Мета: опрацьовуючи ідейно-художній зміст повісті «Планетник», дослідити, як у творі відтворено добро і зло, а також в сучасному світі і в людині; охарактеризувати образ Планетника, проаналізувати його вчинки; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять, спостережливість, уміння грамотно висловлювати власні думки, надавати оцінку подіям, явищам, вчинкам героя; виховувати бережливе ставлення до природи, її краси; прищеплювати риси чуйності, доброти, відповідальності за доручену справу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Б. Харчука, текст твору, книжкова виставка на тему «Українські письменники на захист природи»; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. вікторина «пізнай героя, якому належить цитата»

• «...А плата? За гріш не купиш маку, а за гривню правди. Мені б живе слово, бо я говорю зі всім на світі й сама із собою». (Олена Булига)

• «Малий? Хай він і без штанів, але більше знає іншого старого, більше за мене!» (Знахарка)

• «Рік неврожайний, подушне плати, кріпаччину відробляй». (Мати хлопчика)

• «Я... виплекаю квітку — я стану над громом». (Планетник)

• «Як мені зберегти цю красу?.. Як? Щоб ця краса не боялася ні грому, ні морозів?» (Планетник)

• «Ми будемо... шукати з тобою корінь... корінь весни і літа, корінь осені й зими... А шукатимемо його до схід сонця і при зорях...» (Дід Капуш)

• «Земля — найпривітніша людська домівка. Кращу чи й знайти?» (Дід Капуш)

• «Так у мене ж нема корови... Товчу й товчу вермішель з плавленим сиром, а вам же треба і молочка, і...» (Олена Булига)

• «Краса безборонна і беззахисна у світі, а тобі її утверджувати... Іди...» (Знахарка)

• «Бери мене, сторожа поснула, перед тобою відчиняються двері холодної, йди і випусти сина». (Нарцис)

• «Я такий мудрагель: робити — це і є жити у згоді зі всім світом». (Планетник)

• «Шукай пізнання у трьох коренях — у землі, з якої піднявся, у небі, до якого прагнеш, і у самому собі, у своїй душі». (Дід Капуш) Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Бесіда за питаннями.

• Чому людина і природа міцно взаємопов’язані між собою? Про що це свідчить?

• Яким чином ви сприяєте збереженню довкілля?

• Чи згодні ви з висловлюваннями Фр. Бекона про те, що природу найлегше підкорити, підкоряючись їй. Власні міркування доведіть.

• Як на ваш погляд, чи можна сприймати природу не тільки очима, а й душею, серцем? Відповідь обґрунтуйте.

• Чи завжди добро перемагає зло? Свої переконання аргументуйте.

• Яким чином у сучасному світі і в людині виявляється добро і зло? Як кожний із вас намагається підтримати добро і знищити зло? Наведіть конкретні життєві приклади.

III. Оголошення теми мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

IV. Основний зміст уроку

Земля — найпривітніша людська домівка. Кращу чи й знайти?

Б. Харчук

...Світ збудувався і держиться на двох силах — на потузі любові й на потузі терпіння.

Б. Харчук

Люби природу не як символ душі своєї,

Люби природу не для себе, люби для неї.

М. Рильський

1. Вступне слово вчителя

Добро і зло... Скільки казок уже перечитав кожний із вас, на сторінках яких ведеться боротьба між силами красивого і потворного. Наші предки вміли долати труднощі з усмішкою й жартами на вустах. Вони вміли пожартувати і над ворогом, і над собою.

У в сучасному світі людина завжди намагається протистояти лиху, кривді, жорстокості, захищаючи добро, правду, справедливість. Як персонаж твору, так і людина опиняється в конфліктних ситуаціях і мусять самі вирішити, обрати власний вірний шлях. Тому герой твору Б. Харчука «Планетник» повсякчас прагне довести людям свою щирість, доброту, чуйність, але вони не завжди її сприймають. Всі життєві негаразди люди пов’язують з Планетником — представником, на їх думку, нечистої сили. Сам герой твору, перебуваючи в ув’язненні, не страждає від того, що його спалять. Планетник жалкує через те, що не встиг злетіти у небо, не встиг... пізнати більшого, щоб і далі творити добро на благо інших.

2. Дослідницька робота. застосовуючи текст (зміст) твору,

Заповнити таблицю «Добро і зло»

Добро

Зло

2.1. Добро.

1) Олена Булига прийняла агронома на квартиру безкоштовно.

2) Квартирант зробив лавку і стіл, які поставив під вишнею: тут він з бабусею вечеряв.

3) Любов матері до сина, землі, праці.

4) Стосунки хлопчика з нарцисом, свійським птаством.

5) Вдячність людей хлопцю за його вміння випасати худобу.

6) Вміння хлопця цінувати і оберігати природу.

