Мета: через аналіз художніх картин, проникнення в поетичну писанину повісті, допомогти учням збагнути неповторний колорит і чарівність Гуцульщини, са­мобутність гуцулів, розкрити їхнє своєрідне міфо­логічне світовідчуття; удосконалювати вміння, ана­лізувати художній твір; виховувати інтерес і повагу до гуцульських звичаїв та вірувань.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: записи коломийок, ілюстрації до повісті художниці Олени Кульчицької, Елеонори Уоффе, Леоніда Кар-ташова, Георгія Якутовича («Стріча ворожих родів», «Іван та Марічка над потоком»), картки на кожну парту з тлумаченням діалектних слів.

Поетична самобутність Гуцульщини —

Не лише в екзотичних пейзажах, а й в уяві і серці гуцулів.

Здається, що смерека й людина тут виростають з одного кореня…

Іноді природа оживає в людській уяві дивними образами — і тоді

З’являються різні видіння, духи, творяться легенди й казки.

Н. Горик

ХІД УРОКУ

І. ОрганізаційнийМомент

Іі. МотиваційнийЕтап

1. З’ясування емоційної готовності до уроку

2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань

Літературна гра «Закінчи речення»

1. В українській літературі М. Коцюбинський відомий переду­сім як… (Імпресіоніст)


2. Слово «іntermezzo» означає… (Перепочинок, пауза)

3. Новела «Intermezzo» присвячена… (Кононівським полям)

4. На початку новели «Intermezzo» і в її фіналі наявний образ… (Моя утома)

5. Ознакою драматичного твору в новелі є… (Перелік дійових осіб на початку твору)

6. «Єднала небо із землею в голосну арфу і грала на струнах сим­фонію поля» дійова особа новели… (Жайворонок)

7. Дослідники, вивчаючи жанрову специфіку новели «Intermezzo», відносили її до… (Поезії в прозі)

8. Вівчарка Павла символізує… (Дворянство), Трепов — … (Жан­дармерію), Оверко — … (Принижене селянство)

9. М. Коцюбинському «присвоїли титул»… (Сонцепоклонник)

10. Новела «Intermezzo» написана у… (Час реакції)

11. Кульмінацією новели є епізод — … (Зустріч митця з селяни­ном)

12. Уривок «Прощайте. Йду поміж людьми. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає» є елементом сюжету — … (Розв’язкою)

• Доведіть тезу: «Новела «Intermezzo» — яскравий приклад син­кретизму творчої палітри М. Коцюбинського». Що споріднює новелу з лірикою, музикою, живописом».

• Визначте, які слухові та зорові образи підсилюють у новелі мінорну тональність, а які — мажорну?

Ііі. ОголошенняТемиУроку, Цілевизначення.

ЕмоційнаПідготовкаДоСприйняттяНавчальногоМатеріалу

Учитель. Я зараз пропоную вам прослухати голос Карпат.

Перегляд відеокадрів з карпатським ландшафтом, побутом гуцулів. Музичний супровід — голоси сопілки, трембіти, звучання коломийок.

Українські Карпати… Сягають вони неба не тільки верши­нами. Вони високі своїм духом і неповторною красою, піснями-коломийками, дзвоном гірських потоків, широкими полонинами.

Усе це, а ще — предковічна загадковість Гуцульщини при­вабило до себе М. Коцюбинського й надихнуло на творчість. Це стане предметом нашої розмови сьогодні.

Зачитування теми, епіграфа, запис у зошити. Цілевизначення

ІV. ОпрацюванняНавчальногоМатеріалу

1. Історія написання твору, джерела твору, його назва

Михайла Коцюбинського-художника, письменника-люди-нознавця, митця-дослідника вабили Карпати.


Задум повісті виник у письменника 1910 р., коли він уперше побував на Гуцульщині. Письменник зустрічався з гуцулами, ви­вчав їхні звичаї й обряди, легенди й повір’я. Весь час він прово­див у мандрівках, бував у горах, повертався з полонин з квітами. Коли селяни висловлювали подив на його допитливість, то відпо­відав, що хоче написати правду про гуцульське життя.

Крім особистих вражень, працюючи над повістю, користувався фольклорно-етнографічними збірниками В. Гнатюка, І. Франка.

Назва повісті виникла не відразу. Перша — «В зелених го­рах», не вдовольнила письменника. Перебирає інші варіанти: «Голос віків», «Подих віків», «Відгомін передвіку», «Спадок ві­ків», «Сила забутих предків» тощо.

Нарешті зупиняється на назві «Тіні забутих предків».

