Фантастичні мотиви є одним з основних прийомів створення певної ключової ситуації в добутках не тільки росіянці, але й світової культури

У вітчизняній літературі до даних мотивів зверталися письменники різних напрямків. Так, наприклад, у романтичних поемах Лермонтова присутні образи потойбічного миру. В «Демоні» художник зображує протестуючий Дух Зла. У добутку проводиться ідея протесту проти божества як творця існуючого миропорядка.

Єдиним виходом із суму й самітності для Демона стає любов до Тамари. Однак Дух Зла не може досягти щастя, тому що егоїстично, відірваний від миру й від людей. В ім'я любові Демон готовий відректися від старої помсти Богу, він навіть готовий додержуватися Добра. Героєві здається, що сльози раскаянья переродять його. Але йому не перебороти самого тяжкого пороку - презирства до людства. Загибель Тамари й самітність Демона є неминучим наслідком його гордовитості й егоїзму

Таким чином, Лермонтов звертається до фантастики для того, щоб точніше передати настрій задум добутку, виразити свої думки й переживання

Небагато інше призначення фантастики у творчості М. Булгакова

Стиль багатьох добутків цього письменника можна визначити як фантастичний реалізм. Неважко помітити, що принципи зображення Москви в романі «Майстер і Маргарита» чітко нагадують принципи зображення гоголівського Петербурга: сполучення реального з фантастичним, дивного з повсякденним, соціальної сатири й фантасмагорії

Оповідання в романі ведеться одночасно у двох планах. Перший план - події, що відбуваються в Москві. Другий план - сюжет про Пілата й Иешуа, складений майстром. Ці два плани поєднує, зводить разом звита Воланда - Сатани і його слуг

Поява Воланда і його звиті в Москві стає тим подією, що змінило життя героїв роману. Тут можна говорити про традиції романтиків, у яких Демон - герой, симпатичний авторові своїм розумом і іронією. Звита Воланда настільки ж загадкова, як і він сам. Азазелло, Коровьев, Бегемот, Гелла - персонажі, які залучають читача своєю незвичайністю. Вони стають вершителями правосуддя вгороде.

Булгаков уводить фантастичний мотив з метою показати, що в сучасному йому світі тільки за допомогою потойбічної сили можливо досягти справедливості

У творчості В. Маяковського фантастичні мотиви носять інший характер. Так, у вірші «Надзвичайна пригода, що була з Володимиром Маяковським улітку на дачі» герой веде дружню бесіду із самим сонцем. Поет уважає, що його діяльність схожа зі світінням цього світила:

Підемо, поет,

Взорим,

Вспоем

У миру в сірому мотлоху

Я буду сонце лити своє,

а ти - своє

віршами

Таким чином, Маяковський за допомогою фантастичного сюжету вирішує реалістичні завдання: пояснює своє розуміння ролі поета й поезії в радянському суспільстві

Без сумніву, звертання до фантастичних мотивів допомагає вітчизняним письменникам більш яскраво, точно й зрозуміло передати основні думки, почуття й ідеї своїх добутків