Мета: |
Допомогти учням через засоби виразного читання усвідомити ідейно-художні, естетичні особливості віршів Котляревського; розвивати пам'ять, навички виразного читання та аналізу ліро-епічних творів; виховувати культуру поведінки перед аудиторією, кращі моральні якості.
Обладнання: таблиці, планшети з теорією виразного читання, портрет письменника, ілюстрації до твору, аудіозаписи.
Теорія літератури: виразне читання, темп, інтонація, пауза, логічний наголос, жести, міміка.
ХІД УРОКУ
І.
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Вступне СЛОВО вчителя.
Виразне читання напам'ять — дуже важливий елемент літературної освіти, який не лише поліпшує пам'ять, вчить вільно й невимушено триматися перед аудиторією, а й сприяє розумінню ідейно-художнього змісту твору, розвиває естетичний смак. Сьогодні ми й будемо розвивати навички виразного читання напам'ять.
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
«Хвилинка мудрості».
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Створення «сюжетного ланцюжка» IV—VI частин «Енеїди».
2. Робота над характеристикою Енея.
IV. СПРИЙНЯТТЯ И Засвоєння Учнями Навчального Матеріалу
1. Розповідь напам'ять уривка з «Енеїди» (з обґрунтуванням ви
бору).
(Можна провести у вигляді конкурсу з журі, нагородженням переможців.)
2. Слово вчителя.
У поемі «Енеїда» часто використовуються алюзії.
Алюзія — це натяк на загальновідомий історичний літературний або побутовий факт, уживаний у художньому творі як стилістична фігура (художній засіб).
(Учні роблять запис до словничка літературознавчих термінів.)
Наприклад, автор пише про свого улюбленого героя:
Прямий, як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий, Такий, як був Нечеса-князь, На нього всі баньки п'ялили, І сами вороги хвалили, Його любов всяк — не боявсь.
Тут автор робить натяк на князя Григорія Потьомкіна, фаворита цариці Катерини II, який завоював високе довір'я красою, розумом, галантністю та хитрістю.
Поема «Енеїда» — віршований твір.
Віршування — система організації поетичної віршованої мови, в основі якої закономірне повторення певних мовних елементів. Залежно від особливостей тієї чи іншої національної мови в певні історичні періоди розвитку літератури виробилися системи віршування: антична, або метрична, силабічна, тонічна, народне віршування, силабо-тонічна.
Нова українська література послуговується переважно сила-бо-тонічним віршуванням.
Силабо-тонічне віршування Засноване на закономірному чергуванні наголошених і ненаголопіених складів.
Пригадайте двоскладові розміри — ямб, хорей, трискладові — дактиль, амфібрахій, анапест.
3. Завдання учням.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
• Продовжіть речення:
«Найкращим читцем, на мій погляд, був (була)...»
«Мене зацікавило...»
«Поему "Енеїда" можна назвати...»
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Навести приклади 4-5 засобів комічного в поемі «Енеїда»; скласти схему віршування іншої, ніж зразок, строфи (вказати рими).