Мета: На прикладі програмових історичних пісень розкрити образи народних оборонців рідної землі, визначити провідні мотиви пісень, зробити їх ідейно-художній аналіз, з'ясувати роль цих образів для українців; розвивати логічне мислення школярів, активізувати їх словник; формувати вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження, робити висновки; виховувати гордість за свій рідний край, народ; прищеплювати інтерес до духовної культурної спадщини українців.

Тип уроку: Засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: Ілюстративний матеріал про Б. Хмельницького, І. Кар-малюка, аудіозапис пісень, тексти творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда за питаннями:

• Яких ватажків-борців за справедливість і захисту інтересів народу ви знаєте? Чим ці герої запам'яталися вам?

• Дайте визначення пісні як літературному жанру і твору мистецтва. Назвіть різновиди пісень, наведіть приклади.

• Для чого народ складав пісні про своїх захисників?

• Які риси характеру притаманні народним героям?

• Про які історичні події згадується у піснях?

2. Літературна вікторина «Пізнай історичну пісню»

Чи хто їде, чи хто йде, Треба їх спитати, Як не має він грошей — Треба йому дати!

(«За Сибіром сонце сходить»)

Ой ти станеш на воротях, А я в закаулку,


Дамо тому стиха лиха Та вражому турку!

(«Зажурилась Україна»)

Та сідлайте ж ви коней хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана у гості!

(«Та, ой, як крикнув же козак Сірко»)

Ой, втікали вражі ляхи — Погубили шуби... Гей, не один лях лежить Витуривши зуби!

(«Чи не той то хміль»)

Бились наші козаченьки До ночі глухої,— Полягло наших чимало, А татар утроє.

(«Ой Морозе, Морозенку»)

Лине гомін, лине гомін По степу німому. Вертаються козаченьки Із бою додому.

(«Максим козак Залізняк»)

Зібрав війська сорок тисяч В місті Жаботині, Обступили город Умань В обідній годині.

(«Максим козак Залізняк»)

Прийшла туга до серденька, Як у світі жити? Світ великий і розкішний Та ніде ся діти!

(«За Сибіром сонце сходить»)

Ой ти станеш з шабленькою, А я з кулаками, Ой щоб слава не пропала Проміж козаками.

(«Зажурилась Україна»)

Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали, Та що над степом та сонечко сяє. Аж то військо та славне Запорізьке Та на ворожих конях у степу виграває. («Та, ой, як крикнув же козак Сірко»)


А я ляхів не боюся І гадки не маю — За собою великою Потугу я знаю...

(«Чи не той то хміль»)

То не грім в степу грохоче То не хмара світ закрила,— То татар велика сила Козаченьків обступила.

(«Ой Морозе, Морозенку»)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

1. Опрацювання історичної пісні «Чи не той то хміль?»

2.

1.1. Виразне читання пісні або прослуховування її в аудіозапису.

1.2. Історична епоха, відтворена у пісні.

У ході Визвольної війни 1648—1654 рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пиляв-цями (тепер с. Пилява Старосинявського району Хмельницької області). У полон було взято командуючого польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польського гетьмана М. Калинов-ського. Польські та українські пани в паніці тікали з України. У боротьбі проти гнобителів повстанці виявляли масовий героїзм, відстоюючи незалежність і свободу своєї вітчизни.

У цей час з'являється багато історичних пісень і дум про події 1648—1654 рр. Вони відбивають всенародний рух проти соціального і національного гніту шляхетської Польщі, оспівують народних героїв, походи і бої з ворогами. Головним героєм цих пісень є Богдан Хмельницький, оточений глибокою пошаною і любов'ю козацької маси і всього народу.

1.3. Історія написання твору.

Записано цю пісню в 50-х рр. XIX ст. в Галичині.

У бою під Жовтими Водами в травні 1648 р. українські війська під керівництвом Богдана Хмельницького здобули першу велику перемогу у Визвольній війні 1648—1654 рр., яка й оспівується в пісні.