• Що могло не вдовольняти письменника у назві?

• Яка назва найвдаліша, на вашу думку й чому?

Перша назва не вдовольнила письменника, мабуть, тому, що в ній не було головного — міфологічного світу, у якому жили люди, не було заглиблення у сиву давнину, про яку авторові так хотілося розказати і яка жива й донині.

Остаточна назва натякає на загадковість, казковість і дихання віків. Вона найвлучніша.

Заголовок указує на злободенність порушених проблем. Предки забуті, але їхні болі й радощі, шукання тінями живуть і зараз по­вторюються в нас.

2. Робота з текстом. Природа в повісті

Слово вчителя

З нотатника й начерків М. Коцюбинського до твору видно, які дивні, вигадливі образи викликає в нього карпатська природа. Його вражають «гори, які вікують у такій тиші, що чують на­віть дихання худоби». Коли пливуть хмари, їх «лице» видається письменникові рухливим. «Зажурені гори вкрила сумна смерека», «Кучерявий Черемош сердито поблискував сивиною і світивсь по­під скелі недобрим зеленим вогнем», «В тихих місцях Черемош як сивий віл, а там, де йому твердо лежати, він скаче скажено з каменя на камінь».

Уся природа одухотворена.

Ці та інші образні замальовки природи майже в незмінному вигляді входять у твір.

Бесіда

Знайдіть описи природи, які, на ваш погляд, найпоетичніші.

Обґрунтуйте свій вибір.


Які художні образи — плід творчої уяви письменника — ви­кликають захоплення й подив?

У процесі бесіди учитель наголошує на тому, що природа в повісті виходить за межі традиційних функцій пейзажу. Вона не просто фон чи своєрідний контраст до зображуваних подій. Гу­цульські краєвиди бачаться нам очима Марічки, Івана, Палагни, Миколи. Тільки зрідка про них розповідає сам автор. Світ при­роди й світ людини не йдуть паралельно — вони одне ціле.

Зачитування першого епіграфа як узагальнення дослідженого й обговореного і як перехід до наступного завдання.

3. Робота з текстом

Світогляд і світовідчуття гуцулів, картини життя і праці.

Словникова робота

Плай — Гірська стежка.

Полонина — Значна ділянка без лісу в Карпатах, яку вико­ристовують для пасовища та сінокосу.

Маржйнка — Худоба.

Флояра — Різновид сопилки, що має майже метрову довжину і поширена на Гуцульщині.

Крисаня — Капелюх, бриль (від слова криси — відігнуті краї капелюха).

Спузар — Казкар, знавець і оповідач казок, легенд, переказів.

Легінь — Парубок, юнак.

Черес — Широкий, шкіряний пояс, зшитий з двох ременів так, що має всередині порожнину для грошей тощо.

Нявка — Мавка.

Чугайстир — Добрий лісовий дух.

Щезник — Злий дух, лісовик.

Аріднік — Злий дух, нечистий.

Мольфар — Чаклун, чарівник.

Ватра — Вогнище, багаття.

Царинка — Обгороджений сінокос близько біля оселі.

Гоц — Водоспад.

Габа — Хвиля.

Вориння — Огорожа з дерев’яних лат.

Слово вчителя

М. Коцюбинський — художник, психолог. Його не задоволь­няє малювання хай найчарівнішого казкового краю. Йому треба було зазирнути в душу людини, зрозуміти, чим ця душа живе. Не випадково в листі до М. Горького Михайло Михайлович пише: «Гуцули дуже оригінальний народ, з багатою фантазією, зі своє­рідною психікою, дивними звичаями й мовою».


Світосприйняття гуцулів найповніше передано через образ Івана.

Бесіда з елементами дослідження художньої тканини тексту

• Як проводив Іванко час у дитинстві?

• Чому весь світ був для нього, «як казка, повна чудес, таєм­нича, цікава й страшна»?

• Звідки хлопчик черпав знання? Які це були знання?

• Чи тільки Іванко сприймав так навколишній світ?

• Чи закінчується казка разом із дитинством? Як вона перехо­дить у світосприймання дорослих?

Матеріал для вчителя

На початку твору письменник звичайним словом «знав» добре показує світовідчуття Іванка. Знання приходило до нього само по собі. «Коли Іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше. Він знав уже багато. Знав, що на світі панує нечиста сила, що аріднік править усім, що в лісах повно лісовиків, які пасуть там свою маржинку: оленів, зайців, серн; що там блукає веселий чугайстир, який зараз просить стрічного в танець та роз­дирає нявки; що в лісі живе голос сокири».