• «І що найдужче мене лютить, так се те, що погинемо без бою, без слави, мов коти, кинені в ставок!»

• «Бурунда, побачивши ворогів і таке їх воювання, аж зубами заскреготав і за зброю вхопився, але його гнів був даремний...» «Приходилось завзятому бегадирові без діла стояти по груди в воді і дивитися, як тухольці становище за становищем розбивали останки монгольської сили».

• «Кажи їм, що, коли хтять мати сього раба живого між собою, нехай дарують нам життя і пустять свободно!»

• «Е, що нам так довго ждати! Раз мати родила, раз і гинути прийдеться. Але поперед мене гинь ти, рабе поганий!»

2.2.2. Бесіда за питаннями.

• Хто такий Бурунда?

• В чому виявилася жорстокість цього загарбника?

• Як бегадир ставився до підлеглих, Т. Вовка, Максима?

• Доведіть, що Бурунда — вольова, цілеспрямована людина.

• Чому Бурунда зі своїм військом не зміг перемогти тухольців?

• Яким чином бегадир був готовий до смерті?

• Чим, на ваш погляд, закінчився б твір, якщо Бурунда залишився б живим?

2.2.3. Орієнтовний план-характеристика Бурунди.

1) Бурунда — бегадир — керівник монгольського відділу.

2) Портрет героя.

3) Риси характеру: а) егоїстичний; б) жорстокий; в) зарозумілий; г) підступний;

Д) брехливий; е) цілеспрямований; є) вольовий.

4) Бурунда — герой ворожого табору.

2.3. Пета, монгольське військо.

2.3.1. Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.

2.3.1.1. Пета.

• «Головний начальник сього відділу, чоловік літ коло сорока, тип монгола: невеличкий, повертливий, з хитро мигаючими, малими, мов мишачими, очима».

• «У нас, коли дрібні ватажки хотіли бунтувати проти великого Чінгісхана, то той згромадив їх до свого аула і, окруживши аул своїми вірними синами, велів настановити вісімдесят великих кітлів на грані і налити їх водою, а коли вода закипіла, то, не розбираючи нічиєї вини, велів у кожний котел вкинути по два бунтівники і варити їх так довго, поки тіло зовсім не відкипало від кості. Тоді велів повиймати голі кістяки з котлів, посадити їх на коней і повідвозити до підвладних їм племен, щоб ті на примірі своїх ватажків училися послуху й покори великому Чінгісханові».

2.3.1.2. Монгольське військо.

• «Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбите її народне життя».

• «Монгольське військо стояло довгими рядами, по кістки в воді, сумне, безрадне».

• Бурунда: «Що ви, мужі чи коти, що так боїтеся тих кількох крапель води? Чи такі ж то ріки перебували ми? Що сей потік проти Яїка, і Волги, і Дону, і Дніпра? Не бійтеся, вода по кістки не здужає затопити вас! Далі до вивозу!.. Не дбаймо на страти! Побіда мусить бути наша!»

• «Тут і там, мов чорні острови, виднілися з води купи монголів. Ані сліду якого-будь військового порядку не було вже між ними. Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх сила по долині, борючись із хвилями, десь-кудись з трудом прямуючи, кричачи і проклинаючи».

2.3.2. Бесіда за питаннями.

• Якої шкоди завдавали монголи Русі? В чому виявлялась їх жорстокість?

• Що допомагало монгольському війську час від часу отримувати перемогу?

• Для чого загарбники вирушили у похід через Тухлю?

• У зв’язку з чим стрімкий рух монголів був призупинений? Як вони реагували на це?

• Чи була закономірною поразка монголів у тухольській котловині?

• Порівняйте опис монголо-татарських поневолювачів на початку твору і наприкінці. Зробіть висновок.

3. Опрацювання ідейно-художнього змісту VII розділу повісті

3.1. Виразне читання окремих частин розділу.

3.2. Тема: зображення ретельної підготовки тухольців до боротьби з татарами.

3.3. Ідея: возвеличення любові до рідного краю, прагнення захистити його від будь-якого ворога.

3.4. Основна думка: та людина, яка здатна пожертвувати своєю дитиною заради спільної мети,— варта великої шани і поваги народу рідного краю.

3.5. Композиція.

Експозиція: шлях Т. Вовка до тухольців для укладання умови про можливість мирного переходу Карпат монголами.

Зав’язка: відмова тухольської громади на пропозицію Т. Вовка.

Кульмінація: З. Беркут жертвує життям свого сина в інтересах тухольців.

Розв’язка: тухольці за допомогою Сторожа перекривають воду, готують МетаВки до бою.

3.6. Сюжет.

Т. Вовк йде до тухольців на переговори. Боярин пропонує їм без бою пропустити монголів через Карпати в обмін на полоненого Максима.

