Мета: Опрацювати ідейно-художній зміст IX, X, XI, XII розділів поеми; дослідити у творі проблему морального вибору людини; з'ясувати актуальність поеми у наш час; розвивати вміння аналізувати текст твору; пояснювати внутрішній стан героя; вести дискусію, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; формувати світогляд школярів; виховувати повагу до особистості людини, її творчого потенціалу, почуття патріотизму, відповідальності.

Тип уроку: Комбінований.

Обладнання: Портрет І. Франка, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Орієнтовний план до змісту твору І. Франка «Іван Вишенський».

1. Опис краси Афонських гір та природи навколо них.

2. Нори для аскетів у горах — «останній ступінь».

3. Ритуал проводів старця до аскетичного образу життя.


4. Розмова ігумена з І. Вишенським щодо остаточного рішення героя обрати для себе усамітнення.

5. Умови, в яких жив старець, перебуваючи в печері.

6. Спостереження і Вишенського за павуком — згадка про втечу сімох братів від «поганської погоні».

7. Осмислення аскетом ролі Бога в житті кожної людини.

8. Згадування І. Вишенським про Україну — «квітчастий рай веселий».

9. Марення або реальність — «...і пливе, мов лебідь, барка до Афон-ської гори».

10. Отримання листа І. Вишенським від посланців з України.

11. Що мені до України? Хай рятується, як знає,— а мені коли б самому дотиснуться до Христа.

12. Страждання старця від необхідного рішення і в результаті — зникнення героя.

III. Актуалізація опорних знань

IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Багато років тому примандрував до славнозвісної Афонської гори чернець Іван, родом із містечка Вишні поблизу Львова: сподівався виблагати долю своєму безталанному народові. Тому навіть прилучившись до афонських самітників, не поривав зв'язків із рідною землею: зустрічався з усіма прибульцями з України, листувався з давніми знайомими. Звертався до земляків з палкими закликами-посланнями, адже найбільша його зброя — щира віра й гостре слово.

Відвідав-таки Іван Україну єдиний раз. Та переконався, що не має він більшої сили, ніж та, яку втілює в слові. Тоді повернувся знову на Афон, твердо вирішивши решту життя відбути у кам'яній печері, видовбаній у скелі, у палких молитва до Господа.

2. Обговорення проблеми щодо морального вибору людини,

її втечі від неприйнятного буттєвого світу в поемі І. Франка

«Іван Вишенський» за допомогою питань

• Що таке мораль? Яким чином вона впливає на людину?

• Від чого залежить моральний вибір людини?

• Що вплинуло на формування І. Вишенського як особистості?

• Чому герой іноді вагається у виборі свого рішення?

• Чи можна вважати перебування І. Вишенського в печері його прагненням втекти від світового буття? Наведіть переконливі аргументи.

• 3 якою метою герой постійно звертається до Бога?

• Згадки героя про своє дитинство, рідний край, свою родину — впливають на його світогляд, думки, почуття? Якщо так, то як саме?

• Як І. Вишенський сприймає світ? Про що це свідчить?

• Як на ваш погляд втеча І. Вишенського від світу — це слабкість героя? Відповідь обґрунтуйте.


3. Опрацювання ідейно-художнього

Змісту твору (IX, X, XI, XII Розділи). Бесіда за питаннями

IX Розділ

• Що спостерігав І. Вишенський із скального гнізда? (Із гнізда скаль-Ного старець тихо дивиться на море, з хвиль тих злото-пурпурових Десь мостить далеко шлях)

• Який шлях уявляв старець, дивлячись на тінь від скали. (Шлях мостить у край далекий, через гори і долини Аж на рідную Вкраїну А тим шляхом думи шле)

• Застосовуючи текст твору, опишіть красу вечірнього моря (ВечоРіє. Тінь довжезна від скали лягла на море, А там ген легенькі хвилі Злотом, пурпуром горять)

• Чому аскет не може забути про рідний край? Як реагує І. Вишенський під час згадування ним Вкраїни? (Шле сердечне привітання, І любов свою, і тугу, Що, здавалося, давно вже Похоронені були)

• Що побачив старець у морі? Опишіть його спостереження за баркою. (Аж ось, глянь, тим ясним шляхом звільна барка надпливає, Бризка золото й пурпура З-під весел і з-під руля)

• Над чим вагався аскет, коли пливла барка? (Чи то братчики верТають, Що ходили в край далекий на монастирі просити? Чи то Прості гендлярі? Чи побожні пілігрими, Паломники правовірні, ПриБувають на поклони? Чи то Прота се почли?)

