Вірш «Що ні сторінка - те слон, то левиця» (1926) ставиться до жанру віршованого підпису, широко розповсюдженому в дитячій літературі. Цей жанр важкий тим, що віршований текст повинен виконувати двояку функцію: з одного боку, він повинен бути максимально виразний, доступний дітям, з іншого боку - повинен служити як би «орієнтиром» у творчій уяві художника, що працює над малюнками до цього підписам

Цей жанр у Маяковського доведений до досконалості. Віршовані підписи повні вигадки, говорять про гуманізм поета, про його незвичайну спостережливість. Підписи ці - своєрідна подорож по зоопарку:

  • «Цей звір зветься лама. Лама дочка й лама мама»;
  • «Це зебра. Ну й цяця! Полосатее матраца» і т. д.
  • Підписи гранично лаконічні: дві, три, чотири рядки, але поетичні замальовки звірів залишаються в пам'яті дітей назавжди.

Сприйняттю матеріалу сприяє й м'який гумор поета: «Він (лев) тепер не цар звірів, просто голова», мавпа - «людський портрет, дарма що хвостата» і т.д. У цьому вірші Маяковський, даючи цікавий пізнавальний матеріал, уміло вирішує завдання виховання в дітей любові до тварин, до «зверикам», як жартівливо називає він їх.