Устим Якимович Кармалюк народився в 1787 р. в с. Головчинцях (тепер с. Кармалюкове Жмеринського району Вінницької обл.) в сім'ї селянина-кріпака. З дитячих літ зазнав кріпак панського гніту. Коли хлопець підріс, його забрали до панського двору. Молодий Кармалюк був роботящим, але непокірним. За це 1812 р. поміщик Пигловський віддав його в солдати, але в наступному році він утік та разом з іншими солдатами-втікачами організував повстанський загін і розпочав боротьбу проти поміщиків. У 1819 р. Кармалюка спіймали, за вироком


Військового суду покарали 500 шпіцрутенами й відправили у військову частину в Крим. По дорозі вони зіткнулися з повстанцями, які в 1814—1828 рр. займали значну частину Латинського, Летичівського й Проскурівського повітів Подільської губернії. Повстанські загони Кармалюка нападали на поміщицькі маєтки, захоплене майно і гроші Кармалюк роздавав селянській бідноті. У повстанських загонах Кармалюка налічувалося понад 20 тисяч селян.

Протягом 1817—1835 рр. Кармалюка чотири рази ловили, катували, засилали на каторжні роботи до Сибіру, але він мужньо зносив тортури, тікав з тюрем і заслань (два рази втік аж з Тобольської губернії) і знову продовжував боротьбу.

У 1835р. Кармалюка вбив із засідки шляхтич Рутковський у Шляхових Кориченцях (тепер с. Кориченці Деражнянського району Хмельницької обл.). Ім'я Кармалюка — невтомного, сміливого борця проти гнобителів — стало ще за його життя легендарним.

Про нього складено велику кількість пісень, переказів, легенд, які передавались з уст в уста, з покоління в покоління. Т. Шевченко називав Кармалюка «славним лицарем», а М. Горький сказав, що його ім'я «навіки овія

Не славою».

Світлий образ мужнього месника за народні кривди привертав до себе увагу видатних письменників, художників і композиторів. Про життя і боротьбу Кармалюка написали твори Марко Вовчок, М. Ста-рицький, С. Васильченко, В. Кучер. А. Малишко та інші, про нього створено також кінофільм.

У період громадянської війни селяни Головчинців активно боролися проти інтервентів. 1920 р. білополяки спалили значну частину села. Зруйнували і хату месника. Односельці реставрували її. У середній школі створено меморіальний музей Устима Кармалюка. У селі також пам'ятник славному бунтареві.

Отже, Кармалюк — герой, захисник поневолених, вершитель їх справедливого суду над кріпосниками. Всі симпатії народу на боці Кармалюка, який закликає до розправи над панами.

2.4. Тема: Розповідь про Устима Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду від «владик»:

2.5. Ідея: Возвеличення прагнення народного месника боротися за волю, справедливість; надавати допомогу тим, хто її потребує.

2.6. Основна думка: «З багатого хоч я й візьму — Убогому даю. Отак гроші поділивши, Я гріхів не маю».

2.7. Жанр: Історична пісня.

2.8. Композиція.

У пісні розповідається про історичну особу, а саме Кармалюка, який організував повстанські загони і боровся проти панів на Под


Ллі у 1813—1835 рр. Тут відтворені конкретні історичні події першої половини XIX ст.

Експозиція: Повернення У. Кармалюка із Сибіру.

Зав'язка: Продовження народним месником діяльності на благо знедолених.

Кульмінація: Неможливість Устима жити з родиною.

Розв'язка: Переслідування і засудження героя владою.

Даний твір побудований у формі розповіді самого героя, що надає пісні глибокого ліризму, задушевності.

2.9. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питан

нями:

• Як ви думаєте. Чому Кармалюк перебував у Сибіру?

• Чи був Кармалюк взірцем для своїх побратимів? Відповідь обґрунтуйте.

• Як жив месник після повернення із Сибіру?

• Прокоментуйте рядки з твору: Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі.

Про що вони свідчать?

• Чому Устим вважає, що його родина живе в муках?

• Який шлях боротьби з гнобителями обирає захисник народу? Чи допоможе він простому люду влаштувати їх життя?

• Як злочинці розпоряжалися награбованим?

• У яких умовах живе Кармалюк-злочинець? З чим це пов'язано?

• Діяльність кого і за що засуджується в пісні?

• Чи згодні ви, що Кармалюк — розбійник? Відповідь аргументуйте.

• Як пояснює герой свою безгрішність?

• Чому Устим журиться?

• 3 чим пов'язано те, що Кармалюк не може жити зі своєю родиною? (Пішов би я до дітей — Красу мою знають: А би тільки поКазався, То зараз впіймають)

• Як у пісні говориться про неможливість героя повноцінно жити, а не існувати? (А так треба стерегтися, Треба в лісі жити. Хоч, Здається, світ великий Ніде ся подіти!)

• За що будуть «в світі споминати» Кармалюка?

