Говорять, що кращий учитель — саме життя. Школяр Генюк боявся двійки по літературі. Він став придумувати різні способи, щоб запобігти для себе таку неприємність. Він піймав молодшого учня Нестора, щоб той йому підказував, а раз навіть приготував патрон, тому що вчитель дуже боявся пострілів

Але трапилося несподіване. Постріли пролунали за вікном. Це фашисти розстрілювали мужніх юнаків, які зіпсували потужну каменедробарку, щоб не допомагати ворогам. І тоді вчитель німецької літератури, можливо, сам німець, здригаючись від обурення й жалю, сказав, що треба стріляти не в Ґете, а в тих нелюдів, яких народила німецька земля. Школярі були уражені. Вони начебто відразу повзрослели й споважніли, зрозумівши, що є в житті речі страшнее, чим двійка на уроці. Урок мужності подало саме життя. Напевно, школярі тепер зможуть розрізнити істотне й несуттєве в житті. І оцінити значення загальнолюдських цінностей - честі, мужності, відданості й достоїнства. А ще - теперішніх творів мистецтва як, наприклад, «Фауст» Ґете. Отже, теперішнім учителем можна вважати того, хто не тільки вчить учнів, але й виховує з них теперішніх громадян