Мета: Проаналізувати ідейно-художній зміст V, VI, VII, VIII розділів поеми, охарактеризувати образ Івана Вишенського, пояснюючи внутрішній стан героя; розвивати вміння брати участь у дискусії, грамотно і виважено доводити власні думки, спостереження, відстоювати їх; виховувати поважне ставлення до людини, яка має право на свій вибір, толерантність, порядність, чемність.

Тип уроку: Засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: Портрет І. Франка, текст твору, підручник, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).


ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань.

Літературна вікторина «Життя і творчість І. Франка»

• Спростуйте або підтвердьте думку, що І. Франко народився на Полтавщині в родині вчителя. (Ні)

• Великою мрією письменника батьків Івана Яковича було дати освіту своїй дитині. (Так)

• Майбутній письменник навчався у Бобринецькому повітовому училищі. (Ні)

• Іван Якович під час навчання найбільше захоплювався творами виключно англійських письменників. (Ні)

• «З вершин і низин» — перша збірка Івана Франка. (Ні)

• І. Франко, М. Павлик — засновники журналу «Громадський друг». (Так)

• Другий арешт Івана Яковича тривав більше року. (Ні)

• Харківський університет присвоїв І. Франку науковий ступінь доктора російської словесності. (Так)

• Перу Івана Яковича належать понад 100 оповідань. (Так)

• Іван Вишенський — видатний український письменник-полеміст ХУІ-ХУІІст. (Так)

• Іван Франко знав сім мов. (Ні)

• Поему «Іван Вишенський» І. Франко присвятив своїм батькам. (Ні) Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

2. Міні-дискусія

Висловіть власну точку зору стосовно біографічних відомостей про Івана Вишенського, які зазначив І. Франко: «Що склонило покинути світське життя І. Вишенського — чи пересит двірським шумом, чи які родинні гризоти, чи, може, яка нещаслива любовна історія, чи виключно релігійні причини, сього не знаємо».

Власні думки обґрунтуйте.

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

1. Життєвий і творчий шлях Івана Вишенського. Учнівські повідомлення

Повідомлення № 1. Хто він, Іван Вишенський (між 1545) (1550—1620)

Іван Вишенський народився в середині XVI ст. в містечку судова вишня на Львівщині в родині міщан (у творах називався «Іоан мних


З Вишні», «странник речений Вишенський», «Із Вишні»). Здобував початкову освіту, а потім перебував у Луцьку та Острозі, Іван Франко висував припущення, що сюди Вишенського міг запросити князь Костянтин Острозький, який звернув увагу на здібності юнака й залишив його при дворі. Згодом Іван Вишенський постригся в ченці і жив деякий час в Уневському монастирі.

Десь у 80-х роках XVI ст. він залишив Батьківщину й вирушив на Афон (у Греції) — найбільший на той час центр православного чернецтва. Тут Вишенський певний час мандрував по «Святих обителях», став послушником, а згодом ченцем Загребського монастиря. Під кінець життя полеміст замкнувся в печері, ставши аскетом-пус-тельником.

Протягом 1604—1606 рр. І. Вишенський відвідав Україну, тому що письменника не раз умовляли повернутись на Батьківщину. Спочатку він зупинився на кілька місяців в Угорниках, де жив його афон-ський друг Іов Княмницький, а потім, вочевидь, подався до Львова, де його давно чекали. Побувши недовго у Львові та не зійшовшись у поглядах із керівниками братства, він переїхав спершу в Уневський монастир, де прожив приблизно півтора року, а згодом повернувся на Афон «спасатися в пустинних местах».

У 1610 році Вишенський збирався ще раз відвідати Україну. Але захворів.

У 20-х рр. XVII ст. полеміст помер на Афоні (про те, як і коли закінчив Вишенський своє життя, немає достовірних відомостей).

Повідомлення № 2. Погляди полеміста, основна ідея його творів

Письменницька діяльність Вишенського тривала понад двадцять п'ять років.

Основна ідея творів полеміста — ідея соціальної рівності. Він доводив, що люди є рівними від природи: їхні тіла складаються з єдиної субстанції, королі та царі «только властію сродство людське пре-восходять, а плотію і кровію і смертію всім ровни суть». У зв'язку з цим він осуджував різні форми феодального гніту. Вишенський висував ідею соборності, суть якої полягає в тому, щоб жити, «соборно один одного ісправляючи, а не одному над всіма володіти». В основі соборності лежить ідея соціальної рівності. У контексті ідеї соборності Іван Вишенський критикував світську владу, далеку від ідеалів раннього християнства. Він наголошував, що, одержавши владу від Бога, правитель не може користуватися нею над власний розсуд, чинити свавілля, бо це є грубим порушенням Божих настанов про рівність. Бог дав владу для того, щоб утверджувати закон і справедливість, а не чинити свавілля.