Золотий Брод, Золота Вода — поетичні назви урочища Жовті Води.

1.4. Тема: Оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмель

ницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здо

бути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.




1.5. Ідея: Уславлення Б. Хмельницького — народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.

1.6. Основна думка: Народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.

1.7. Жанр: Історична пісня.

1.8. Композиція.

Експозиція: Розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.

Зав'язка: Застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.

Кульмінація: Перемога над ворогом.

Розв'язка: «Утікали вражі ляхи...».

1.9. Ідейно-художній аналіз пісні. Бесіда за питаннями:

• Що вам відомо про Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, людину? Які твори про нього читали?

• Як слово «хміль» асоціюється з прізвищем Хмельницького? (Чи не той То хміль, Що коло тичин в'ється? Чи не той то хміль, Що по ниві грає?.. Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той Хмельницький)

• Якою в пісні відтворена боротьба козаків з ляхами? {Гей, не один Лях лежить Головою в воду)

• Від чого застерігав народ Б. Хмельницького перед битвою? Чому? {Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води,— їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди)

• Про що свідчить впевненість українського ватажка у свої сили перед боєм? Як про це зазначено в пісні? (7 Гадки не маю — За соБою великою По утру я знаю, Іще й орду татарськую За собой веДу,— А все то, вражі ляхи, На вашу біду)

• Якими були наслідки битви українського козацтва з ляхами під керівництвом Б. Хмельницького? {Ой, втікали вражі ляхи — ПоГубили шуби... Гей, не один лях лежить, Вищиривши зуби!)

• Чому ляхи у творі названі вражими?

• Як у пісні описано становище ворога після його розгрому козацтвом? Чи співчуваєте ви їм? {Утікали вражі ляхи, Деякі повки,— Їли ляхів собаки І сірії вовки. Не по однім ляшку Заплакали діти. Не по однім ляшку Зосталась вдовиця)

1.10. Художні особливості пісні.

Метафори: «Хміль в'ється, грає, кисне», «становили хати».

Епітети: «Золота Вода», «хороша врода».

Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою у воду».

Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «...вражі ляхи».






Риторичні запитання: «Що коло тичини в'ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?».

2. Аналіз пісні «За Сибіром сонце сходить»

2.1. Виразне читання пісні або прослуховування в аудіозапису.

2.2. Історична епоха, відтворена в пісні.

2.2.1. Бесіда за питаннями:

• Кому належала земля в часи кріпацтва?

• Хто обробляв панську землю?

• Як ставилися поміщики до кріпаків?

• У чому виявилося безправ'я селян?

• Як протестували кріпаки проти гніту і визиску?

2.2.2. Боротьба народу проти кріпацтва як системи.

На рабське безправ'я, поневолення і визиск «своїми» і «чужими» панами український народ відповідав боротьбою, що нерідко виливалася в грізні антикріпосницькі повстання. Особливо пам'ятними були гайдамацькі повстання на Правобережжі і повстання опришників у Галичині та на Буковині. Ці події відобразилися в усній народній творчості, зокрема і в історичних піснях. Серед них виділяється пісня про народного месника Олексу Довбуша, який обстоював інтереси селян.

Антикріпосницьке повстання селян у 1768 р. на Правобережній Україні відоме під назвою Коліївщини. Про ці події складено багато пісень, оповідань, легенд, зокрема про ватажків повстання — Максима Залізняка, Івана Ґонту, Микиту Швачку, Івана Бондаренка та ін.

У XIX ст. виступи селян проти поміщиків дедалі частішали; уже в першій його половині на Україні селянськими заворушеннями була охоплена значна кількість сіл Київської, Полтавської, Харківської та Подільської губерній. Особливо гострих форм селянський рух набув на Поділлі, де понад двадцять років (1812—1835) повстанські загони проти поміщиків очолював уславлений в піснях і переказах народний месник Устим Кармалюк.

2.3. Відомості про життя і діяльність І. Кармалюка (матеріал для вчи

теля).