Мета: на прикладі твору Б. Лепкого «Мишка» розкрити трагічну і комічну ситуації, їхню роль у втіленні головної думки, притчової моралі і з’ясувати ідейно-тематичне спрямування казки, історію її написання; розвивати активний словник школярів, уміння грамотно і вмотивовано довести власну думку, робити висновки, проводити аналогії з сучасним життям; виховувати почуття поваги до людини праці, чуйності, відповідальності, чемності, зневажливе ставлення до підступності, жадності, егоїзму.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Б. Лепкого; текст твору; малюнки до нього; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), музикальні мелодії.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. літературна вікторина «відомий Б. Лепкий»

1. Б. Лепкий був сином... (Священика)

2. Літературний псевдонім письменника. (Марко Мурава)

3. Фах Б. Лепкого (Учитель, викладач).

4. Дисципліна, яку викладав письменник у Краківському університеті. («Українська література»)

5. Викладаючи у Ягеллонському університеті, Б. Лепкий став членом гуртка західноукраїнських літераторів... («Молода муза»)

6. Кому допомагав письменник під час Першої світової війни? (Січовим стрільцям)

7. Назва пісні, автором якої був Б. Лепкий. («Журавлі»)

8. Трилогія письменника. («Мазепа»)

9. В яких країнах Б. Лепкий намагався популяризувати українську літературу (Польщі, Німеччині)

10. Якої двотомної збірки творів українських письменників-поетів був упорядником Б. Лепкий. («Струни»)

11. Твір, який письменник переклав польською мовою. («Слово о полку Ігоревім»)

12. Письменники, які високо цінували творчу працю Богдана Сильвестровича. (І. Франко, В. Стефаник, М. Коцюбинський)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Бесіда за питаннями

• Дайте визначення казці як художньому твору. Чим вона відрізняється від інших літературних жанрів?

• Які бувають казки? Наведіть приклади.

• Для чого, на ваш погляд, казки розповідають маленьким дітям, а не дорослим?

• Чому навчають казки?

• Дослідіть і зробіть висновок стосовно того, як у казках точиться одвічна боротьба добра і зла.

• Які казки народів світу ви знаєте?

• В яких ситуаціях проявляється мудрість, кмітливість героїв казок?

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

IV. Основний зміст уроку

Де є такий багач, щоб не хотів більше, як має?

Народна мудрість

Який сенс у тому, що людина придбає цілий світ, якщо вона при цьому втратить саму себе?

Біблія

О, люди — це дуже цікаві створіння! Б. Лепкий

1. Робота над твором Б. Лепкого «Мишка (Казка для дітей: для малих і великих)»

1.1. Історія написання твору.

Б. Лепкий ще з дитинства полюбив казки. Була в нього няня Яницька, яка казок знала силу-силенну, а її вихованець захоплено приймав їх у свою душу Ставши письменником, він написав багато казок для дітей молодого віку. Навіть свою біографію він назвав «Казка мойого життя».

Події у творі розгортаються під час Першої світової війни. Всюди холод, голод, непорозуміння. Ця війна застала родину Лепких у Яремчі, під час відпочинку. Готель, де жила сім’я, злетів у повітря.

Письменник бачив спустошені села, голодних людей під час війни, тому й розповідає про це у своєму творі. Він хоче, щоб люди вирощували хліб, а не засівали землю снарядами і злобою.

1.2. Виразне читання твору, переказування цікавих епізодів.

1.3. Тема: відтворення спостережень мишки за життям людей різного соціального становища (багатих і бідних) під час війни.

1.4. Ідея: возвеличення доброти, порядності, співчуття до горя інших, взаєморозуміння, щирість, милосердя; засудження жадності, брехні, пихатості, жорстокості; війни, яка знищує людські чесноти; байдужості до всього, окрім прибутку, грошей.

1.5. Основна думка: «Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важніший за життя».

1.6. Жанр.

1.6.1. Соціально-побутова казка.

Б. Лепкий обрав форму казки тому, що такі твори мають повчальний характер. У них завжди зрозуміло, що добре, а що погане, торжествує правда і справедливість, а негідники зазнають справедливого покарання. Саме у казковому творі людина може побачити себе ніби збоку, чужими очима.

Письменник мав на увазі не малих і великих дітей, а дітей і дорослих. І ті, й інші повинні вчитися жити по-людськи, розділяти справжні і несправжні цінності).

1.6.2. Твір — пересторога людям: вчіться мирно вирішувати проблеми.

1.7. Проблематика:

• війна і мир;

• життєві потреби і захланність;

• гріх і покарання за нього;

• цінності істинні і фальшиві;

• родина і виховання дітей.

1.8. Композиція.

Експозиція: опис умов, в яких жила людина.

