Зважаючи на те, що сьогодні школярі вивчають два або й три окремі літературні курси (рідна, українська, зарубіжна), учитель повинен прагнути до їхньої інтеграції хоча б у межах свого предмета. З'являється Ще одна специфічна риса вивчення нової дисципліни. Учителю необхідно зрозуміти, опанувати й застосувати її (інтеграція — Лат.— відновлювання, і — цільний; об'єднання в ціле будь-яких частин; інтегрувати — Лат. — відновлювати; проводити інтеграцію — об'єднувати в єдине ціле), адже сприймаючи літературні курси як паралельні, що існують незалежно один від одного, учні не усвідомлюють сутнісної єдності духовного поступу людства, не розуміють спільності законів розвитку літератури як такої.

Поступове інтегрування рідної та зарубіжної літератур доцільно розпочати, ретельно спланувавши роботу над теоретичними питаннями, спільними для обох предметів.

У 5 —8 класах варто здійснити цілеспрямоване початкове накопичення теоретичних понять: Світова та національна література, взаємодія літератур, ментальність, переклад'тощо. У 9 —12 класах ці поняття можна поглибити, додати інші: Діалектична єдність світового літературного процесу, методологічні основи і принципи існування світової літератури, типи взаємозв'язків, компаративний прийом, метод, аналіз.

В Україні компаративістика нині офіційно визнана наука. У 1994 р. вперше в нашій державі в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» на чолі з професором Д. Наливайком було створено кафедру компаративістики, яка готує фахівців з порівняльного літературознавства. Отже, шкільна методика викладання зарубіжної літератури незабаром матиме можливість звернутися до наукової методології. А поки що вчителі спираються на окремі праці вчених-методистів (Т. Зепалової, Н. Муравйової, К. Нартова, С. Тураєва, Д. Чавчанідзе, Л. Мірошниченко, Ж. Клименко та ін.).

Простежимо технологію визначення методики запровадження елементів компаративного аналізу художніх творів зарубіжної літератури за чітко визначеними етапами: Підготовчий, реалізації Й Узагальнення. На підготовчому етапі збирають додатковий матеріал, який сприяє глибшому розумінню художнього тексту. Мета цієї роботи — розкрити можливості вивчення зарубіжної літератури в тісному зв'язку з українською. На цьому етапі доречно звернутися до Контактних зв'язків. Вони встановлюються під час вивчення:

Тієї чи тієї доби, літературного напряму, школи, течії;

Біографії і творчого шляху письменника (зустрічі, листування, переклади, обмін творчими планами, впливи і взаємовпливи, обізнаність письменника із творчістю іншого митця, традиції — все це за документального підтвердження);

Історії виникнення твору, сюжету (запозиченість сюжетів, образів) тощо.

Матеріал, зібраний протягом кількох років, зручно систематизувати в таблицях, які можуть доповнюватися на наступних уроках студіювання творчості письменника (див. табл. нас. 98).

Літературознавство, зокрема, приділяє найбільшу увагу вивченню творчих зв'язків М. Гоголя та О. де Бальзака. Відзначаючи велику популярність творів французького письменника, Л. Гроссман у своєму дослідженні «Бальзак у Росії» підкреслив, що зустріч М. Гоголя з О. де Бальзаком «не минула безслідно». Підтвердженням цієї думки сі-ала дослідна робота — експериментальний урок за повістю О. де Бальзака «Гобсек».

Епіграф уроку — слова М. Гоголя з поеми «Мертві душі»: «/До такого нікчемства, дріб'язковості, гидоти могла дійти людина? Могла так змінитися? І схоже це На правду? Все Схоже на правду, все може статися з людиною».

Повість «Гобсек» учні прочитали вдома, тому зрозумілим було звернення саме до цих слів. Учні самостійно прокоментували епіграф, пригадавши, що так М. Гоголь характеризував образ Плюшкіна. Розкриваючи концепцію «Мертвих душ», співзвучну з повістю «Гобсек», вони наголосили на таких рисах, як моральне виродження, розклад особистості, скнарість, що поглинула все живе, людяне. Серед інших запитань домашнього завдання і такі: «Як виникла зацікавленість М. Гоголя О. де Бальзаком?», «Чим близькі письменнику твори автора "Людської комедії"?»

Виявивши вміння мислити, спостерігати, Порівнювати, учні зробили власні висновки й узагальнення. ІЗони склали порівняльну характеристику Гобсека та Плюшкіна (робота велася на уроці з попереднім забезпеченням текстами художніх творів).