Мета: продовжити знайомство учнів з байками Л. Глібова; вчити аналізувати його програмові твори, визначити ідейно-тематичне спрямування, пояснювати алегоричні образи; поглибити знання про байку, її особливості; розвивати образне мислення, відчуття художньої довершеності творів, уміння помічати деталі; логічно й послідовно аргументувати свої міркування; виховувати усвідомлення важливості самокритичного погляду на різноманітні людські вади, почуття поваги до українського гумору, народного слова; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Л. Глібова; учнівські реферати про життя і творчість видатного байкаря, малюнки школярів до його творів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• Дайте визначення байці як літературному жанру.

• Чому для байки характерна алегорична спрямованість?

• Чим байка відрізняється від інших жанрів гумористичних творів?

• Чому байка актуальна в сьогоднішньому житті?

• Які людські вади викриває і таврує Л. Глібов у своїх творах?

• Поясніть, у чому різниця між іронією і гумором.

III. Перевірка домашнього завдання

1. Учні читають напам’ять байку Л. Глібова «Щука». Визначення кращих виконавців твору.

2. Інформація учнів про істот, які згадуються в байках Л. Глібова «Щука», «Муха й Бджола».

IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

Оті простенькі сільські байки,

Як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюють

У нашій душі любов до рідного слова, його

Краси, простоти й чарівної милозвучності.

І. Франко

Байка — це легка комедія, а всяка комедія —

Ніщо інше, як довга байка, а в нашій

Комедії люди бувають часто тваринами

І, що найгірше, тваринами злими.

Бомарше

1. Аналізування байки Л. Глібова «Щука» (1858 р.)

1.1. Виразне читання байки напам’ять у ролях.

1.2. Тема: зображення суду (його несправедливість і залежність від панівних класів) над Щукою, яка чинила різноманітну шкоду в ставку його мешканцям і отримала вирок повернутися знову до річки.

1.3. Ідея: засудження дій судочинства, їх легковажність, безглуздість, а через образ Лисиці — підступності, хитрості, хабарництва.

1.4. Основна думка: «Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховати…».

Судді зобов’язані діяти відповідно до законодавства, а не підтримувати зацікавлену особу (Лисицю).

1.5. Стисло сюжет твору.

На хижу Щуку до суду подано звинувачення. Вона настільки завинила («того заїла в смерть, другого обідрала»), що її злочин уже не можна буде прикрити — «кінців не можна поховати» і «як не мудруй, а правди ніде діти». І все ж Лисиця, як адвокат, щоб допомогти хижакові, запропонувала суддям «вражу Щуку утопити». Прихильність Лисиці визначена не тільки становою солідарністю:

А чутка у гаю була така, Що ніби щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле — то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких…

Судді прислухалися до пропозиції Лисиці і винесли відповідний вирок.

1.6. Композиція.

Вступ. За злочинну діяльність Щуку було силоміць представлено до суду. Опис суддів. Таємний зв’язок Щуки і Лисиці.

Основна частина. Судовий процес над Щукою. Винесено вирок, дію якого призупинено.

Закінчення. Новий вирок суддів за пропозицією Лисички: «У річці вражу Щуку утопити!» Що і було виконано.

1.7. Герої твору: судді — два Осли, Шкапа, два Цапи; Щука, Лисичка, автор.

1.8. Обговорення змісту байки за питаннями:

• Що вам відомо про суд як законодавчий орган влади?

• Яка шкода була заподіяна Щукою мешканцям ставка? («Того заїла в смерть, другого обідрала»).

• Яких зусиль було докладено для того, щоб спіймати Щуку? Як про це сказано у творі?

(Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали…)

• Про що свідчить опис суддів? Власні думки обґрунтуйте.

• За що дорікали Лисиці стосовно її таємного зв’язку зі Щукою?

(Лисиці й шле — то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких)

• Чому Лисиця в суді з одного боку запропонувала страшну кару Щуці, а з другого їй допомогла?

• Чим пояснити те, що судді під час винесення вироку Щуці, послухалися Лисицю? Власні міркування обґрунтуйте.

• А над ким би ви здійснили суд у творі? Свою думку вмотивуйте.

• Що мав на увазі Л. Глібов, висловлюючи наступне: «Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховати…?»

• Через що, на ваш погляд, у байці не зазначено, хто конкретно подав «бумагу » до суду на Щуку? Особисті думки обґрунтуйте.

• Чого нас учить ця байка? Чим вона актуальна на сьогодні час?