Зав’язка: мишка дізнається від своїх сестер про голодне життя у місті. Розвиток дії: збагачення господаря у воєнний час. Кульмінація: шкода-помста, яку завдала мишка своєму господарю, потрощивши всі його гроші.

Розв’язка: злість господаря, мишка покидає його хату.

1.9. Сюжет.

Життя мишки у багатого господаря. Зустрівшись зі своїми сестрами з міста, мишка дізнається про голодне життя їх та людей.

Господар, зважаючи на голодний воєнний час, наживається, збагачується, а гроші складає у ящик під ліжко. Він байдуже ставиться до жінки-жебрачки, якій не хоче подати милостиню. Війна для господаря — щасливий час, коли він може збагатитися.

Мишка вирішує завдати шкоди господарю за його жорстокість, брехню, жагу до збагачення. Вона довго гризла ящик з грошима, а потрапивши до нього, перетрощила геть усе. Після чого залишає хату господаря.

Побачивши скоєне, господар в усьому звинувачує жінку, яка жаліла молока, щоб тримати кота.

1.10. Бесіда за питаннями.

• Якою ви уявляєте мишку? Як про це зазначено у творі? («Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик»)

• В яких умовах жила мишка? («В самім кутку хати, де нога від ліжка щільно примикає до стіни, мала свою нору. Мешкання не розкішне, але безпечне»)

• Кого боялася мишка? («Людей») Як вона поводила себе, пересуваючись по хаті? («Коли на хаті не видно було ані одного чобота, ні одної ноги, висовувала голову, зиркала направо й наліво і скоренько, як шнурочок, пересувалася попід стіну і двері»)

• Чим пояснити скрутне життя сестер мишки з міста? («Ці були дуже бідні: худі, голодні, миршаві. Ледве хвостики волокли за собою. Розказували, що тепер у них в городі страх погані часи. Люди не мають що їсти, а про мишей, то вже і не згадуй»)

• Як Б. Лепкий характеризує жінку господаря? («...Господині, що на ціле село тарахкотіла терлицею, а язиком ще голосніше, ніж терлицею...») Про що це свідчить?

• Як жили люди у воєнний час у місті? («Господиня, як крає хліб, то над тарілкою, а крає так тонко, що руку крізь краянку видно. Як пряче зі стола, то кришки на долоню згортає і дитині до рота несе, щоб з голоду не вмерло... кажуть, війна. Люди людей мордують, не мають часу працювати на хліб...») Прокоментуйте висловлювання автора: «Люди людей мордують, не мають часу працювати на хліб».

• Про яке життя господаря розповіла мишка своїм сестрам із міста? («У моїх господарів не те. Єсть чим поживитися... О, мій господар дуже страшний. Його всі бояться. Колись двох кабанів забив. Такі здорові кабани, а він їх порізав. Сало повісив у димарі, коптить. А м’ясо їдять. Добре їдять. Вночі приходять якісь чужі люди, і він їм продає. За гарні гроші. Гроші ховає у ящик під ліжком, недалеко від моєї нори. Іноді, як ціле село спить, перед хату заїжджає візок. Злазять двоє людей і з хати виносять м’ясо, масло, яйця, крупу і сало»)

• Як господар ставиться до власного збагачення під час війни? («Тиче жінці гроші під ніс і каже: «Що, гарно пахнуть? Х-ха-ха! От бачиш, і війна на щось придасться. Перше ми за рік не заробили стільки, що тепер за місяць. Розбагатіємо!»)

• Що дізналися миші з міста про життя господині? («...Ходить тепер, як паня. Які в неї сорочки, які кружева — пфу! Пахучим милом вимивається».

Опишіть прихід жебрачки до господаря, застосовуючи текст твору. («...Побачила черевики на дерев’яних підошвах, а там обшарпана спідниця, а вище обличчя, худе, худе, лиш шкура да кості, лиш ці червоні, заплакані очі») Про що свідчить опис її зовнішності? З яким проханням звернулася бідна жінка до багатіїв? («Змилосердіться, господине, дивіть! Ніг собі в цих проклятих колодках не чую. У мене хвора дитина, як мені без молока вертати? Хай би хоч перед смертю напилося. Совісті нема на ту муку дивитися. Я ж — мати. Я вам цього, спасителько моя, вовіки не забуду. Я вам гроші в суботу принесу, так мені, Боже, дай спокійно сконати, що принесу...») Як зреагувала господиня на прохання жебрачки? («Мої корови стільки молока дають, що кіт наплакав. От дою, щоб не запустити. Прийдіть, як отеляться. Тепер ми самі не маємо що пити. Спитайте в наших сусідів. Може, продадуть; вони на гроші ласі й рідного батька продали б, а в нас нема що продавати, хоч і хотіли б»)