Після Великої Жовтневої революції, у радянській літературній Росії з'явився новий поетичний плин - футуризм. Своєю головною відмінністю від інших поетів, футуристи вважали свою гостру й грубу опозицію поетам-класикам, їхній творчості. У своєму маніфесті вони пропонували скинути з корабля Пушкіна, Лермонтова й інших поетів.

Саме до футуристів і ставився замолоду Володимир Володимирович Маяковський. Він постійно намагався здивувати й уразити читачів своєю незвичайною творчістю, світоглядом. Дуже часто поет використовував у своїх добутках епатажні й оригінальні порівняння, які не можна було зустріти у творчості інших поетів. Так у вірші «Ніч» Маяковський зіставляє світним вікнам у нічному місті віяло карт. І все місто в нього в цьому добутку - це картковий гравець.

Вірш Маяковського «Ніч» - це один з перших добутків поета, що ставляться до міської лірики. Маяковському вдалося описати цей час доби у своєму вірші так чесно й красиво, що складно не згадати своє місто, що виглядає точно так само, як написано у вірші «Ніч». Місто начебто вимирає, на вулицях стає темно, моторошно й безлюдно.

Мені дуже подобається вірш «Ніч» Маяковського Володимира Володимировича за оригінальність написання й щирість. Це дуже гарний і глибокий добуток.