• Чи вартий він на вдячність народу? Відповідь обґрунтуйте.

2.10. Художні особливості пісні.

Метафори: «сонце сходить», «прийшла туга до серденька».

Епітети: «славні хлопці», «хороші хлопці», «світ великий і розкішний».

Повтори: «дзвони дзвонять», «нехай...», «світ великий», «при дорозі подорожньою».


Риторичні оклики: «Ви на мене Кармалюка, Всю надію майте!», «Як не має він грошей — Треба йому дати!», «А здорові, хлопці!», «Благослови, отче!», «Світ великий і розумний Та ніде ся діти!», «Нехай мене, Кармалюка, В світі споминають!».

Порівняння: «А Мене, Кармалюка, Як звірюку гонять!» Риторичні запитання: «Зібрав собі славних хлопців,— Що ж кому до того?», «Прийшла туга до серденька, Як у світі жити?».

2.11. Характеристика образу Устима Кармалюка.

2.11.2. Цитатна характеристика героя.

«...Не маю долі»; «...Немає пристанища, Ані своєї хати»; «Зовуть мене розбійником, Кажуть — розбиваю. Ще ж нікого я не вбив, Бо й сам душу маю»; «З багатого хоч я й візьму — Убогому даю. Отак гроші поділивши, Я гріхів не маю»; «Я од журби гину»; «...Треба в лісі жити, Бо не маю хати»; «Пішов би я до дітей — Красу мою знають»; «А мене... Як звірюку гонять».

2.11.3. Матеріал для образу головного героя пісні.

У пісні «За Сибіром сонце сходить» розповідається про повернення Кармалюка із Сибіру і його боротьбу проти експлуататорів. З ім'ям свого ватажка трудящі маси того часу зв'язували болі свої і радощі, сподівання і надії («Ви на мене, Кармалюка, всю надію майте»).

Вони виявляють до Кармалюка як народного месника велику пошану і любов, оспівують і прославляють його у своїх піснях. У народній творчості Кармалюк виступає незвичайним красенем і могутнім богатирем.

Кармалюк не лише мститься панам за кривди, а й прагне соціальної справедливості, він роздає бідним усе те, що забирає у поміщиків та багатіїв. Він ставить громадські, народні справи вище від особистих. Людське лихо і убозтво та гаряче бажання запобігти йому змусило Кармалюка покинути дружину, дітей і стати борцем проти кріпацтва:

Маю жінку, маю діти, Та я їх не бачу. Як згадаю про їх муку — Сам гірко плачу!

Трудящі маси селянства ненавиділи панщину, тяжкі повинності


Та непосильні податки і з гнівом протиставляли свою убогість розкошам багатіїв. У пісні підкреслюється, що Кармалюк боровся проти гнобителів не один, а разом з вірними йому людьми, бойовими друзями, яких він називає «славними хлопцями». Боротьбу проти панства, яку самовіддано веде Кармалюк, народ схвалює як справедливу і священну справу.

Звичайно, Устим Кармалюк не був і не міг бути в тодішніх умовах свідомим революціонером, який би піднісся до боротьби проти царизму, до політичних вимог, щодо до зміни державних порядків. Тому очолений ним рух селянства мав стихійний, неорганізований характер. А робітничий клас тоді ще не був цілком сформований і не міг внести в селянський рух елементи організованості і політичної свідомості.

Не дійшовши до розуміння справжніх шляхів боротьби із соціальним злом, нерівністю, народний месник обмежувався вимогою справедливого розподілу майна і грошей, відібраних у багатіїв, між бідними людьми. Ясна річ, що вибраний Кармалюком шлях боротьби за соціальну нерівність був нереальним, не міг принести перемоги, але в той же час він мав прогресивний характер.

V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Проведення тестового опитування

«Чи не той то хміль»

1. Б. Хмельницький очолив боротьбу козаків з:

А) турками; б) татарами; в) Ляхами; Г) половцями.

2. Хмелем у пісні називають:

А) те, «що коло тичин в'ється»; б) «того, хто з ворогом б'ється»; В) «що по пиві грає»; г) «що у пиві кисне».

3. Де відбувалася боротьба козаків з ворогом? Під:

А) Жаботином; б) Києвом; в) Жовтими Водами; Г) Львовом.

4. Кількісний склад ворожого війська:

А) мільйон; б) Сорок тисяч; В) півтисячі; г) кілька сотень.

5. У ворога була доброю:

А) військова підготовка; б) зброя; в) Врода; Г) їжа.

6. Тікаючи, поневолювачі погубили:

А) Шуби; Б) військові намети; в) особисті документи; г) ганчір'я.

7. Яка дика тварина згадується у пісні? а) Кабан; б) Вовк; В) лиса; г) заєць.

8. Рядок, який тричі повторюється у творі:

А) «Гей, поїхав Хмельницький»;

Б) «За собою великую Потугу я знаю...»;