1.9. Додатковий матеріал:

1) загадки про героїв твору

Смугаста, зубаста, По воді шугає, Рибок шукає

(Щука)

Прийшла вона із довгим віником На бесіду із нашим півником. Схопила півня на обід, Тай замела мітлою слід

(Лисиця)

Руда, руда рудиця Рудим хвостом гордиться В неї шуба найпишніша, В неї вдача — найхитріша

(Лисиця)

В темнім лісі проживає, Довгий хвіст пухнастий має, Їй на місці не сидиться. Як звуть її? …

(Лисиця)

Сірий, та не вовк, Довговухий, та не заєць, З копитами, та не кінь.

(Осел)

2) Народні прислів’я до змісту байки:

• У злому зле й сидить;

• Яка совість — така й честь;

• Хто дужчий, той і лучший;

• Слова як мед, а діла як полин;

• Хто не чинить нічого, тому не страшно нікого;

• Спіймався на гарячому;

• Хитрий, як лисиця;

• Чує кішка, де сало лежить.

2. Опрацювання твору Л. Глібова «Муха й Бджола» (1864–1872)

2.1. Виразне читання байки у ролях.

2.2. Тема: зображення зустрічі Мухи й Бджоли, в якій кожна висловила свого життя та покритикувала іншу.

2.3. Ідея: уславлення працьовитості, творчого натхнення, вміння раціонально використовувати час (Бджола); засудження ледарства, безпечності; прагнення жити за рахунок інших, задовольняючи власні потреби.

2.4. Основна думка: пошану і повагу має той у суспільстві, хто працює заради інших, приносить користь, марно не витрачає часу; ледарі — непрохані гості.

2.5. Композиція.

Байка побудована на протиставленні двох героїнь (Муха і Бджола), їх ставленні до праці, розваг, власного призначення в житті.

Експозиція: зустріч читача з Мухою, що живе безтурботно, мов панночка.

Зав’язка: розмова Мухи з Бджолою: сенс життя у розкоші, святкуваннях чи у повсякденній сумлінній праці?

Кульмінація: непорозуміння між Мухою і Бджолою.

Розв’язка: мораль байки.

2.6. Обговорення змісту байки за питаннями:

• Чи бачили ви у природному середовищі муху й бджолу? Чим кожна з них займається?

• Що свідчить про безпечне життя Мухи?

• Чому Муха назвала працю Бджоли бідною?

• Яка Мета в житті у Мухи і Бджоли? Для чого Л. Глібов протиставляє цих двох героїнь?

• Як саме співчуває Муха Бджолі?

(Яка погана…

На світі доленька твоя:

Раненько встане, пізно ляже…)

• У чому Муха вбачає вільність свого життя?

• В яких розважальних заходах Муха бере участь? (Банкет, обід, весіллячко, родини).

• Що свідчить про нахабність мухи щодо відвідування будь-кого непроханою?

(Велике діло — проженуть!

Не можна в двері — я в квартирку

Або полізу в іншу дірку…)

• Чому Бджола не розуміє сенсу життя Мухи?

• Яких людей зображує Л. Глібов на прикладі цих двох істот?

• А як ви ставитеся до праці? Чи допомагаєте вдома батькам? Чим саме?

• Яким чином слід організувати власне дозвілля?

• Чим є корисною для нас ця байка?

2.7. Додатковий матеріал.

2.7.1. Загадки про героїв байки.

Хто над нами Догори ногами?

(Муха)

Я працюю поважно, Все літо літаю У поле, до гаю, Збираю медок Із різних квіток. Кого не злюблю, Того жалом колю.

(Бджола)

Не муляр, А комори мурує.

(Бджола)

Цілий день літає, Всім набридає, А вечір настане – Тоді перестане.

(Муха)

У саду малий Микита Захотів зірвати квітку, А вона його вкусила. Що за квітка це була? Це не квітка, а…

(Бджола)

Є в мене велика сімейка, Як весна прийде, Вся в поле піде.

(Бджоли)

Із одним вінком хатина, Роботяща в нім родина. По квітках усе літають, Мед пахучий добувають.

(Бджоли і вулик)

Сидить дівка в темниці, В’яже мереживо без петель.

(Бджола)

До квіточки лечу, Лечу — дзижчу.

— Дзум — дзум — жу — жу!

Як звуть не скажу.

(Бджола)

Зимою спить. Літом бринить. Понад сади літає, Солодку росу збирає.

(Бджола)

Наче птиця, крила має, Все літає та співає:

— Я медок вам ношу,

Не чіпайте, бо вкушу.

(Бджола)

Не мотор, а гуде, Не пілот, а летить, Не гадюка, а жалить.

(Бджола)

Сімсот солов’ят

На одній подушці сидять.

(Бджола)

Цей дім на ніжках, Внизу віконце, Дім багатоквартирний, Лише зверху мирний.