Мета:Вчити учнів виразно читати художній опис «Соловей», роЗуміти його жанрові особливості, пояснювати власне ро­зуміння образу солов’я; розвивати уміння користуватися додатковими відомостями з енциклопедії і словників, ба­чити відмінності між художнім і словниковим описом со­лов’я; виховувати любов до природи, до прекрасного, по­чуття добра та милосердя, будити прагнення оберігати її.

Тип уроку: Інтегрований урок-подорож.

Обладнання: Портрет К. Малицької, енциклопедія, тлумачний словник, ілюстрації, малюнки учнів, пісні та вірші про солов’я, опо­відання, казка Г. К. Андерсена «Соловей».

Люби природу не як символ

Душі своєї,

Люби природу не для себе,

Люби для неї,

Вона — це мати. Будь же сином...

М. Рильський

ХІДУРОКУ

I. АктуалізаціяОпорнихЗнань

1. Тестування.

Один учень біля дошки, а інші пишуть у зошиті.

1) У якому році народилася К. Малицька?

А) 1872 р; Б) 1873 р; в) 1874 р.

2) Під яким літературним псевдонімом вона друкувала свої твори: а) Олена Пчілка; б) Чайка Дністрова; В) Віра Лебедєва.

3) Ким вона була за професією?

А) Учитель; Б) редактор; в) лікар.


4) Хто написав музику до вірша К. Малицької «Чом, чом, земле моя»?

а) П. Воронько; б) Майборода;

В) Д Січинський.

5) У якому селі народилася письменниця?

А) Кропивники; Б) Сокирки;

В) Западинці.

6) Чому присвятила письменниця своє життя?

А) Науці й культурі; б) Виховній роботі;

В) благодійництву.

2. Виразне читання вірша «Чом, чом, земле моя» (два–три учні).

II. МотиваціяНавчанняШколярів

1.Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Заспів до уроку: один із учнів читає вірш С. Реп’яха «Брянські солов’ї».

Злетіли раптом до небес гаї

І луки з кучерявою лозою —

Защебетали срібно солов’ї

У Солов’ях над срібною Десною.

Нічого навкруги — лиш юний спів,

Лиш сплескане з мотива на мотив.

Як водоспад — минуще і одвічне.

Я — ваш навіки,

Ви — навік мої.

Нас доля спільна друзями назвала

Дзвеніть над світом, брянські солов’ї,

Моя душа співає разом з вами!

2.Вступне слово вчителя української літератури.

Сьогодні мова піде про солов’я, цю улюблену пташку, якою захоп­люються і поети, і художники, і музиканти... Тож недарма так багато творів присвячено цим прекрасним співакам, які є невід’ємною части­ною нашої природи, за яку ми несемо відповідальність перед майбутні­ми поколіннями.

Відомі прозові твори В. Перепелюка «Степовий соловейко», Б. Ко­мара «Соловейко», Л. Смогаржевського «Соловей». Чудові є поезії про цю пташку: Віктора Забіли «Соловей», Дніпрової Чайка «Вільна пташ­ка», Шевченка «Садок вишневий коло хати» та ін.


На цьому уроці ми познайомились із твором К. Малицької «Соло­вей». Природа рідного краю надихнула письменницю на створення та­кого чудового художнього опису. Ще змалку любила дівчинка слухати спів солов’я. Не раз просила маму: «Хочу почути солов’я і слухати ті ча­рівні звуки: тьох — тьох, тюрк...»

3. Запис теми уроку у зошит.

Художній опис — один зі способів викладу матеріалу в художньому

Творі, який полягає в послідовному показі окремих ознак, рис і власти­востей осіб, речей, явищ природи тощо.

За допомогою опису письменник знайомить читачів із місцем події (пейзаж), обстановкою, в якій живуть персонажі (інтер’єр), зовнішнім виглядом (портрети).

На нашому уроці ми здійснемо подорож в ліс, щоб послухати спів солов’я. Але спочатку нам треба підготуватися до подорожі.

4. Колективна робота.

Прослухавши художній опис солов’я, дати відповіді на запитання:

1) До якого типу мовлення належить текст? (Опис художній) Доведіть це. (До нього можна поставити питання який?) (Розповідається про риси птаха, його вигляд. У тексті багато епітетів, порівнянь. Учні за­читують цитати з тексту.)

2) Що ви раніше уже знали про солов’їв? Юні природолюби розповідають про солов’їв. Відомо, що солов’ї бувають степові, польові й лісові. Вони досить

Винахідливі. Перш за все, в полях ще чимало ожередів соломи, де вони знаходять собі їжу й захист від холоду. Крім того, із сонячного боку на скибах ріллі, на горбах є відталини, де вони ховаються від холоду, знаходять торішні зерна. На вигляд це звичайна сіра пташина завбільш­ки як шпак.

