Мета: На прикладі програмового твору І. Карпенка-Карого дослідити як вирішується проблема влади грошей, як в комедії влучно використані засоби сатири для змалювання героїв твору; опрацювати ідейно-художній зміст III частини; розвивати навички виразного читання; вміння логічно мислити, спостерігати, узагальнювати, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати зневажливе ставлення до таких багатіїв як Калитка, негативних рис його характеру; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: Комбінований.

Обладнання: Портрет І. Карпенка-Карого, текст твору, зразки грошей к. XIX — п. XX ст.; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Гейм «Хто з героїв»

Завдання. Кому з героїв твору І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» належать нижченаведені фрази?

1. «Так я сібє видумал новую комерцію: хороший будєт гендель, еже-ли удастся...» (Невідомий)

2. «Все він зна — тільки нічого не робе». (Роман — про Бонавентуру)

3. «Жид — то діло, а Копач — морока». (Калитка)

4. «Лупи та дай». (Калитка)

5. «...без грошей, а з грішми... і чорт не брат». (Савка)

6. «Товар нравиться — візьміть, не нравиться — не беріть. Ми не нуждаємся в покупателях...» (Невідомий)

7. «Півобіда сам злопає і на перешкоді ділові стане...» (Калитка про Бонавентуру)

8. «Хазяйственний мужик — велике діло». (Бонавентура — Калітцї)

9. «Вчений поки бога змалює, то чорта з'їсть». (Калитка)

10. «Гроші — гроші всьому голова». (Калитка)

11. «Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість». (Калитка)

12. «Вік живи, вік учись». (Бонавентура)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.






III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Перша редакція комедії мала назву «Гроші». Чому саме «Гроші»? Прочитавши твір, можна зрозуміти, що для Калитки найважливіше — купити землю, отже, потрібні гроші. Тому всі його вчинки спрямовані на здобуття грошей. А гроші, якщо тільки вони керують людиною,— це основна причина всіх людських вад. Саме вони зробили Калитку крутієм, деспотом, лицеміром і стяжателем.

Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а так би мовити, людське ставлення до людини натомість повністю знецінюється.

У гонитві за грошима Калитка раз у раз потрапляв у смішні обставини, а згодом і зовсім потрапив у катастрофічне становище.

2. Проблема влади грошей у творі

2.1. Бесіда за питаннями:

• Що ви розумієте під словом «влада»? Хто її має?

• Від кого або від чого залежить: матимеш ти владу чи ні?

• У чому полягає зв'язок грошей і влади? Наведіть 2—3 приклади з комедії «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого. Яким чином наведені прислів'я характеризують Герасима Никодимовича Калитку? («Коли Гроші говорять — правда мовить»; «Хоч у голові пусто — аби грошей густо»; «Від багача не жди калача»; «Багатий не любить давати. Совісті менше, а грошей більше»)

• Як гроші чи їх відсутність вплинули на Савку? (Савка ладен запроДати душу дияволові, тільки б розжитися грошима. Як бачимо, не в ім'я духовних цінностей, як Фауст, а «лиш би гроші дав...», тобТо переступаються усталені моральні норми, своєрідне табу народу, Савка переступає закон (участь у шахрайстві), замахується на Чуже життя (Калитки))

• Якими словами прикривається лицемірно Калитка, коли здирає проценти з позики у Савки?

• Як же багатство вплинуло на Параску?

• Назвіть твори (їх героїв), які мають відношення до проблеми, пов'язаної з грошима. (Народна творчість — казки душі, пісні, Притчі) А твори художньої літератури? (/. Хоткевич, «Багатий І бідний»; С. Руданський, «Наука»; Б. Антоненко-Давидович, «Слово матері»; М. Стельмах, «Гуси-лебеді летять»)

Тема — гроші, багатство, їх вплив на людину простежується в багатьох творах як народних, так і літературних.


Національна драма. З української прози

343


Гроші, прагнення мати їх більше привело до морального падіння окремих героїв п'єси, руйнування їх сімей, а гонитва за наживою, жадоба до збагачення врешті-решт призводить до послаблення суспільства.

2.2. Скласти інформаційне гроно «Вплив грошей на героїв п'єси».

