Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю І. Жиленко; вчити аналізувати її програмові поетичні твори, вміти прокоментувати їхній зміст, знаходити і пояснювати художні засоби; висловлювати власні роздуми про щастя і шлях до нього, про цінності, які потрібно берегти в сучасному світі; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, уміння творчо мислити, робити власні висновки; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати почуття дружби, вміння бачити красу навколо, цінувати доброту, прищеплювати повагу до творчості І. Жиленко, інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет І. Жиленко, бібліотечка її творів, учнівські малюнки, картина П. Холодного «Казка про дівчинку та паву», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

III. Організаційний момент

IV. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• Дайте визначення казки як літературного жанру.

• З якою метою письменники у своїх творах застосовують реальне та уявне?

• Чому боротьба добра і зла є вічною проблемою?

• Що відомо вам про жар-Птицю — казкову істоту?

• В якій народній казці ви вже читали про цього птаха? («Про Жар-птицю та вовка»)

• Які новорічні свята вам вже відомі? Чим вони нас вражають?

V. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

VI. Сприйняття і засвоєння учнями

Навчального матеріалу

Людина створена для щастя, як птах для польоту.

В. Короленко

Дружба — найнеобхідніше для життя.

Аристотель

1. Життя і творчість І. Жиленко (матеріал для вчителя)

ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА ЖИЛЕНКО(народилась у 1941 році)

Яка вона, Ірина Жиленко? (Учні розглядають портрет поетеси.) Невисока на зріст, з очима веселими й печальними водночас, здивована дівчинка і зріла мудра жінка в одній іпостасі, зі школярською стрижкою, в якій — навіщо? звідки? чому? — проблискує сивина... А це — емоційна та іронічна, усміхнена і печальна, зневірена й довірлива, безтурботна і саркастична, наївна і прозірлива, проста і парадоксальна, і оптимістична, яка сама Поезія — такою знають її люди.

Народилась Ірина Володимирівна в Києві. Дитячі роки дівчинки припали на грізний воєнний і післявоєнний час, коли довелося і вчитися, і працювати одночасно. Закінчила вечірню школу робітничої молоді, потім — філологічний факультет Київського університету. Працювала вихователькою у дитячому садку, згодом — у редакціях газет та журналів.

Перші книжки Ірини Жиленко — «Автопортрет у червоному», «Вікно у саду», «Останній вуличний шарманщик» та інші.

Писати для дітей, вважає письменниця, — велика честь, бо для неї дитина — це чудо, а дитинство — святкова казка.

Перша книжка для малят «Достигають колосочки» з’явилася в 1964 році. Для молодших школярів поетеса випустила книжку «Вуличка мого дитинства».

Чим цікаві поезії Ірини Жиленко? Багатьма речами. Наприклад, Ірину Жиленко вважають найбагатшою на кольори поетесою. Навіть підраховано, що в її збірках (за винятком вибраного, де вміщені вірші з інших збірок) назви кольорів вжито 1059 разів. А ще поетеса дуже любить рослини, особливо квіти, і щедро описує їх у своїх віршах (можливо, тому що виросла на вулиці, однією з назв якої є Ботанічна?). На честь фіалок (своїх улюблених квітів) вона навіть створила літературний жанр — «фіалки-вірші». І ще один штрих. Кажуть, що за творами І. Жиленко можна вивчати побут киян: дізнатися, де який магазин чи базар, куди яка вулиця повертає («І вулиця Микільсько — Ботанічна покотить вниз затрав’янілий брук...»), де розташований потрібний парк (немов у довідковому бюро).

2. Опрацювання програмових творів І. Жиленко

2.1. «Жар-птиця».

2.1.1. Виразне читання поезії.

2.1.2. Тема: зображення жар-птиці, яка, перебуваючи у клітці, а потім покинувши її, освітила все довкола у столиці і принесла людям радість і щастя.

2.1.3. Ідея: возвеличення краси екзотичного птаха, який робить всіх радісними, веселими; засудження заздрості, зла (ґава).

2.1.4. Основа думка: у світі завжди протиставляється добро (жар-птиця) і зло (ґавa), відбувається боротьба між цими силами, але всупереч усьому перемагає світле, радісне і щасливе.

2.1.5. Композиція. Поезія побудована як протиставлення доброго, світлого, радісного

(жар-птиця) і злого, заздрісного, лютого (ґавa).

Події відбуваються в зимовий період, напередодні новорічних свят, коли кожний мріє про щасливу радість, здійснення всіх бажань, не звертаючи уваги на «люту скрекотняву» ґави.

Експозиція: покинувши чарівницю через відчинені дверцята клітки, жар-птиця на волі освітлює «казково столицю».

Зав’язка: радість люду від світла жар-птиці, заздрість ґави птаху.

Кульмінація: чудесний птах «простудився трішки», його лікування.

Розв’язка: сподівання на швидке одужання жар-птиці, сподівання, що вона принесе «новорічну радість» усім людям.

