Мета: виразно і вдумливо читати програмові поезії Л. Кисельова, пояснити власне розуміння їхнього образного змісту, вміти коментувати художні засоби, пояснювати прихований, під-текстовий зміст образів творів; розвивати культуру зв’язного мовлення, творчу уяву, логічне мислення, пам’ять, спостережливість, уміння грамотно висловлювати власну думку; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани, любові до творчості В. Кисельова, небайдужого ставлення до емоцій та почуттів.

Тип уроку: засвоєння знань і формування умінь.

Обладнання: портрет В. Кисельова, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

• Чому так необхідно цінувати і поважати героїчне минуле нашого народу?

• Що говорять про людину, яка живе заради інших? Відповідь обґрунтуйте, наводячи переконливі приклади.

• В чому є призначення людини на землі?

• Як кожний повинен цінувати красу довкілля?

• Яку користь приносять птахи? Чи спостерігали ви за їх поведінкою? Свої враження прокоментуйте.

• Що вам відомо про журавлів?

• Хто такі браконьєри? Чому вони винищують тварин і птахів? Яке покарання ви б запропонували тим, хто нищить природу?

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

Люби природу не для себе,

Люби для неї,

Вона — це мати. Будь же сином...

М. Рильський

1. Життя і творчість Л. Кисельова. (матеріал для вчителя)

ЛЕОНІД ВОЛОДИМИРОВИЧ КИСЕЛЬОВ (1946–1968)

Поет, прозаїк. Народився в м. Києві в родині російського письменника Володимира Кисельова. Навчався на факультеті іноземних мов Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Спочатку писав вірші російською мовою, друкувався в журналах «Новый мир», «Радуга» — тоді ще вчився в десятому класі. Однак після «скандальної сенсації» вірша «Цари» (в якому зневажено особу Петра І) його перестали друкувати.

Через п’ять років, в останній рік свого життя, почав писати й українською мовою. Українську мову, культуру він добре знав, розумів з дитинства. Як писав І. Дзюба, його родина належала «до українофільської частини російськомовної інтелігенції Києва. І що прикметно — в ній панував справжній культ Шевченка». Українська поезія Л. Кисельова побачила світ у газеті «Літературна Україна», в журналах «Дніпро», «Ранок», «Вітчизна». Мав невиліковну хворобу, яка й обірвала його молоде життя. Посмертні збірки письменника (двомовні): «Стихи. Вірші» (1970), «Последняя песня. Остання пісня» (1979), «Тільки двічі живемо. Вірші, проза, спогади про поета» (1991).

2. І. Дзюба — про Л. В. Кисельова

«Звичайно, Леонід Кисельов залишався й далі поетом двох мов, двох культур, знаходячи їм благодатне поєднання. Але саме українська творчість стрімко наростала, і саме в ній діставав свою нову якість.

В чому вона? Насамперед, може, в тому, що громадянське почуття, яке завжди пульсувало в його поезії, тепер набрало «наступального» тону боротьби, і то боротьби, позначеної кревною особистою причетністю. Ідеал свободи, завжди дорогий Леонідові, тепер співвіднесений з історичною долею України, а тому політично й емоційно наснаженіший. В його поезію входить той національний біль і протест, що й у В. Симоненка, М. Вінграновського, І. Драча... Повнота прилучення до образу України вивела поезію Л. Кисельова на нові обрії, збагатила її зміст і стилістику, збільшила психічну пластику. Вона стала емоційно відкритішою і, не втрачаючи на інтелектуалізмі, сполучила його з народнопісенною ментальністю, з фольклорно-міфологічним та космополітичним підґрунтям національної поетики».

3. Опрацювання поезії Л. Кисельова «Стати б хоч на менти лічені»

3.1. Виразне і вдумливе читання вірша.

3.2. Тема: прагнення поета зробити щасливою кожну людину на землі.

3.3. Ідея:

Щоб раділи всі живі,

Щоб не жив на самоті.

3.4. Основна думка: призначення кожної людини на землі — творити добро, любити ближнього.

3.5. Жанр: поезія з гуманістичним пафосом.

3.6. Художні засоби.

Епітети: «менти лічені», «дзвінкий песик».

Повтори: «Щоб...»

МетаФори: «подарувати лицаря».

3.7. Бесіда за питаннями.

• Хто такий характерник серед козацтва?

• Чому ліричний герой поезії прагне стати характерником?

• Про що свідчать бажання героя вірша?