Деградація

Цинізм

Жорстокість

Деспотизм

Гроші

Зневага до освіти і науки

Кохання за розрахунком

Злість і грубість

Шахрайство

Кримінальний злочин

«Краще смерть, ніж така потеря»

2.3. Додатковий матеріал. Прислів'я про гроші

• Срібло-золото тягне людину в болото.

• Грошей багато, а щастя мало.

• 3 золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.

• Гроші всюди хороші.

• За наші гроші ми всім хороші.

• У кого гроші, той і хороший, а як їх нема, то всім дарма.

• У кого гроші є, тому й руку всяк дає.

• Хоч у голові пусто, аби грошей густо.

• Совісті менше — грошей більше.

• 3 грошима і в грязі чистий.

• Копійка любить, щоб її лічили.

• Без грошей, як без рук.

2.4. Мікрофон. «Скільки вам потрібно грошей і для чого?».

3. Засоби сатиричного змалювання 3.1. Бесіда за питаннями:

• Чому сміються люди? Як їх посмішка впливає на оточуючих?

• Які засоби сатири вам відомі?

(Гротеск (фр. §го(е5ідие, Від італ. §гоШ — Грот, печера) — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — з незвичайно смішним.

Іронія (гр. Еігопеіа — Удавання, лукавство) — троп: приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в оберненому, протилежному значенні. Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому, що думають насправді, про якесь явище чи людину.


Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнівною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.

Сарказм (гр. Загказтоз, Від Загка^о — Рву м'ясо) — троп: глузування над людиною, державою, діяльністю організацій, що ґрунтується на почутті переваги мовця над тим, про кого чи про що він пише, говорить чи до кого він звертається. Буває їдким, викривальним, гірким. Сарказм близький до іронії.

Сатира (лат. Шіїга, Від Заіига — Суміш, усяка всячина) — вид художньої літератури у прозі чи віршах, де зображення здійснюється через різке осміювання, критику всього негативного. Об'єкт висміювання часто малюється в перебільшеному смішному чи комічному вигляді. У вузькому значенні — вірші з таким змістом)

• Який сміх у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» можна дослідити: гумористичний чи сатиричний? Відповідь вмотивуйте.

• Що і як висміює митець у п'єсі? {П'єса «Сто тисяч» є сатиричною Комедією, тому що в ній гостро висміяно глитая Копітку, його жаДобу до наживи, шахрайство, крутійство, скнарість, лицемірство)

• 3 кого насміхається автор твору? (Із Савки, Герасима, підкреслюючи Їх заперечливість, відчайдушність у гонитві за легкою наживою)

• Чи можна ці образи вважати комічними? (Так. В комічних образах Викриваються негативні суспільні або побутові явища, висміюються Людські вади, негативні риси характеру)

3.2. Сміх і Калитка. Робота над текстом

• Обмеженість героя. (Розмови і вчинки Герасима зосереджуються Навколо землі і грошей)

• Мрії Герасима. (Бажання скуповувати землю, на мить не зупиняюЧись)

• Ставлення до робітників і членів родини. (Шкода шматка хліба до Наймита, шкода запрягти коней, щоб підвезти дружину до церкви; Не дозволяє одружитися Роману з Мотрею)

• Неосвіченість, обмеженість. (Зневажливо ставиться до науки, доСягнень культури)

• Жадність, егоїстичність. (Замість обіцянок п'яти тисяч глитай Відбуся кількома парами худоби та десятком овець, а на придачу — «гуртом побили зятя та й вирядили».)

• Економить на собі. («Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав Чоботи дьогтем, так і мазатиму...»)

• Кримінальний злочинець. (Погоджується придбати фальшиві гроші)

4. Опрацювання ідейно-художнього змісту III Дії п'єси. Фронтальне опитування

• Що снилося Герасиму? Чим це зумовлено? («Став рибний! Риба

Все линина... лини, карасі»)




• Як Роман оцінив ситуацію, коли батько спав довше, ніж завжди? («Що за знак? Чи не випили, буває, вчора. Тільки вони не охочі гуЛять, хіба хто могорича поставив, а на свої не будуть. Від своєї, Кажуть, у грудях пухне».)