Бесіда за змістом

Учитель. З чим порівнює себе автор?

Учен ь. Антонич порівнює себе з травою.

Учитель. Так, сам поет бачить себе як малу траву у вічному колобігу природи. Він ставить знак рівності між собою й травою — «росте Анто-нич і росте трава». Тут звучить мотив злиття людини з природою.

Учитель. А що ми бачимо незвичайне у вірші?

Уче нь. У вірші розмовляють «кучеряві вільхи», і зозулі можуть роз­клювати місяць, і можна почути «мову гайову», і «в рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі».

Уч и тель. А де ми можемо зустріти, коли говорить дерево або зорі?

Учен ь. У казках.

Уч ите ль. Мистецтво поезії тут «оказковане» і часто ототожнюється з таємничими процесами природи.

Робота в групах

Учитель. А тепер ми поділимо клас на три команди. У нас будуть три команди:


• Перша — «Дослідники».

• Друга — «Художники».

• Третя — «Літератори».

Завдання

Дослідники — шукають у тексті епітети і порівняння. Художни­ки — створюють колективний малюнок за віршем «Весна». Літерато­ри — складають казку «Росте Антонич, і росте трава»

Кожна команда звітується, як вона виконала завдання, вчитель оцінює.

Приклад казки «Росте Антонич, і росте трава».

РОСТЕ АНТОНИЧ, І РОСТЕ ТРАВА

Жив-був собі хлопчик Антонич.

Невеличкий на зріст, в окулярах, дуже хворобливий. А холодна Зима ще більше забрала сили хлопчика. Та ось одного ранку постука­ла в шибку життєдайна Весна. Посміхнувся хлопчик, вибіг на подвір’я, а там на нього чекали вже дівчатка — Травинки. Зраділи вони, коли по­бачили хлопчика, в танок повели його. Та не сподобалось це злій Зимі. Зібрала вона всі сили і розтоптала сестричок Травинок і хлопчика Ан-тонича. Та на допомогу прийшли кучеряві Вільхи і весняний Дощик. Життєдайною силою напоїли вони бідолах. І піднялись вгору сестрич­ки Травинки, а разом з ними став на дужі ноги Антонич.

«Геть, проклята Зимо, не здамся тобі! — вигукнув хлопчик.— Пра­давнє коріння мого роду дасть мені сили. Я буду пишатися Деревами, ніжною красою Пелюсток. Я буду жити!»

Вгорі яскраво виблискували Зорі-кулі, вони раділи перемозі над Злими силами. А Трава все підіймалась і підіймалась, і вітерець тихень­ко гойдав її буйну шевелюру. Росте Антонич, і росте Трава!

IV.ПідсумокУроку. Оцінювання

1. Коли і де народився Богдан-Ігор Антонич?

2. Що ви дізналися про його дитячі роки?

3. Які поетичні збірки поета ви знаєте?

4. Які почуття викликав вірш «Весна»?

V.ДомашнєЗавдання

Вивчити біографію поета, навчитися виразно читати вірш «Весна», намалювати ілюстрації до вірша.