2.1.6. Обговорення змісту поезії за питаннями:

• Де і в яких умовах жила жар-птиця?

• Чому птаха покинула чарівницю?

• Як сприйняли люди появи жар-птиці?

• Чим пояснити поведінку ґави? Як вона себе називає?

• Чому «скрекотняву» ґаву поетеса називає лютою?

• Через що у людей «посмутніли лиця»?

• Що трапилось із жар-птицею? Як про це зазначено у творі?

(Ну, от і простудилась трішки, лежить вона терпляче в ліжечку, п’є молоко, клює родзинки, чита «Барвінок» і «Мурзилку)

• А що необхідно робити для запобігання хвороби у зимову пору року?

• Чому, на ваш погляд, люди не байдужі до того, що трапилося з жар-птицею?

• А як ви ставитеся до птахів у зимовий період? Для чого ми повинні їм допомагати?

• Як пояснити народну мудрість: «Не лови гав»?

• Відгадайте: Без сокири і без рук, а дім будує. (Пташка)

Прилетіли гості,

Сіли на погості,

Без сокири, без лопати

Поробили собі хати. (Пташки)

2.1.7. Характеристика героїв твору.

1) Жар-птиця: «золота», «очі-намистинки», «чудесна», «непристойно яскрава», «нескромна птиця», «птаха екзотична, південна, до снігів незвична», чита «Барвінок» і «Мурзилку», «клює родзинки», «п’є молоко»;

2) Ґава: «трьохсотлітня», «старезна, без ока, ...кульгава», у неї «люта стрекотня», заздрісна, підступна, називає себе Павою.

2.1.8. Художні особливості твору:

• епітети: «золота, чудесна жар-птиця», «жар-птиця непристойно яскрава», «люта скрекотнява», «нескромна птиця», «лиха гава»;

• порівняння: «очі-намистинки»;

МетаФори: «яснішали лиця», «освітилась казково столиця», «лиця посмутніли», «жар-птиця простудилася», «птаха чита», «справа пішла».

• риторичні оклики: «Як хороше жити під сонцем жар-птиці!», «Вона яскра-яскра-яскрава-а-ва!», «Ганьба!», «Таку нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці!», «О, не сумуйте!», «...на новорічну радість нам!».

• повтори: «яскра...»

• риторичні запитання: «Її нема, бо-розумієте?».

2.2. «Підкова».

2.2.1. Виразне читання твору.

2.2.2. Тема: зображення ліричної героїні твору, яка знайшла золоту підкову, загублену конем Дідуся Мороза, і прагнула, щоб за її допомогою здійснилися всі бажання і мрії.

2.2.3. Ідея: кожна дитина відчуває себе щасливою, коли у новорічні свята всі її сподівання і мрії стають реальністю.

2.2.4. Основна думка: кожна дитина мріє про здійснення власних бажань, вірить у Діда Мороза, щасливу підкову.

2.2.5. Сюжет поезії. Ліричною героїнею твору є дівчина (можливо, сама поетеса в дитинстві). Дівчина знайшла дивовижну (золоту) підкову, яку загубив кінь Діда Мороза. Ця чарівна річ всіх здивувала, навіть «розгубились в небі літаки», «зійшлися... сімсот роззяв». Героїня звертається до підкови, щоб та допомогла їй у здійсненні мрій і бажань. Але враховуючи те, що підкова не її, а коня Діда Мороза, дівчина вирішує купити шубу і поїхати до нього в Лапландію, щоб повернути загублену річ.

2.2.6. Характеристика героїні твору. Лірична героїня вірить у силу чарівних речей, фантазерка, мрійниця, порядна, відповідальна.

2.2.7. Опрацювання змісту твору за питаннями:

• Опишіть красу зимової природи, яка відображена у творі. Згадайте, яким ви бачили сніг взимку за сонячної погоди? Якими фарбами він переливався? Як про це сказано у поезії? (Сніг зелений, рожевий, фіалковий, голубий, ніжно-фіалковий)

• Якою у творі ми побачили підкову? (Золота, схожа на місяць, «серпиком лежала»)

• Яке враження справила підкова на оточуючих?

• З яким проханням звернулася лірична героїня твору до підкови? («Щоб все мені збулося!»)

• Чому діти вірили у чарівність підкови?

• Як у творі уявне пов’язано з реальним?

• Що свідчить про бажання дівчини повернути підкову Діду Морозу?

• Чи здійснюються бажання, які вами загадуються у Новий рік? За що ми любимо це свято?

• А що необхідно зробити для обов’язкового здійснення наших мрій?

• Чим ця поезія пов’язана з попередньою?

2.2.8. Художні особливості твору.

МетаФори: «ішов сніг», «Дід Мороз протрюхикав», «розгубились в небі літаки», «літали, кричали, крильцями дрижали».

• епітети: «сніг зелений, фіалковий, рожевий», «золота підкова».