Рік назад я ходила в театр Ленінського комсомолу на п'єсу "Зірка й смерть Хоакина Мурьети". Спектакль мені дуже сподобався. Театр мені теж дуже сподобався. Там дуже красиво: висять портрети артистів, усюди ходять люди. У залі теж дуже красиво. Крісла, сцена створюють дуже гарний настрій.

Спектакль теж дуже сподобався, тому що в ньому звучать дуже гарні пісні, які виконує оркестр. У спектаклі грають чудові артисти Караченцов і Абдулов. Вони також часто знімаються в кіно. Спектакль мені дуже сподобався, тому що в ньому добре грають артисти й у театрі було дуже красиво.

Це був дуже гарний і цікавий спектакль...

Уперше мені довелося зштовхнутися з подібним спектаклем. Його неординарність, яскравість, зрелищность, прекрасна музика не просто схвилювали, а залишили глибокий слід. Це відбулося тому, що герої змушували плакати й сміятися, співпереживати й ненавидіти, засуджувати й співчувати протягом усього спектаклю. Хоакин (Н. Караченцов) був живою людиною. Він помилявся, але вперто йшов до своєї мети, беззавітно любив свою Батьківщину - Чилі, волю. Все це, як мені здається, удалося втілити у своєму образі Н. Караченцову. Тереса - головний жіночий образ, скорив мене своєю жіночністю й доконаною кристальною чистотою. Пабло Неруда втілив в образі Тереси свою багатостраждальну Батьківщину, і образ Батьківщини, її підтримка відчувалися увесь час завдяки образу Тереси.

Говорячи про спектакль, не можна не згадати про музиці. Рибникову вдалося передати дух того часу, вдачі й звичаї чилійців, їхній неприборканий дух і волю, розкрити зміст і допомогти зрозуміти головну думку. Ці враження змусили мене полюбити мужній чилійський народ...

Великий реформатор сцени, чудовий театральний педагог К. С. Станіславський уважав, що "...слідом за вивченням сценічних почуттів актора повинне прийти й вивчення почуттів глядача...". Нам здається, що навчання написанню творів на основі театральних вражень - кращий засіб не тільки для вивчення почуттів глядача (школяра), але й, головне, для формування й удосконалювання цих почуттів, для розвитку його мовлення, для прилучення ктворчеству.