7) Порозуміння героя з дідом Капушем.

8) Допомога хлопця матері по господарству.

9) Намагання хлопця викликати хмару з дощем, щоб спасти майбутній урожай.

10) Прагнення героя жити «...у згоді з людьми, з усім...»

11) Допомога хлопця людям у вирішенні їх проблем (лікування худоби, дітям робив свистки, сопілки, виправляв людям вивихи і складав кості).

12) Зневажливе ставлення героя до «могорича».

13) За допомогою квітки нарциса мати сприяє звільненню сина з неволі.

2.2. Зло.

1) Кріпацтво. Люди вимушені були відпрацьовувати, сплачувати податки.

2) Град, який завдає шкоди квітці хлопчика, городині, посівам.

3) Хвороба героя.

4) Сільські хлопці не сприймали Планетника, ображали його.

5) Заздрість людей хлопцю. «Не інакше зв’язаний з нечистою силою».

6) Шкода і збитки, що наробила злива наступного разу.

7) Неврожайний рік: злива, а потім спека.

8) Ув’язнення Планетника, рішення його спалити.

Висновок: «Кожна людина, людський рід — з кореня добра і зла... людина з добра і зла, вона і зла, і добра.»

3. Складіть «доміно», добираючи синоніми до слів «добро», «зло»

Наприклад:

А) добро — вірність, ввічливість, людяність, мужність, працьовитість,

Щирість...

Б) зло — жорстокість, егоїзм, боягузтво, грубість, зазнайство, скупість,

Заздрість...

4. Інформаційне ґроно «навчання планетника у діда Капуша»

Наука про небо, землю, пастухів, дерева і звірів, про зілля. Мета навчання:

А) «Ми будемо... шукати... корінь... Корінь «весни і літа, корінь осені

Й зими...»

Б) «...Як зв’язаний світ проникнути у цю складність. Як у дріб’язку

Вгадати велике? Як у частинці побачити ціле?»

1) Читання неба

2) ...Спробуємо приглянутися до того, на чому стоїмо Дід Капуш → Планетнику

3) Розповідь про зілля

4) Сприйняття світу

5) Людина і довкілля

1) «Що не бачиш оком, що не чутне вухом, що не понюхаєш, що не відчуєш шкірою, те невпізнанно відгукується у нас, у всьому сущому. Хмари і ясність, сонце і місяць, мінливе небо і мінлива земля живуть у людині. І хіба лишень у ній? Не тільки звірина, кожен листочок трави несе в собі крапельку небес. Життя землі залежить від життя сонця: воно налило зерном колосок, від нього зацвіла квітка, з його теплом піднявся на крильця метелик...

Є недоступне, яке називається мороком. Ти повинен знати стільки, скільки може знати людина».

2) «...На чому стоїмо,— до землі... Перед нами зелена книга...

...Он врушиться молодий засів — це наше з тобою життя виколисується на кожному тендітному тоненькому листочку. Бо що ми без колоска? Ми залежимо від зерна: людина, звір і пташка. І ми самі як зерно — вийшли із землі. ...Краси людини без землі і краси землі без людини нема. ...Найвища радість людини — орати й сіяти. ...Без поту земля не родить і не буває жнив. Земля — найпривітніша людська домівка. Кращу чи й знайти?»

3) «...Розповідав про зілля, навчаючи, яке допомагає людині, яке тварині, а яке — отрута. Одне корисне листком, інше цвітом, а ще інше коренем. Що треба брати до сходу сонця, а що до заходу. ...Вчив визначати чверті місяця, коли він ріжечком, коли йому півповня, коли повен і яке це має значення для рослин».

4) «Вище голови скачуть нерозумні. Світ підлягає суворій необхідності: зима відповідає літу весна — осені... світ збудувався і держиться на двох силах — на потузі любові й на потузі терпіння. ...З любові й терпіння народжується людина і хліб».

5) «Учись перемагати самого себе, поборювати слабкість і бути хоробрим. ...Ти людина... людина — дитина неба й землі, але чи вона завжди те пам’ятає? ...Хто заперечить сонце чи родючість поля? Вони всемогутні — це краса. ...Щоб жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності».

Висновок. «Шукай пізнання у трьох коренях — землі, з якої піднявся, у небі, до якого прагнеш, і у самому собі, у своїй душі».

5. Характеристика образу планетника

5.1. Цитатна характеристика.

• «Найбільшою мрією стало самому щось посіяти і щоб воно зійшло. Хлопчик і робив це, наслідуючи маму».

• «Усе ще ходив безштаньком. Закутаний у хустину, кінці якої пущено під пахви, в сірячому із закачаними рукавами й довгими полами, в личаках, намотаних до колін, скидався на дівчину, а ще більше на якусь прояву, мов би він і не чоловічої статі. Оченята бистрі. Руки беручкі».