Мета:Пригадати важливі історичні події часів Київської Русі,

Народні перекази про них; розкрити роль авторської уяви і домислу в написанні художнього твору; вміти переказу­вати зміст оповідання, визначати його тему, кульмінацію, розділяти твір на окремі частини — складники сюжету, да­вати їм заголовки, плекати почуття національної свідомос­ті й гідності. Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

Хто не знає свого минулого,

Той не вартий майбутнього.

Хто не шанує видатних людей свого народу,

Той сам не вартий пошани.

М. Рильський

ХІДУРОКУ

I.ОрганізаційнаЧастина

II.ВступнеСловоУчителя

Сьогоднішню розмову я почну словами Максима Рильського, що взяті епіграфом до нашого уроку.

Питання до учнів: Як ви їх розумієте?

III. АктуалізаціяОпорнихЗнань

Про минуле нашого народу, про героїчну боротьбу руського наро­ду проти іноземних загарбників, про незвичайну силу і мужність русь­ких воїнів, князів ми дізнаємось з історії України, літописних джерел. Справжніми патріотами були князі Святослав, Володимир, Ігор. Без­межна любов до Батьківщини надихала їх на героїчні вчинки.


Бесіда з учнями

1. Що ви знаєте про Київську Русь?

2. З ким доводилось воювати русичам?

3. Назвіть найвідоміших київських князів.

4. Пригадайте вивчені з історії відомості про часи боротьби Київської Русі з печенігами. Як ви уявляєте ці події? Зачитування учнями підготовлених відомостей.

За часів Ігоря біля південних кордонів Русі вперше з’явилися печеніги.

Святослав Ігоревич уславився передусім своїми походами, в яких провів майже все своє життя. Неодноразово доводилось воювати з пе­ченігами. «Зима застала Святослава з військом у дорозі, і він збирався зимувати на одному із дніпровських островів. Тут і напав на нього пече­нізький хан Куря. У бою Святослав загинув».

Святослав залишився для прийдешніх поколінь зразком воїна і пол­ководця, який не шкодував сил для Вітчизни і поклав голову, обороня­ючи її від ворогів.

Однією з головних проблем для давньоруської держави за князюван­ня Володимира залишалася боротьба з кочівниками. Доводилося вести запеклі війни з печенігами. Під час чергового їхнього нападу на Русь 993 р. Володимир із дружиною зустрів кочівників на підступах до Киє­ва, на р. Трубіж.

Ось як про це написано в літописі.

«...Печеніги вкотре напали на південні кордони Русі. То було за кня­зювання Володимира Святославовича. Печеніги підійшли до Трубежа і зупинилися, побачивши руську рать. Ніхто не хотів починати бій пер­шим. Тоді печеніги запропонували Володимиру покінчити війну поє­динком двох богатирів.

Князь наказав розшукати надійного воїна. До нього привели молодо­го кожум’яку. Аби випробувати хлопця, на нього випустили розлюченого бика. Юнак вирвав з нього шмат шкіри з м’ясом. Переконавшись у силі молодого воїна, князь благословив його на двобій. Юнак переміг пече­нізького велетня. Печеніги кинулися тікати, а русичі погналися за ними і побили їх біля змійового валу. Володимир був радий перемозі...»

Запитання для бесіди

1. Яким ви уявляєте молодого кожум’яку?

2. Які риси характеру притаманні юнаку?


Ця літописна напівлегенда знайшла своє відображення в одній з найвідоміших українських казок про Кирила Кожум’яку.

Про Володимира та його воїнів Іллю Муромця, Добриню Никити-ча, Альоші Поповича складено чимало билин, які записувались навіть на початку ХХ ст.

А славних лицарів-богатирів зобразив відомий російський художник В. М. Васнецов на картині «Богатирі». Три славні захисники Київської Русі Ілля Муромець, Добриня Никитич та Альоша Попович мають не­абияку силу, безстрашність, готові будь-якої хвилини стати на захист рідної Вітчизни. (Демонструється картина.) • Хто із богатирів більш за все привертає вашу увагу? Чому?

ІV. ПовідомленняТеми, МетиУроку

1. Коротка розповідь про письменника.

Дата

Подія

13 січня 1881 р.

