Мета: Вчити учнів характеризувати образи, наводячи при цьому цитати з твору; з'ясувати значення п'єси у даний час, її актуальність; розвивати навички роботи з текстами твору, вміння робити висновки, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; вчити виразно читати за ролями; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани, поваги до творчості І. Карпенка-Карого, його театральної діяльності, зневажливе ставлення до жорстокості, егоїзму, жадності.

Тип уроку: Комбінований.

Обладнання: Портрет І. Карпенка-Карого, ілюстрації до твору, текст п'єси, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1.3. Підсумок конкурсу. Оголошення результатів журі.

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

VI. Основний зміст уроку

1. Опрацювання ідейно-художнього змісту. VI Дії комедії. Робота з текстом твору

Фронтальне опитування за питаннями.

• Через що Роман не мав можливості часто бачитись із Мотрею? («...Через хазяйство нема часу і побалакать, поспівать, любенько вкупі. Тепер ми вже й заручені, а волі нема. Де ж вона? Дать би їй звістку, що я тут, а то мати надійдуть, то так заміж і пропаде, не поженихаємося і сьогодні!»

• Як Роман перелякав Маюфеса?

• Чим саме син Герасима був зобов'язаний факторові за те, що перелякав? («Дай Господи, щоб ето минулось благополучно, а єслі ви мені Растроїли нерви, то будіть мєня возіть на свій счот на і манє...»)

• Яку інформацію передав Маюфес для Калитці через Романа? («Одначе не забудь сказать йому, що бил Герлиуко Маюфес, нащо землі, пусть завтра будєт у Смоквинова з грішми, в обідню пору, і я там буду, бо ми потеряєм землю. Жолудь з рук вирве...»)

• Як Копач сприйняв Герлика, зустрівшись із ним на дворі у Калитці?




• Що копач розповів Роману про свої особливості щодо письменницького таланту? («Тепер всі пишуть: крадуть у других і видають За своє, а я напишу, то буде сама правда потому бачу все, як на долоні... Та якби я хотів, то й зараз би доказав. Мені тілько замість, то з маху напишу що завгодно... Тільки не до того мені. Що там писать. Чортзна-що, писать! Хочеш — комедію, а хочеш — прошеніє, яке завгодно прошеніє і куди завгодно...»)

• Як Бонавентура сам себе характеризує? («Боже борони!.. Я, слава Богу, вік прожив, а й тріски чужої не взяв! Спитай своїх, мене всі знають!»)

• 3 якою пропозицією звернувся Копач до Романа? («Хочеш гроші Мать?.. Тут пустяшная нумерація: позич де-небудь рублів п'ятдесят, Тобі повірять, і ми достанем силу грошей. Вір, це моя судьба, само Провідєніє мені цей путь указує!»)

• Чим вирішить зайнятися Бонавентура, у разі якщо не викопає грошей? («Е! У мене опит. Оцей раз, як не найду грошей, годі, кіНець, амінь. Засяду десь і буду писать, все одно гроші. Я за год напишу стільки, що й на воза не забереш!»)

• Про які ознаки сховищ скарбу розповів Копач Романові? («Ти тільки те візьми — які предмети і скала...та яка скала? Прямо шапка! Балка так і балка так, клином сходяться до скали; на пригорку два копили, висічені оскордами; олин показує на восток, другий — на запад; і посередині в землі одкопав кам'яну фігуру чоловіка, робота чудова, тож: оскардами висічена. Як ти думаєш, хто б дурнор наставив таких прикмет, га? Ото-то-бо й є! От поїдемо, сам побачиш і тоді зразу згодишся...»)

• Як Копач ставився до сина Калитки? («Я тебе люблю і хочу з тоБою попробувати щастя»)

• До чого Бонавентура хотів залучить Романа? («Викопаємо — все попоЛам. Станеть і тобі, і мені, і нашим дітям. І внукам на весь вік...»)

• Що свідчить про простоту Копача? («Я не люблю, знаєте, там всяКих ніжностей: перин, подушок. Є солома — добре, а нема — кулак В голови, свиту послав, свитою укрився, заснув — мало журився, проСнувся, встав — встрепенувся, шапку насунув та й далі посунув...»)

• Які сумніви охопили Параску щодо свого чоловіка? («То не хотів У церкву коней давать, а то і сам поїхав, і цілу обідню стояв наВколішках; то не хотів Мотрю сватать за Романа, то посватав; ніколи не гуляв, а то так добре випили з кумом; та все радіє чогось, веселий такий. І куди вони оце поїхали? Чи він кого привезе з собою, Чи Господь його знає? Звелів, щоб вечеря була готова, щоб ставні буЛи зачинені, свічка поставлена на столі і щоб і ляльки тут не було. Аж страшно мені робиться од цих приборів, і слова тобі не скаже, Що задумає робить...»)




