Мета цього етапу: Навчити учнів узагальнювати й викоРистовувати здобуті на попередніх етапах роботи знання — самостійно давати оцінку окремим частинам і всьому твору в цілому; мати власне судження про вчинки дійових осіб; спираючись на зміст і форму художнього твору, розвивати навички усного та писемного мовлення.

Види творчих робіт зумовлені віковими можливостями учнів.

Так, учнів 5 —8 класів, у яких викладається пропедевтичний курс зарубіжної літератури, необхідно навчати:

Будувати простий і складний плани твору, що розглядається; простий план характеристики образу літературного героя (усно й письмово); стисло й докладно переказувати текст (усно);

Будувати складний план характеристики образу літературного героя; готувати вибірковий переказ із елементами опису, твір-роздум про героя (усно та письмово);

Стисло переказувати великий епічний твір, складати план порівняльної характеристики образів.

Учні вчительки Ю. Дишлюк (м. Київ) одним з найулюбленіших шкільних предметів називають зарубіжну літературу. Чому саме ці уроки? Бо діти будь-якого віку люблять спілкуватися, дізнаватися про щось нове й цікаве, грати, фантазувати, творити, висловлювати свої думки, а тому вчителька намагається так проводити уроки літератури, щоб задовольнити потреби школярів, вчити й виховувати їх засобами мистецтва слова. Готуючись до уроку, вона замислюється не лише над темами, прийомами та видами робіт, а й визначає потенційні можливості для творчого розвитку своїх учнів стосовно твору, який вивчається. «Скринька самоцвітів», «Таємниці з глибини віків», «Подорож до чарівного світу» — вже самі теми уроків приваблюють і зацікавлюють (це перші теми за програмою 5 класу — «Усна народна творчість», «Міф», «Казки народів світу»). Кожен урок має свій секрет, загадку: разом з різними видами читання й обговорення творів використовуються кросворди, ребуси, малюнки. Обов'язковими є також творчі письмові завдання. Насамперед відповіді на запитання (як домашні заготовки, так і експромти): «Що в людині виховує казка?», «Які герої стали улюбленими і чому вони тобі сподобалися?», «Чим схвилювала казка (міф)?», «Згадайте, які кінофільми або мультфільми знято за народними казками, які саме вам сподобалися й чому?», «Яку красу треба цінувати в людях?», «Про яких людей говорять, що в них гаряче серце (наведіть приклади з казок і з життя)?», «Чи може в сучасному житті відбуватися щось чарівне, незвичайне?» тощо. Вчителька використовує словесний опис, пропонує скласти відгуки, оповідання, в яких зашифровано приказки або прислів'я, власні загадки, казки, міфи (з урахуванням усіх жанрових особливостей). Учні пропонують на розсуд однокласників власні твори.

Наталка Г. (5 клас). Міф «Чому йде град?»:

«Над Північним полюсом на високих хмарах живуть крижані кури. Вони зроблені зі справжнісінької криги. Яйця несуть також крижані. Після того, як знесуть яйця, вони їх висиджують. Проходить час — і вилуплюються пташенята: яйця тріскаються, і з'являються маленькі курчата, що підростають і стають півнями або курками. А шкаралупу від яєць вони викидають у прірву, тобто нам на землю. Ось так і випадає град».

На уроках за темою «Байка» після прочитання, інсценування й визначення основних ознак цього жанру дітям пропонується знайти будь-які прислів'я, що виступатимуть як мораль, придумати історію, яка підтверджувала б прислів'я. Кожен учень намагається створити щось особливе.

Ірина К. (6 клас). Байка «Неслухняне курча»:

Якось на хазяйському подвір'ї

Гуляли кури та курчата білі.

Траву клювали і шукали черв'яка,

Ось прибіга до них мале курча:

«Дурні,

Копаєтесь в багні,

А там в хазяїна в коморі

Пшона і проса є доволі.

Ходім мерщій клювати те зерно,

Задарма нам дістанеться воно».

На що відповіла розумна курка:

«Ви подивіться на цього недоумка,

Що на хазяйське зазіха зерно,

Хоча ним не зароблене воно.

Схотів поїсти задарма,

Бач, мабуть, розуму нема».

Та не послухалось розумну курочку воно,

Пішло в комору, де було зерно.

Хазяїн те курча зловив

І в той же день з нахаби суп зварив.

Мораль виховує й повча —

Розумних слухай курочок, курча!

У процесі творчості формується особистість. Роман Дж. Грін-вуда «Маленький обідранець» і повість М. Твена «Пригоди Тома Сойєра» викликають багато роздумів особистісного характеру. Тому теми творів були такими: «Роздуми над книжкою», «Як боротися з поганими звичками?», «Як стати доброю людиною?» Можливо, вони вирішили не одну дитячу проблему.

