Іван Сергійович Тургенєв народився в м. Орлі, у найбагатшій дворянській сім'ї. Його мати кликали Варварою Петрівною, відбувалася вони зі старого дворянського роду. Батько-сергій Миколайович, утікши у свій час із Орди, теж був визнаний гідним дворянського звання, і одержав нагороду - «Георгіївський Хрест» за участь у Бородінському бої. У майбутньому письменник не любив згадувати дитинство, через те, що його батьки постійно сварилися З великою теплотою він згадував лише свого вчителя - Леонтія Серебрякова. Особисте життя в Тургенєва теж були не із кращих, він полюбив лише одну жінку - Полину Віардо. На жаль, сумирно.

Одним з перших відгуків на творчість Івана Сергійовича була критична стаття Добронравова, опублікована в журналі «Сучасник».

Тургенєв був лібералом, однак, не дивлячись на це, заздрив демократам, неодноразово стаючи свідком їхнього торжества над лібералами. Він захоплювався їхньою мужністю, але не вірив в успіх їх діяльності

Тургенєв уловив і розгорнув у романі «Батьки й діти» основний конфлікт кризової епохи країни - безкомпромісну боротьбу лібералів з демократами. У книзі Тургенєв міркує про зміну поколінь, про вічну боротьбу старого й нового, про дбайливе відношення до культурної спадщини. Ці вічні проблеми знайшли ємне формулювання в заголовку роману

Поет умер у Буживале й був похований у Петербурзі, поруч зі своїм другом - критиком Бєлінським