• У чому виявилася любов Савки до грошей? («І одходить од грошей Не хочеться, так би й держався за мішок...»)

• Якою була остання зустріч Герасима з Невідомим? Як Калитка його обдурив? {«...Я жида сьогодні обманув: поки мішок розшили — дзвіНок, він вийняв пачку, глянув я неї — гроші... всередині колотиться, А сам думаю, як би його обманить і другий — дзвінок — жид зашаМотався, бере мішок, не дає... Давай гроші, каже. Слово за слово, А тут — третій і я тоді йому тиць замість п'ятьох та тільки три Тисячі. Ха-ха-ха! Отак ушквар! А він, не лічивши, прямо в вагон!»)

• Як поводився Герасим із Параскою, коли та почала цікавитися тим, що приніс її чоловік додому? {«Я тебе попитаю! Я тобі поКажу... я... я... тебе уб'ю... я тебе задавлю, коли будеш у вічі! Геть пішла!»

• Яким чином Калитка хотів розподілити фальшиві гроші між собою і Савкою? {«Візьміть собі яку тисячу, бо зараз попадемось, а решту Через год...»)

• Із приводу чого Сава почав погрожувати Герасиму? {«Давайте моє Мені... З мене печінка мало не витрусилась, поки це діло скінчилось, Та щоб я не мов у руках свого заробітку, а заглядав вам у вічі, як Цуцик? Вам цього хочеться, я знаю вас добре, бачу, куди ви гнете, Але гляньте сюди! (Вийма ніж з-за халяви) Бачите? Не розпалюйте ж мене, бо тут вам і амінь, коли почнете крутить...»)

• Як Калитка зреагував на те, що його обдурив Невідомий? {«ГераСим озирається, хватає пояс на лаві і біжить з хати, щоб повісиТися...»)

• Що розповів Савка про обман із грошима Парасці?{«Так. Обманив Жид, дав чистих бумажок, замість грошей. А може, то й не жид Був, може, нечиста сила перекинулась в жида і отуманила нас так, Що ми не роздивились і прийняли бумагу за гроші...»)

• Як сталося так, що Копач запобіг смерті Калитки? {«Только що оце Сниться, аж щось мене по носі чирк, чирк... я рукою ляпнув вгору, Впіймав за ногу, нога гойднулась, задриґала і вирвалась та як захарчить, я схопився, мов несамовитий, але зараз опам'ятався, запалив сірничок, дивлюся — і в очах потемніло! На перекладині висить Ни-Кодимович...»)

• Чим саме Копач намагався заспокоїти Герасима? {«Та годі вам, Ни-Кодимовичу, убиватися. Заспокойтесь нащо грошей! От поїдемо на Бо-Ковеньку, там є гроші, там є сила грошей, вірте, що достанем...»)

• Над чим побивався Герасим через відсутність грошей? {«Обікрали... Ограбили... пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вірьовКи? Краще смерть, ніж така потеря!»)




2. Характеристика дійових осіб комедії. 2.1. Герасим Никодимович Калитка.

2.1.1. Орієнтований план щодо характеристики образу.

1. Герасим Никодимович Калитка — реалістичний тип куркуля — на-громаджувача грошей і «преоберетателя земельки».

2. Зовнішність і портрет.

3. Риси характеру героя:

А) жадність і підступність;

Б) заздрість та хитрість;

В) лицемірство і зажерливість;

Г) лицемірство та деспотизм.

4. Г. Калитка та оточення:

А) зневажливе ставлення до освіти, членів родини;

Б) постійне прагнення до збагачення;

В) здатність до ризику;

Г) знання законів і водночас протиправні дії;

Д) обмеженість у якості власного харчування та робітників;

є) чутливість до образи на свою адресу;

Є) «невсипущість» (Копач); ж) грубість і черствість.

5. Багатство, гроші, земля — ось основна мета в житті заможного селянина.

6. Значення образу Герасима Калитки в українській літературі.

2.1.2. Додаткова інформація про героя.

• Зовсім засліплений жадобою до грошей, тому легко стає жертвою досвідчених шахраїв-фальшивомонетників. Зажерливість до накопичення грошей і землі становить основний зміст образу Калитки.

• Герой не гребує ніякими способами нажитися, нерідко за рахунок руйнування господарства бідних селян, що через злидні тікають із села, і дрібних поміщиків.

• Земля — його мета, гроші — його засіб. Із цих двох речей складається його уявлення про життя. Від однієї тільки уяви про докуплений шмат землі в Калитки «диханіє спирає».

• Скупиться по-людськи поїсти, сам працює і не дасть відпочити й навіть помолитись наймитам.

• Прагнення збагачуватися заради самого збагачення без будь-якої іншої мети.