Мета: опрацювати ідейно-художній зміст ІІІ та ІV розділів повісті; дослідити, як у творі зображується героїчна боротьба русичів проти монголо-татарських нападників; розвивати логічне та творче мислення, увагу, спостережливість, вміння узагальнювати і робити ґрунтовні висновки, виразно читати прозовий твір; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття любові до рідного краю, творчості І. Франка, почуття гордості за наших предків, які мужньо обороняли руські землі від зовнішніх ворогів; зацікавлювати учнів нашим історичним минулим.

Обладнання: портрет І. Франка, текст твору «Захар Беркут», учнівські малюнки до повісті, платівка із записом уривку з повісті І. Франка «Захар Беркут», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

2. Літературна вікторина «що я знаю про життя і творчість і. Франка»

1. Коли народився майбутній письменник? (27 серпня 1856 року).

2. За гороскопом І. Франко... (Діва)

3. Яким ріс малий Іван? (Розумним, допитливим)

4. Що перейняв Іван Якович від матері? (Любов до народної пісні)

5. І. Франко розпочав навчання коли йому виповнилося... (Шість років)

6. Твори якого письменника Іван Якович вивчив майже всі? (Шевченка)

7. Яка подія сталася з І. Франком у липні 1877 року? (Арешт)

8. Твір Івана Яковича, який вважався «особистим» для нього? («У кузні»)

9. Найулюбленішими пристрастями І. Франка були... (Рибалка, грибництво, мандрівка)

10. Герой письменника, який зустрічається у багатьох його творах. (Мирон)

11. У галузі дитячої літератури І. Франко активно працював, починаючи з... (1890 року).

12. В якому місті похований видатний письменник? (Львів)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Хто тебе не мучив? Якби розказать

Про якого-небудь одного магната

Історію-правду, то перелякать

Саме б пекло можна.

Т. Шевченко

Нам пора для України жить... І. Франко

За рідний край і життя віддай. Народна мудрість

1. Вступне слово вчителя

Приблизно сімсот років тому наші прадіди-хлібороби нікому не сплачували данини, об’єднувалися у громади, мали своє народне самоврядування. А коли на їх вільні землі прийшли загарбники, русичі мужньо захищали рідний край. Повість І. Франка «Захар Беркут», яку ми сьогодні продовжуємо вивчати, розповідає про одну таку громаду, що жила в Тухольській котловині Карпат, про її героїчну боротьбу проти монгольського нашестя.

2. Опрацювання теми уроку за питаннями з відповідним коментарем

• Що таке героїзм? (Героїзм (від грецьк. hеrбs) — здійснення видатних за своїм суспільним значенням дій, які відповідають інтересам народних мас і вимагають від людини особистої мужності, стійкості, готовності до самопожертви)

• Які героїчні вчинки вам відомі?

• В чому, на ваш погляд, виявився героїзм тухольців?

• Чи можна вважати Т. Вовка героїчною людиною? Чому?

• Доведіть, що захист рідної землі — це священний обов’язок кожного.

• Що необхідно було мати тухольцям для боротьби з монголами? (Єдність, згуртованість, віра — запорука перемоги)

Визвольні традиції наших предків І. Франко у творі «Захар Беркут» блискуче втілив у художніх образах тухольців, Захара Беркута, Максима, Мирослави. Він змалював картини героїчної боротьби проти монгольської навали. Любов до батьківщини керує всіма вчинками тухольців. Захищаючи свою батьківщину, народ сповнений патріотичного піднесення, здатний на високий подвиг. Мов казковий велетень, перемагає він вдесятеро сильнішого ворога.

Всі тухольці — активні учасники боротьби з монголами. Їм є що боронити: у кожного є невеликий шматок рідної і такої прекрасної землі-матері. Вони працьовиті, спільними зусиллями викували у твердій скелі вигідні стежки, провели в горах дорогу, засівали зерном поля, будували на річці загати, а тепер зупиняють ворога. Як прекрасно описує І. Франко захисників, які добирає порівняння, епітети, МетаФори! «Любо було глядіти на ті здорові рум’яні лиця, розігріті мужньою відвагою і гордим почуттям того, що їм прийдеться заступати своїми грудьми все, що найдорожче у них на світі, що в їх оружжя зложено велике діло». Проте не може захоплення викликати ворог, що прийшов на цю землю.

З огидою І. Франко описує завойовників: «Виринають перед очима чорні страшні голови з маленькими блискучими очима. Очі ті тривожно несхибно, мов закляті, глядять на тухольців» або: «Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх сила по долині».

