Великий російський письменник Гончарів Іван Олександрович був породжений 18-ого червня 1812-ого року в Симбірську, у багатій родині купців. Мати Гончарова виховувала сина одна - його батько вмер, коли майбутньому письменникові було всього три роки. Неподалік від їхнього будинку перебував пансіон, куди й був відправлений зовсім ще юний Іван Олександрович для одержання утворення.

Гончарів дуже рано захопився читанням і до дванадцяти років уже встиг прочитати багато творів Державіна, Хераскова, Озерова й багато чого іншого. З 1822-ом року по 1830-ий він учився в комерційному училищі Москви, по закінченню якого Гончарів надійшов у Московський університет на факультет словесності. Який і закінчив цілком успішно через чотири роки.

Одержавши утворення й отслужив короткий час у Симбірську, Гончарів відправився в Петербург, на службу в міністерство фінансів, де працював перекладачем до 1852-ого року.

Свої перші творчі досвіди - «Лиха болесть» і «Щаслива помилка», написані в 1839-их роках, Гончарів опублікував у журналу «Пролісок» і «Місячні ночі» під псевдонімом.

В 1846-ом року Гончарів знайомиться із кружком Бєлінського, і вже в 1848-ом року випускає в журналі «Сучасник» розповідь «Іван Савич Поджабрин», що письменник написав ще шість років тому.

З 1852-ого року Гончарів перебуває в кругосвітній подорожі. У цей час він пише свій головний добуток - знаменитий роман «Обломів». Через десятиліття він виходить у відставку. В 1891-ом року Іван Олександрович Гончарів умирає. Вся своя літературна спадщина він заповів родині прислуги.