Мета: Продовжити знайомити школярів із програмовим твором І. Карпенка-Карого (II дією); осмислити актуальність проблем комедії для сучасного життя; вчити учнів аналізувати драматичні твори; розвивати культуру зв'язного мовлення; логічне мислення, вміння читати драматичний твір, грамотно висловлювати власні думки, почуття спостереження; узагальнювати, робити висновки; виховувати зневажливе ставлення до жадності, підступності, прагнення до збагачення; прищеплювати інтерес до театральної діяльності, творів театрала.

Тип уроку: Засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: Портрет І. Карпенка-Карого, виставки творів митця, учнівські малюнки до п'єси, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Конкурс малюнків, які підготували учні. Визначення найкращих робіт.


III. Актуалізація опорних знань

Літературна вікторина «Всім відомий Чарівний театрал І. Карпенко-Карий»

Завдання: підтвердіть або спростуйте думку.

1. І. Карпенко-Карий народився на Сумщині. (Ні)

2. На одинадцятому році життя майбутній драматург почав учитись у Бобринецькій повітовій школі. (Так)

3. Коли Іванові було чотирнадцять років, батько влаштував його працювати секретарем у повітовому суді. (Ні)

4. Під наглядом поліції Іван Карпович перебував, коли жив у Бо-бринцях. (Ні)

5. І. Карпенко-Карий написав 18 п'єс. (Так)

6. У своїх творах Іван Карпович виявляє глибоке співчуття до трудящих, показує їх ненависть до хижаків-капіталістів. (Так)

7. Писати І. Карпенко-Карий почав ще у Бобринцях, навчаючись в університеті. (Ні)

8. Перша назва комедії «Сто тисяч» — «Гроші». (Так)

9. Гроші — улюблена тема розмов Герасима Калитки. (Так)

10. Роль Герасима Калитки прекрасно виконав Панас Саксаганський, рідний брат письменника. (Ні)

11. «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого належать до реалістичної соціально-побутової драми. (Ні)

12. В Єлисаветграді Тобілевич розпочав нелегальну політичну діяльність. (Так)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Жадоба до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. Це доводили і Бальзак, і Мольєр, і багато інших майстрів художнього слова. Не лишився осторонь і український драматург І. Карпенко-Карий. У комедії «Сто тисяч» він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80—90 роках XVIII століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з'являлися такі постаті, як Герасим Калитка — головний герой комедії «Сто тисяч».


2. Порушення у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» проблеми бездуховності людини, яка прагне наживи

2.1. Бесіда за питаннями.

• Що таке гроші? Які функції вони виконують у суспільстві?

• 3 чим пов'язане те, що одні люди «купаються у грошах», інші стоять з простягнутою рукою?

• Яку людину ми називаємо духовною? Від чого це залежить?

• Назвіть літературних героїв, які, на ваш погляд, є духовно багатими. Свій вибір вмотивуйте.

• У чому полягає бездуховність окремих героїв твору І. Карпенка-Карого?

• Під впливом яких подій сенсом життя їх є виключно прагнення до наживи?

• Яким чином тогочасна соціальна дійсність знайшла відбиток у в програмовому творі І. Карпенка-Карого? Наведіть переконливі приклади.

2.2. Робота з текстом твору.

2.2.1. Калитка і земля:

• «Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку».

• «їдеш день — чия земля? Калитчина! їдеш два — чия земля? Ка-литчина! їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Дихання спирає... а скотини, а овець розведу — земля під товаром буде стогнати!..»

• «Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито... Легко по своїй власній землі ходить».

• «Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»

• «Обікрали... ограбили... Пропала земля Смоквинова!.. Краще смерть, ніж такі потері!»

2.2.2. Герой-експлуататор:

• «робітники та собаки надворі повинні буть»;

• «ні світ, ні зоря вже й жереш!»;

• «обіцянка-цяцянка, а дурневі радість»;

• «кругом, кругом моє»;

• «бери і в свого і в чужого»;

• «лупи — та дай»;

• «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з'їдять... Мені треба невістку з приданим, з грішми».






2.2.3. Господар і гроші:

• «Скотина гроші коштує»;

• «Е куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя»;

• «Гроші всьому голова»;

• «А скільки Пузир дасть приданого за дочкою грішми?»;

• «Тільки прийдеться платить, то я тебе живого облуплю»;

• «Тільки ти давай за поросят Пузиреві так, щоб він не продав, дешево давай, на біса терять гроші: женишся на Пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»;

• «З грішми, сказано ж і чорт не брат».

• «Худобу ганять в празник гріх. Блажен чоловік, іже скоти милує»;

• «Застав його коняку запрягать, то й не запряже: він зараз полізе по книжках, по тим рихметиках шукать, як це робиться»;

• «Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи»;

• «Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збирається...».

Висновок. Таким чином, у п'єсі «Сто тисяч» І. Карпенко-Карий утверджує ідею духовності як основи людського життя. Насамкінець буде доречним навести слова Ісуса Христа: «Не збирайте скарбів на землі». Адже душа — дорожче.

3. Опрацьовування ідейного змісту другої дії п'єси. Бесіда за питаннями.

• Чим був стурбований Копач? {«Боковенька... копили, кам'яна фіГура... Там гроші, іменно там. Там моя судьба... сьогодні цілу ніч Снилась кам'яна фігура»). Що запропонував Копач Герасиму? {«Ви б Зробили калакольчик у ту хату... Тут вірьовка над ліжком. От проКинулись, пора вставать — зараз дзінь-дзінь-дзінь, сам ще лежиш, А там устають»)

• Як Герасим ставиться до своєї родини та робітників? {«Вони надоЛужать: то вмиваннячком, то взбуваннячком, або як почнуть богу Молиться, то й сонце зійде. Хоч би ж молилось, а то стоїть, чухається та шевче собі губами, аби простоять більше без роботи. Вже Ж я їм і отченаша даю! Як затоплю, то зараз і на землі... Параско, Пора до коров, чого ви там ленетесь?.. Хлопці, гайда з хати! ТільКо коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки Надворі повинні буть»)




• В яких гріхах звинуватив Герасим Клима? («І тобі не гріх. Неділя Свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіда Попостиш хоч раз у тиждень. Однеси хліб назад»)

• За що критикував Герасим своїх робітників? («Така з'їжа, така з'їжа, що й сказать не можна! Повірте: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не спієш оглянуться — вже з'їли. Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають»)

• Як Калитка висловив свою занепокоєність з приводу ведення власного господарства? («...Ти мізкуєш, ти крутиш головою: де того взять, де того; як обернуться, щоб земельки прикупить, та за думками і не їсться тобі, і не спиться тобі... Мене вже ці думки зовсім ізсушили... До того додумаєшся, що іноді здається, наче хто вхопив тебе ноги і крутить кругом себе! А вони до того байдужі, тілько й думають: їсти і спать — і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві»)

• У чому виявилася неповага Герасима до жінки? («У мене в шапці Більше розуму, ніж у тебе в голові»)

• Чим Мотря подобалась Парасці? («...Я до неї привикла, вона до меНе, дівка красива, здорова, зна всі порядки, коло птиці, коло свиней, Коло корів — одне слово, хазяйка біля всього; в хаті, як у кімнаті Я> ЄОгСЄ нездужаю, а проти неї, скільки їх у нас не було, ніхто хліба не спече, ніхто борщу не наваре, ніхто хліба не спече, хоч і без олії іноді, а всі їдять не нахваляться»)

• Яку невістку бажав мати Герасим? («Не треба мені ні доброГо хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, Тим більше робітники з'їдять... Мені треба невістку з приданим, З грішми»)