Листок» розповідає про щиросердечні шукання людини в далекому для нього суспільстві. Він самотній, і здається зайвим у цьому світі. Співає використовував алегорію, розповідав про скитании ліричного героя вірша, описував природу. Від рідної гілки відірвався зовсім не листок - а сам співає, що живе й шукає в чужому для нього світі. Він дуже самотній, при цьому розумний, мудрий.

Ліричний герой вірша Лермонтова «Листок» дуже сильно тужити, його гнітить власну самітність і байдужність до нього оточуючих людей. Тема «зайвої людини» неодноразово проявлялася у творчості поета. Дуже часто він показував самітність і відчуженість Поета. І вірш Лермонтова «Листок», на мій погляд, стоїть на одну полицю з іншими добутками автора - «Пророк», «Співає», «Біліє вітрило самотній...» і багатьма іншими.

Ліричний герой вірша «Листок» відірвався від дуба. І співає недарма взявши саме це дерево - адже він «виріс у вітчизні суворо». Головним у сюжетній лінії цього добутку є протиставлення дубового листка й листів чинари. Яка величезна прірва між ними! І її ніколи не вийде перебороти! І на тлі благополучного життя чинари, прикрість і труднощі дубового листка здаються ще більш важкими, сумними й трагичними.

Мені здається, що у свій вірш «Листок» Лермонтов вніс чимало моментів із власного життя. Мотив життя вигнанця, самітність. Це добуток дуже смутне й сумне, алі, проте, моє саме улюблене у творчості Михайла Юрійовича Лермонтова