У чому ж сила тухольців? Адже і досвіду в них менше, і озброєні гірше, і за кількістю вони поступаються монголам?..

Читаючи твір І. Франка, кожний захоплюється тухольцями, їх непереможним духом, вірністю, патріотизмом. Проблема патріотизму була, є і завжди буде актуальною. І захист Вітчизни — це священний обов’язок кожного громадянина, адже про це навіть написано у Конституції України.

3. Робота над ІІІ розділом повісті

3.1. Виразне читання розділу, переказ цікавих епізодів.

3.2. Тема: зображення проведення громадської копи тухольців, де відбулася суперечка між Захаром Беркутом і Тугаром Вовком, а також осмислення тухольцями страшної звістки — неминучий напад татар.

3.3. Ідея: возвеличення мудрості, великого розуму, сили волі З. Беркута, який протистояв підступності, хитрості, брехливості, зрадництву Тугара Вовка.

3.4. Основна думка: «...свободному чоловікові личить не гордість, а супокійна повага та розум»; «...єдинити силу народу в одних руках!»

3.5. Проблематика:

• честь і зрада;

• правда і брехня;

• мужність і боягузтво;

• володар і народ;

• відповідальність і безпечність.

3.6. Композиція.

Події відбуваються неподалік від села Тухля на майдані, де росла липа.

Експозиція: кожне зібрання тухольців, докладне знайомство із Захаром Беркутом, його минулим, родиною.

Зав’язка: прихід Т. Вовка на громадський суд, суперечка між боярином і З. Беркутом з приводу того, хто є господарем Тухольщини.

Кульмінація: смерть Митька Вояка, рішення громади щодо зруйнування будинку Т. Вовка та виселення його з Тухольщини.

Розв’язка: страшна звістка про напад татар на Русь, прохання посланців і громади до З. Беркута очолити оборонців і стати на бій з ворогом.

3.7. Сюжет.

Проведення копної ради, на якій З. Беркут звернувся до громади і розповів їй про лихо, яке охопило Тухольщину як тільки в ній оселився боярин.

Знайомство з минулим старого Беркута, розповідь про великий авторитет, який має 90-літній старець у тухольців.

На копі відбувався громадський суд над Т. Вовком, який завдавав багато принижень, утисків тухольцям. Саме тут боярин вбиває Митька Вояка, який виявив бажання звинуватити Т. Вовка у зраді. Боярин залишає суд, громада вирішає у триденний термін зруйнувати його помешкання й вимусити покинути Тухлю.

На копу також з’явилися посланці різних підгірських поселень. Вони звернулися до З. Беркута і громади по допомогу. Всіх схвилювала страшна звістка: на Русь рухаються полчища татар, які незабаром з’являться до Тухлі, щоб перейти Карпати. Посланці просять З. Беркута і громаду вступити у бій із завойовниками.

Головна причина успіху завоювання Русі татарами — це феодальна роздробленість Русі, чвари між князями, їх зрада.

3.8. Обговорення змісту розділу за питаннями:

• Що символізувала липа, яка росла за Тухлею? («Тухольці вірили, що тота липа — дар їх споконвічного добродія, царя велетнів, який засадив її власноручно на тухольській долині на знак своєї побіди над Мораною»)

• Опишіть місце копних зборів тухольців. («Довкола липи був широкий, рівний майдан. Рядами стояли на нім до схід сонця гладкі кам’яні брили, призначені на стільці, де сідали старці громадські, батьки родин. Кільки було таких батьків, стільки й кам’яних стільців. Поза ними було вільні місця. Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь з проверченою всередині дірою; тут на час ради виставлялося копне знамено. А обік зроблене було друге підвищення для бесідника, себто для того, хто в якій-будь справі говорив; він виступав із свого місця і входив на се підвищення, щоб увесь народ міг чути його») Про що воно свідчить?

• Яка і для чого проводилася церемонія Захаром Беркутом перед початком проведення копних зборів? («Потім устав із свого місця найстарший у зборі, Захар Беркут, і повільним, але твердим кроком виступив під липу і, доторкнувшись її рукою, наблизився до пливучої з її коріння нори і, припавши на коліна, помазав собі нею очі й уста. Се була звичайна, стародавня церемонія, що знаменувала очищення уст і прояснення ока, потрібне при таким важкім ділі, як народна рада. Потім він сів на підвищенім місці, звернений лицем до народу, тобто до східної сторони неба»)