Величезною популярністю в Англії користувався й користується дотепер цикл балад про Робін Гуде. У героя цього циклу існував реальний історичний прототип. Та й самі сюжети балад, очевидно, співвідносяться з дійсно, що відбувалися подіями, на рубежі XII - XIII століть, коли англійський народ вів боротьбу проти норманнских завойовників. Розбійник, один з «лісових братів», Робін Гуд у творчості англійського народу перетворилася в захисника пригноблених, ворога багатіїв, чарівного, доброго й справедливого друга всіх «принижених і ображених». Робін Гуд - втілення соціальних ідеалів, сподівань англійського селянина, герой, покликаний відновити порушену гармонію суспільних відносин. Із цього погляду, безіменні автори циклу ідеалізували й зібране Робий Гудом у Шервудском лісу, під Ноттингемом, братерство «веселих людей».

Сполучення в циклі про Робін Гуде високих ідеалів соціальної справедливості й гуманізму із захоплюючими сюжетами пояснює, чому саме цей цикл, у більшій мері, чим інші, залучив до себе увага дитячого читача й в Англії, і за її межами: не можна не піддатися чарівності, справедливості, чесності, відвазі еяюго національного героя англійців

Якщо історичне підґрунтя балад про Робін Гуде й втратила інтерес для сучасного читача, те як і раніше жваво їхній художній початок, гострі й оригінальні сюжети, чудова дотепність цих балад, з'єднана із трагічною напругою конфлікту. До кращих балад циклу ставляться: «Народження Робін Гуда», «Робін Гуд і м'ясники», «Робін Гуд і шериф», «Робін Гуд ділить золото», «Робін Гуд і лісники». Славу Робін Гуда ділять із ним його товариші, «веселі люди», серед них - комічний аналог Робіна Крихітка Джон

Перше згадування про Робін Гуде ми знаходимо вже в поемі Ленгленда «Бачення про Петра Орачі» (друге видання - ок. 1377), самої ж балади про нього вперше побачили світло за назвою «Мала пісня про подвиги Робін Гуда» в останнє десятиліття XV століття

Циклом про Робін Гуде, однак, не обмежується коло англійських і шотландських балад. Ряд інших балад також пов'язаний з англійською історією, як, наприклад, «Отербернская битва». Багато балад присвячені любові, вірності, моральним цінностям. До самим чудового серед них ставляться «Дві сестри», «Балада про загадки», «Корольова елинор»: часом ми знаходимо в них не тільки постановку найважливіших питань людського буття, але й легко запам'ятовуються, афористичні максими. Деякі балади по своїй будові безпосередньо замикаються з казкою - серед їхніх героїв зустрічаються й відьми й ельфи («Томас Рифмач»). Нарешті, бувають і жартівливі, гумористичні балади, у яких прекрасно збереглися риси середньовічного англійського побуту, звичаї англійців того часу («Баба, двері закрій!», «Король і пастух» і ін.). Балада, як істинно народний жанр, виразила те, що було дійсно дорого народу, вона оповідає про народне життя те з пафосом, то з гумором, то з ліричним сумом.Для англійської балади типове членування на чотиривірші. Ритмічно балада дуже складна, часто містить композиційно значимі приспіви й повтори. Серед перекладачів англійських балад на російську мову - такі поети, як С. Маршак, М. Цветаева й інші