Народився в с. Вільхівцях на Львівщині

1907 р.

Вийшла перша збірка оповідань «Квіти з поля»

1911 р.

Початок педагогічної діяльності.

1914 р.

Борець за волю та незалежність України.

20–30-ті р.

Видає журнали; є засновником двох видавництв «Журавлі», «Сині дзвіночки»

1934 р.

Чотиритомна «Історія України для дітей»

1936 р.

Видав «Коротку граматику української літературної мови»

1946 р.

Прийнятий до Спілки письменників України

28 травня 1949 р.

Помер у Львові

Багато творів присвятив дітям. Одне із них «Михайлик-семиліток», яке увійшло до збірника українських історичних оповідань «Дерево пам’яті».

2. Словникова робота.

Печеніги — тюркське кочове плем’я; печеніги багато разів нападали на Русь, зокрема в 968 році. Розбите Ярославом Мудрим у 1036 році, пе­ченізьке плем’я розпалось; частина злилася з половцями, частина осіла на руських землях, решта перекочувала до пониззя Дунаю.


Лови — полювання.

Лицар — вільний козак — запорожець, якому властиві козацька доб­лесть та воєнне мистецтво; самовідданий, благородний захисник кого-, чого-небудь.

Віче — народні збори.

Січ — рукопашний поєдинок, бій із застосуванням холодної зброї.

Таран — старовинне знаряддя у вигляді колоди з металевим наконеч­ником для руйнування мурів, воріт і башт фортеці.

2. Виразне читання твору учнями.

3. Бесіда за змістом.

• Які враження викликав у вас Михайлик?

• Що головне для Михайлика?

• Яку вдачу мав Лихослав?

• На що вказує його ім’я?

• Які риси вдачі ви хотіли б виховати в собі?

• Яка тема твору? Тема — це те, про що розповідається у творі, тобто ті явища життя,

Які відобразив письменник, ті проблеми, які він порушує у книзі.

• Який момент у творі є найбільш напруженим?

Момент найвищого напруження дії, в якому художній конфлікт най­

більше загострюється і найповніше проявляються характери, називаєть­

ся кульмінацією.

3. Робота в групах.

Гра «Пан або пропав»

Ве д уча. Назвіть себе. Виберіть число. (Ведуча бере картку з вибра­ним числом та ставить запитання. Гравець відповідає. Якщо відповідь правильна, команді зараховується один бал. Той, хто припустився по­милки, вибуває з гри.)

Питання:

1) Чому печеніги хотіли захопити Київ?

2) Як вирішили вчинити вороги, коли побачили, що мури міста не мож­на розбити?

3) Які незвичайні здібності мав Михайлик?

4) За що його хотіли вбити печеніги?

5) Чому князь не пустив Михайлика за місто битися з печенігами?

6) Хто вплинув на прийняття рішення про видачу Михайлика печенігам?


7) Чому Михайлик засмутився, почувши рішення віча?

8) Що взяв Михайлик із собою, залишаючи Київ?

Знайдіть і дочитайте речення

• Стріляють печеніги до міста, до киян...

• Заплатіть мені добре, а я нашлю в місто....

• Вже тепер бачили вони в ньому свого...

• Чорні духи не дармували, а...

• Князь, почувши, що більшість є за тим, щоби...

• Треба конче, щоби весь нарід прийшов до свідомості...

• Не верну я до тебе, аж поки...

Чи є у тексті такі речення?

• Для наших країв вони чужинці.

• Сей семиліток — се душа народу, його сила.

• А князь сидить у свойому теремі сумний-пресумний.

• І нарешті бачать хлопця печенізькі вояки...

• Поїхав далеко-далеко, за сьомі гори, за сьомі ріки.

• Безліч літ уже минуло, вже давно в землі хлоп’я.

На закінчення нашого уроку я хочу зачитати вірш Миколи Черняв-ського «Рідний край».

РІДНИЙ КРАЙ У всіх людей одна святиня. Куди не глянь, де не спитай. Рідніша їм своя пустиня, Аніж зелений в чужині рай. Їм красить все їх рідний край. Нема без кореня рослини, А нас, людей, без батьківщини.

V. ДомашнєЗавдання

Дати назви кожному із п’яти розділів оповідання; переказувати зміст оповідання.