• Чи хотілося І. Вишенському з кимось поспілкуватися? Чому він зітхнув, коли барка, «не сховалась аж у пристані»?

• Чим пояснити те, що старцеві у барці привиділися козаки?

Хрозділ

• Яким було повсякденне життя аскета в печері? (Знову ніч, і знову раНок, І поклони, і молитва, І в старій душі тривога, Сумніви і неспокій)

• Що отримав старець після стукоту каменем о скелю?

• Як впродовж тривалої самотності І. Вишенський сприйняв листа. (Затряслись у старця рук: На письмі слова знайомі, Український той Скоропис І знайомая печать)

• 3 яким проханням православні звернулися у листі до старця? Про ще це свідчить? (Старцю, чесному Івану, Що в Афонській самотині Шлях важкий, тісний верстає, Шлях, показаний Христом,... Шлють Благання і привіт)

• За що святі вдячні Богу? Чому вони не втрачають надію на щасливе життя? (Богу дякуєм святому, Що про нас не забуває І важкії Нам спокуси Шле для нашого добра)

• Які труднощі намагаються подолати православні? (Б'ють на нас І явно, й тайно вороги непримиримі, напасті, і брехні, й зради Нас Підкопують і рвуть)


• В якій складній ситуації опинилися віруючі?(Відкреклись нас сильні Світу — /КНЯЗІ, І воєводи,— Кинули Хрестове стадо, І за мамоною біжать. Наші пастирі духовні поробилися вовками, Шарпають Христове стадо І отруту в душі ллють)

• Чому зраджений народ порівнюється зі стадом?

• Від кого православні намагаються захистити церков?

• Яким чином народ вирішує протистояти лиху? {І прирадили зібрати В одно огнище всі сили, Щоб велике, спільне діло Поспівало і росло)

• Чому православні вирішили обрати Івана своїм «стерпником»? Які аргументи вони з цього приводу наводили?

• Кого мають на увазі люди, зазначаючи: «...вовченята, хоч беззубі, вже повзають серед нас»?

• Який авторитет мав І. Вишенський серед простого народу? (По-Катися тут між нами Як старий борець незламний! Один вид твій Нас, похилих, Напростує, покріпить)

• Чим пояснити, що Україна для І. Вишенського — мати?

• Як люди характеризували Івана-керівника? (Не згордуй же сим Благанням! Поспішай спасати матір! Може, голос твій і ум твій Все поверне на добро)

• Чому православні вірили у Вишенського, сподівалися на його допомогу?

XI Розділ

• Через що після отримання місця старець намагався не думати про нього?

• Чим для аскета був хрест? (Хрест — моє добро єдине, хрест — одНа моя надія, хрест — одне моє страждання, одинока вітчина)

• Чому шлях хреста, на думку Івана, є одним правдивим і спасенним?

• Чим пояснити те, що Вишенський вважав себе для всіх мертвим?

• Як аскет поставився до долі України? (Що мені до України? Хай Рятується, як знає А мені коли б самому Дотиснуться до Христа)

• Чим це пояснити? (Адже я слабкий і грішний! Я не світоч, не месія, Їх від згуби не відкуплю, сам із ними пропаду)

• Чому для І. Вишенського рішення залишатися самотнім в печері було остаточним? (Ні, не зраджу свого Бога, не зламаю заповіту І ярмо хреста отсього До могили донесу)

• 3 яким відчуттям очікував старець ранку, коли повинні були прийти посланці для отримання відповіді.

• Поясніть, що мав на увазі І. Франко, зазначаючи про звернення православних до І. Вишенського: «...кличе голос... се крик тривоги, болю».

• Чому посланці з України називали себе вбогими дітьми?


• Як аскетник сприймав «український любий голос» православних? Що про це свідчить?: (Старець слухав, дух заперши, його ухо жадно Ссало Український любий голос, але він не відізвавсь)

• Поясніть стан старця, коли на звернення до нього посланців він промовчав.

XII Розділ

• Які художні засоби використав І. Франко, описуючи вечірню пору в Афонських горах?

• Чому аскетник раз по раз звертається до листа від посланців?

• За що і як критикує себе герой твору? (Любеє, нема що мовить! Що В найтяжчую годину, в непрозору, люту скруту Свою матір покида!)