Після невеликої ради З. Беркут висловив її рішення боярину: «міняти одного хлопця за руїну наших сусідів се була б ганьба, була б зрада».

Громада вирішує загатити воду за допомогою Сторожа, щоб потім її використати як зброю проти ворога.

З. Беркут надав команду готуватися до бою, для цього почали налагоджуватися МетаВки.

3.7. Бесіда за питаннями.

• Чим був стурбований Т. Вовк, почувши стукіт сокир тухольців уночі?

• Про що відбулася розмова між тухольськими охоронцями і боярином?

• Які особливості мала МетаВка? («...Прийнялися з сильного букового пня витісувати щось на подобу величезної ложки, котра держаком мала бути встромлена в грубу, сильно скручену линву, нап’яту між стовпиками передніх воротець і скручувану чимраз сильніше при помочі двох корб, прироблених до стовпків. А в широку жолобину на другім кінці мало вкладатися каміння; пружність скрученої ужви мала кидати те каміння з ложки далеко на монголів»)

• Що подумав Т. Вовк, коли побачив, як тухольці майстрували МетаВки? («Ну, гарячо прийдеться нашим монголам під такими посудинами здобувати собі вихід із сеї ями!»)

• Якої віри дотримувалися тухольці? Про яку нову релігію згадується у творі?

• Про що саме зазначено у творі про життя святих Лади і Діда? («...Перший чоловік Дід та його жінка Лада»)

• Про які легенди розповів З. Беркут старцям, сидячи на поляні біля вогню? («...Оповідав про діла Дажбога, про побіди Світовида, про те, як три святі голуби Дажбог, Світовид і Перун створили землю з піскового зерна, як Дажбог три дні шукав на дні безодні, поки знайшов три зеренця: одно зерно пшениці, друге жита, а третє ячменю, і дарував їх першому чоловікові Дідові та його жінці Ладі; як Перун дарував їм іскру огню, а Світовид — волосинку, з котрої за його благословенством зробилася корова й пастух, що його назвали Волосом. І далі розповідав Захар про життя перших людей, про великий потоп, від якого люди ховалися в горах і печерах, про старих велетнів і їх царя, тухольського Сторожа, що розгатив тухольське озеро»)

• Для чого Т. Вовк прийшов до страців? Чим боярин погрожував тухольцям? («...Розваліть свої засіки і пустіть монгольську силу з вашої долини, а в заміну за те він готов віддати вам вашого полонечника живого і здорового. Опір ваш даремний... У противнім разі, розуміється, його жде неохибна смерть, і то серед страшних мук, а вас жде кривава різанина, в якій, помимо всяких способів, ви мусите бути побиті»)

• Чим пояснив З. Беркут своє рішення, яке стосувалося долі його сина? («Коли б про нього справді йшло діло, то я сказав би вам: «Я не маю сина, мій син погиб у бою». Але тут діло йде про наших сусідів, верховинців і загірян, котрі спустилися на нашу оборону і тепер мусили б усі неприготовані погинути від монголів. Для того я говорю вам: не дбайте про мого сина, а рішайте так, як би він був уже в гробі!»)

• В чому виявилася підступність боярина на прохання Мирослави залишитися серед тухольців? («Дурна дівчино, не пора ще мені! Ще не вся надія монголів пропала. Треба користати з того, що в руках. Але коли б там не повелося...»)

• Опишіть, як тухольці готувалися до бою з монголами.

• З якою молитвою звернувся З. Беркут до Сторожа перед боєм? («Зломи другий раз погану силу так, як зломив її перший раз, коли могутньою рукою розбив сесю кам’яну стіну, і дав водам протоку, і дарував людям отсю прекрасну долину! Загати її тепер назад, нехай згине горда ворожа сила, що тепер знущається над нами!»)

• Чому З. Беркут був упевнений у перемозі тухольців над ворогом?

4. Робота над змістом VIII розділу повісті.

4.1. Переказ окремих цікавих епізодів розділу.

4.2. Тема: зображення страшної картини загибелі татар у результаті заповнення котловини водою.

4.3. Ідея: возвеличення мудрості, кмітливості, рішучості тухольців у вмінні залучати сили природи для боротьби з ворогом.

4.4. Основна думка: кожний, хто посягає на рідний край, прагне його заполонити, буде покараний.

4.5. Композиція.

Експозиція: рішення Максима вивести татар потаємною стежкою.

Зав’язка: знайдений потаємний вихід з котловини не дає можливості скористатися монголам через надходження води.

Кульмінація: осмислення Бурундою безвихідного становища, в якому опинилися він та його військо.

Розв’язка: поступова загибель татарського війська через прибуття води до котловини.

4.6. Сюжет.

Максим погоджується допомогти татарам вийти з оточення тухольців через потаємний вихід, який безпосередньо знає він сам та його батько. За це Бурунда звільнив молодого Беркута з кайданів і обіцяв волю.