Буває, що солов’ї б’ються за улюблені місця гніздування. Одного разу під хатою в бузку я побачив дві сіренькі пташки. Притих, слідкую, що вони робитимуть. А вони злетіли вгору, вдарились одна об одну і, пис­кнувши, впали в кущ. Думаю загинули, необачні стали, коли враз почув соловейків спів. І майже в ту мить озвався й другий соловейко. І почало­ся, і понеслось. Один заведе, другий пересвистує. Відчувши слабкість су­перника, починає ніжно вуркотіти, щоб таки заглушити його. «Колінця» співу змінюється одне за одним, відляск їх лунав на все подвір’я. Я трохи не сміявся, забув навіть, куди йшов. Коли чую: один голос усе дужчає


І мовби торжествує, а другий слабшає, замовкає. Видно, суперник став видихатися. Врешті зовсім замовк. І одразу вилетів, бідолашний, з буз­ку. Довелося йому інше шукати місце.

3) А яких ще птахів, що живуть на території України, ви знаєте?

Це лелеки, ластівки, горобці, горлиці, дятли, одуди, шпаки, сичі,

Галки, куріпки, стрепети, глухарі, зозулі, ремези, чайки, деркачі, пов­зики, синиці та інші.

4) Що нового ви дізналися про життя солов’їв?

Що соловей може жити і в неволі, але пісня його не така, відрізня­

ється від тієї, що звучить на вільному просторі. Вона сумна, уривчаста,

наче думка в’язня.

Юний дослідник природи. Соловей нищить шкідливих комах. Він може бути барометром: якщо соловей тужливо лящить цілу ніч — то це на довготривалу постійну природу, коли співає з перервами — кажуть, що сльота настане.

1 - й д о с л і д н и к - н ау к о в е ц ь. З енциклопедії я дізнався,

що це оливково-бурний птах, розміром з горобця, не привертає уваги

своїм забарвленням. Лише хвіст і покривні пера хвоста з рудим полиском

допомагають поліпшити його на землі, де він пересувається стрибками.

Відчувши небезпеку, піднімає і опускає хвіст і видає: кр-р-р кр-р-р. Проте

він з давніх-давен привертає увагу людини чудовою піснею. Поширений

від України, Білорусі, Прибалтійських республік до Західного Сибіру. Зус­

трічається у Фінляндії, Швеції, Польщі, Угорщині, Румунії. Оселяється

в лісах, садах, де є густий підлісок або чагарники, особливо у листяних.

Прилітають солов’ї з місць зимівлі — зі Східної частини Африки досить пізно: у кінці квітня — на початку травня. Летять уночі. Перши­ми з’являються самці, які займають гніздові ділянки і через кілька днів починають співати. Згодом прилітають самки. Гніздо соловей влаш­товує в ямі на землі, зрідка над землею біля основи куща. Будує гніз­до близько двох тижнів. У кладці буває чотири–шість яєць оливкового, коричнево-оливкового або темно-шоколадного кольору, які насиджує самка близько 14 днів.

2 - й дослідни к-н ау ковець. Самець у цей час співає аж до кін­

ця гніздового періоду. Пташенята рано залишають гніздо, самостійно

здобувають собі їжу.

Живляться солов’ї комахами та їхньою гусінню, яких здобувають на поверхні ґрунту, а восени — ще і ягодами. У пошуках їжі птахи трима­ються поодинці. У серпні-вересні солов’ї починають переліт на південь.


Основними ворогами солов’їв є коти та тхори, які виловлюють птахів, руйнують гнізда. Ось чому в деяких садах, парках ці птахи не гніздяться.

Юні художники демонструють малюнки.

Учитель зарубіжної літератури. Казка Андерсена «Соловей» присвячена важливій темі — силі великого і справжнього мистецтва. Письменник протиставляє живу красу штучній красі.

Прослухаймо спів солов’я. (Звучить аудіозапис). Ці чарівні звуки не можна порівняти ні з чим, бо вони — наша незрівнянна природа-ма-тінка. Ось такий спів викликав сльози зворушення і захоплення навіть у китайського імператора, відгородженого від простих людей, природ­ної краси стінами палацу та придворними.

5.Інсценування казки Андерсена «Соловей».

Юні артисти інсценізують уривок з казки — розмова солов’я з ім­ператором.

6. Словникова робота:

Камергер — придворний чин.

Чорна магія — зле ворожіння.

Покоївки — прислуга у кімнатах.

Сапфір — дорогоцінний камінь, синього кольору.

Клейноди — знаки влади.

Бесіда:

1) Як можна охарактеризувати солов’я з казки?

2) Хто врятував імператора від смерті й чому?

3) Чому соловей не радив розбивати штучного суперника-солов’я?

4) Чому соловей попросив імператора тримати в секреті його з ним роз­мову?

5) Чого навчає казка?

ІII. ЗакріпленняВивченого

Учитель української літератури