Джон ернст Стейнбек - знаменитий американський письменник, нобелівський лауреат, що написав багато прекрасних добутків, деякі з них були екранізовані. Про одному з таких добутків я й хочу розповісти. Це роман "Грона гніву".

"Грона гніву" - кращий роман Д. Стейнбека. І сьогодні він залишається вершиною творчості письменника. Критики не без підстав називають "Грона гніву" народною епопеєю. У центрі авторської уваги - конфлікти загальнонаціональної значимості, проблема доль американських фермерів, що розоряються банками, трестами й монополіями

Зовні собитийная канва роману пов'язана з історією трьох поколінь фермерів Джоудов - засновників ферми, американських піонерів, що захопили землю в індіанців; їхніх дітей, зігнаних з насиджених місць неврожаєм і нафтовими монополіями; їхніх онуків, що перетворилися в найманих робітниках. Зміст роману не обмежується рамками сімейних відносин. Трагедія Джоудов поставлена у зв'язок з найважливішими подіями сучасності. Задум автора - додати трагедії Джоудов глибоке соціальне звучання - визначила особливість архітектоніки роману

В епічне оповідання про Джоудах Стейнбек вмонтував невеликі по обсязі глави напівпубліцистичного характеру. Ці жагучі ліричні монологи (а іноді й багатоголосі діалоги), написані те від імені безіменного орендаря, то від імені барменши, що спостерігає поблизу мир "ситих", те від імені розорених фермерів Оклахоми, дають авторові можливість безпосередньо звертатися до читача по самих хвилюючих питаннях. У них мова йде про причини класового розшарування й зубожіння фермерів, розбійницькій політиці уряду й монополій, страшних контрастах убогості й багатства встране.

У ліричних відступах Стейнбек не тільки декларує свою ненависть до миру "ситих", створюючи гротескні образи керуючих країною, "дихаючим прибутком", "пожираючі відсотки" з капіталу трестів і банків, але й пророкує неминучість загибелі існуючого порядку речей

Стейнбек говорить про грона, що дозрівають у душах людей, гніву, що таять небачені можливості. Звертаючись подумки до своїх супротивників, до влада імущим, письменник вимовляє пророчі слова: "Якщо б вам удалося отде-.лити причини від наслідків, якщо б вам удалося зрозуміти, що Маркс, Джефферсон, Ленін були наслідком, а не причиною, ви змогли б уцелеть. Але ви не розумієте цього. Тому що власництво сковує ваше "я" і назавжди відгороджує від "ми".

Проблема індивідуалізму й колективізму ставиться Стейнбеком не тільки в ліричному плані роману, але й в епічних главах, присвячених Джоудам.

"Грона гніву" - це роман, що малює процес пробудження й становлення колективної свідомості в середовищі дрібного фермерства. Книга перейнята глибокою любов'ю автора до своїх героїв