Марія Ш. (6 клас). Твір-роздум «Як стати доброю людиною?»: «Переважно людину виховують її батьки. Якщо в сім'ї гарні, добрі стосунки, уважне ставлення один До одного, Доброзичлива атмосфера, то діти змалку звикають бути добрими. Також людину виховує література, мистецтво, школа, гарні вчителі. Література і музика навчають розуміти прекрасне, самому виховувати в собі гарні риси. Дуже добре, коли в дитини є маленький братик або сестричка чи маленька тваринка, за яких вона відповідає, яких вчиться любити. Наприклад, у Джима була маленька сестричка Поллі, яку він дуже любив і не міг дозволити собі втекти, залишивши її саму. Така турботливість викликає у мене захоплення прекрасною душею героя Грінвуда.

А у Тома Сойєра є тітка Поллі, яка, і він це знає, любить його. І це дуже важливо. Людина може стати злою, коли її ніхто не любить, коли в неї немає друзів. Щоб бути доброю людиною, треба любити інших людей, розуміти їх. Згадайте, як Том Сойєр уперше зустрівся з Беккі й пожалів її. Завдяки любові до Беккі Тетчер Том дуже змінюється, із розбишаки і неслуха перетворюється на чуйну, добру і душевну людину.

Я так вдячна моїй сім'ї за те, що вона виховала мене, вдячна школі, моїй першій вчительці, всім тим вчителям, які вчать нас бути чесними, добрими, бачити навколо себе прекрасне, вдячна книжкам, які розповідають мені про цей дивовижний світ життя, вдячна моїм друзям, які люблять і підтримують мене».

Учням 5 — 6 класів можна запропонувати уявну зустріч з літературними героями. Наприклад, написати листа до героїв твору або від імені будь-якого героя.

Валерія П. (6 клас). Лист Аліси з Країни чудес: «Блукаючи лісом, Аліса вирішила написати листа своїй кішці Діні й розповісти їй про одну зі своїх пригод. "Дорогенька моя Діно! Зі мною все гаразд. У країні, до якої я потрапила, все якесь Діізне й незрозуміле. Цікаво, що тварини і рослини тут моЖуть Розмовляти, як люди. Тому, коли повернуся, буду й тебе вчити говорити, читати й писати. А поки що мене це просто дивує.

Якось я зайшла до прекрасного саду, який заріс бур'яном. Мені стало шкода декоративних квіток, які спокійно уживалися зі шкідливими рослинами. Тоді я вирішила прийти їм на допомогу й виполоти бур'ян. Проте вони не дозволили мені цього зробити, кажучи, що то їхні вірні друзі. Ти можеш у це повірити, Діно? Тут усе таке таємниче, загадкове й дуже цікаве. Не сумуй за мною, Діно. Скоро побачимося!"»

Підгримуючи бажання Учнів Творити самостійно, вчитель на уроках влаштовує конкурси тем творів та найцікавіших ідей щодо проведення того чи того уроку. Разом з учнями обирає найбільш вдалі й захопливі. Інколи тема визріває сама собою, у процесі читання або вивчення літературного твору. Незрідка виникають непередбачені ситуації, коли учні висловлюють суперечливі думки, засуджують погляди або поведінку якогось позитивного літературного героя. Таким, наприклад, був один з уроків за повістю А. Ліндгрен «Пеппі Довга-панчоха». Читаючи в класі розділ «Пеппі запрошують на підвечірок» , учителька помітила стурбованість і незадоволення на Дитячих обличчях. З'ясувавши, чим це було викликана, запропонувала Письмово висловити власні роздуми про поведінку Пеппі в гостях і дати героїні твору цінні поради.

Тетяна М. (5 Клас): «Я люблю, коли до мене приходять гості. Хочеться, щоб вони почувалися якнайкраще. Ми граємося, читаємо, іноді тихенько бешкетуємо. В мене гарні друзі, вони знають, як треба поводитися в гостях, тому ми не завдаємо одне одному клопоту. Але якби до мене прийшла Пеппі, то я згоріла б від сорому за неї».

Олександр К. (5 Клас): «Звісно, Пеппі поводилася в гостях погано, була шжихованою і неввічливою. Астрід Ліндгрен розказала нам, як не можна поводитися в гостях: голосно кричати і командувати, першою бігти до столу й напихати рот їжею так, щоб не можна було сказати й слова, втручатися в розмови дорослих і заважати їм, а також шкодити та бешкетувати».

Царина У. (5 Клас): «Не можна звинувачувати лише Пеппі. Дитина може не знати, як треба поводитися. Пеппі ніколи не бачила мами, її тато капітан, він весь час у плаванні й рідко бачить свою дитину. До школи вона теж не ходила. Я хочу, щоб Пеппі прислухалася до своїх друзів і пішла до школи, де її навчать гарно поводитися».

Катерина М. (5 Клас): «Я думаю, що, дивлячись на Пеппі Довгапанчоху, деякі діти впізнали в ній себе. Вони зрозуміли, як важко дружити з такою людиною. Томмі й Аніка вибачили своїй подрузі, хоча й були здивовані».