Але помилковим було б вважати, що Вишенський закликав до соціальної боротьби. На його думку, перемогти світ можна каяттям у гріхах, молитвами, зреченням життєвих благ, очищенням від скверни. Ідеалом суспільного устрою є «царство Божіє», де всі люди рівні й не мають власності, або мають «малу» власність і живуть у злагоді з Богом та одне одним. Він ідеалізував давньохристиянську євангельську громаду, всі члени якої жили в братерстві й рівності, відмовилися від власності та сім'ї, зреклися земних благ.

Живучи на чужині, І. Вишенський не був, проте, відірваний від України. Він уболівав за її долю, прагнув бути їй корисним. На Афо-ні Вишенський почав свою літературну діяльність.

Вважається, що його життя обірвалось на найвищій стадії аскетизму—в афонській печері-одиночці десь у 20-х рр. XVII ст. І ми не знаємо, де той священний камінь, під яким упокоївся прах митця.

2. Характеристика образу Івана Вишенського

2.1. Бесіда за питаннями

• Коли ми вперше знайомимося з героєм у творі?

• Яким ви його уявляєте?

• Із чим, на ваш погляд, пов'язано рішення І. Вишенського стати аскетом?

• В яких умовах жив герой на самоті? Про що він згадував?

• Чи не вагався І. Вишенський у правильності свого вибору?

• Як реальна постать І. Вишенського пов'язана з художнім образом поеми І. Франка?

• Чому І. Вишенський не виявляв бажання підтримати козаків і виїхати на Україну?

• За що аскет докоряв себе?

• У чому полягав моральний вибір героя?

• Висловіть своє ставлення до І. Вишенського.

• Яким чином склалася подальша доля героя?

• Чим образ І. Вишенського є актуальним і нині?

2.2. Цитатна характеристика героя.

• Зовнішність старця. (Серед них дідусь похилий, Зморщений, сивоБородий, В сіряці на голім тілі, Хрест березовий несе.)

• Умови життя. (Камінь тут довкола мене — Се тверда, незламна віРа, Се мій дім і мій притулок, Подушка і накриття.)

• Призначення хреста для героя. (Хрест отсей — то мій товариш, Мій Повірник у дні смутку, Оборона від спокуси І підпора у скону час.)

• Насолода самотністю. (Се мій світ. Усе мінливе Щезло геть. Затихли крики, Гомін його життєвого Тут мене долетить.)

• Мислення на самоті. (Полишилось лиш постійне, Супокійне і величне.)


• Про постійне і величне. (Думай тут, душе моя. ...що ще вчора звавсь Вишенський, А сьогодні емер для всіх. Голова його могутня На худій, жилястій шиї Гнулася сама вдалину, Мов на тичці той гарбуз. Мов Дитя, душа аскета Потонула в тому морі Тонів, фарб, у тім розКішнім Захваті...)

• Стан усамітнення. (І я чув себе безсильним, Бідним, хорим, одиноКим, Мов дитя, сирітка кругла Без матусі, без вітця. Бачилось, Земля завмерла, Вимерли всі люди в світі, Я один лишивсь останній У страховищах отих. І я був, мов та пилина, Згублена з порядку Світу, Що про неї всім байдуже — Богу, й людям. І чортам.)

• Сумніви у своєму рішенні залишитися аскетником. (/Він плакав: «Чи на те ж я Тиху келію покинув, Скит відлюдний, щоб аж тута В путах сумніву скінчить?»)

• Мета і прагнення І. Вишенського. (...Бажає довершити Аскетичний Острий подвиг, В пості, самоті, мовчанні Слухать голосу душі Той... Вибира собі печеру, Вибира собі могилу, Відки вороття немає.)

• Ігумен — про старця. (Відтепер в житті земному Змазане ім'я твоє.)

• Порівняння аскетником труднощів власних та України. (Що мені До неї? Важко їй, небозі, там бороться 3 єзуїтами й ляхами, Та не Легко ж і мені.)

• Визначення свого життя. (Лиш один тут шлях правдивий І спасенНий — шлях Хреста.)

• Відмова допомогти православним. (Що мені до України? Хай ряТується, як знає,— А мені коли б самому Дотиснуться до Хреста. Адже я слабкий і грішник! Я не світоч, не месія, їх від згуби не відКуплю, Сам із ними пропаду.)

• Іван — не зрадник Бога. (Ні, не зраджу свого Бога, Не зламаю заПовіту І ярмо хреста отсього До могили донесу.)