• В чому вбачає своє призначення ліричний герой твору? («Щоб раділи всі живі»)

• Як герой вірша розуміє щастя особисте та оточуючих його людей?

• Про яких людей саме турбується герой поезії? (Дівчинку, жінку-удову, діда, бабу-сироту)

• Чим пояснити те, що герой хоче «стати... на менти лічені»?

• Чому повчає і над чим змушує задуматися вас ця поезія?

• Прочитавши цей вірш, визначте, яким було життєве кредо Л. Кисельова.

4. Аналізування ідейно-художнього змісту вірша л. Кисельова «земля така гаряча»

4.1. Виразне читання поезії.

4.2. Тема: вболівання хлопчика за долю журавля, його намагання захистити птаха від жорстокості.

4.3. Ідея: уславлення любові до природи, пташиного світу, бажання творити добро, гарні вчинки.

4.4. Основна думка: «І буде така гаряча, чорна така земля» — ось що відбувається після того, коли люди будуть виявляти жорстокість до всього живого у світі.

4.5. Жанр: поезія про добро і зло.

4.6. Художні засоби.

Епітети: «гаряча земля», «радуга-земля», «день без’язикий», «кричить тужно».

Повтори: «Не бийте журавля!»

МетаФори: «відлине день», «панцерники рокочуть, крають...», «не виразити жалю». Риторичні оклики:

«Не бийте журавля!» «Мій світе, мій журавлю!» «Не бий!»

4.7. Бесіда за питаннями.

• Чому автор зазначає у творі про землю, що вона гаряча і руда?

• Чим пояснити те, що маленькому хлопчику не байдужа доля журавля?

• Про що свідчить епіграф до поезії?

• Від кого і що намагається захистити хлопчик?

• Стисло охарактеризуйте героя твору.

• Чому хлопчик біду журавля сприймає як власну?

• Якою людиною буде в майбутньому цей маленький хлопчик? Відповідь вмотивуйте.

• Яка основна проблема порушена Л. Кисельовим у даній поезії?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування «Стати б хоч на менти лічені»

1. Яке козацьке звання хотів мати герой твору, щоб надати людям допомогу?

А) джура; б) характерник; в) хорунжий.

2. Кожній дівчині буде подаровано:

А) бурштинове намисто; б) шовкову хустинку; в) лицаря на коні.

3. Усім живим надається побажання бути:

А) радісними; б) цілеспрямованим; в) наполегливим.

4. Яким зображений козак у поетичному творі?

А) кремезним; б) чорновусим; в) винахідливим.

5. Кому прагне дати козаченька ліричний герой поезії?

А) дівчині-красуні; б) хто потребує допомоги; в) кожній жінці-удові.

6. Щоб не жити на самоті, пропонується взяти песика. а) діду; б) бабусі; в) дівчині.

7. Характеризуючи песика, поет зазначає, що собака: а) відповідальна; б) вірна; в) дзвінка.

8. Казковий герой, який згадується у творі:

А) Кирило Кожум’яка; б) Гном; в) Івасик-Телесик.

9. Хто не має віри, тому ліричний герой:

А) виріже сопілку; б) подарує багато книжок; в) рекомендує звертатися до Бога.

10. Кому із зазначених героїв поезії не буде надаватися допомога?

А) бабі-сироті; б) жінці-удові; в) жебракові.

11. У козаченька були чорними: а) черевики; б) вуса; в) ґудзики.

12. У поезії Л. Кисельова розповідається про:

А) роль і призначення кожного селянина на землі;

Б) необхідність допомагати людям;

В) намагання козака перешкодити зраді.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

«Земля така гаряча»

1. Земля була не тільки гарячою, а й:

А) сирою; б) родючою; в) рудою і чорною.

2. Без’язиким у поезії вважається:

А) дуб; б) день; в) місточок через річку.

3. Хто кричить у нічній тиші: «не бий!»?

А) гори, полонини, прірви; б) люди, дерева, ріки; в) ліса, гаї, моря.

4. Маленький хлопчик плаче через те, що:

А) боїться чоловіка зі зброєю;

Б) хоче захистити птаха від знищення;

В) залишився самотнім.

5. Притуляючи до себе, хлопчик «руками затуля»: а) птаха; б) песика; в) метелика.

6. Звертаючись до журавля, поет називає його: а) зіркою; б) світом; в) ніжною квіткою.

7. Що побачить в останню мить птах перед смертю?

А) намисто з багряних плям; б) схід сонця; в) голубі небеса.

8. Сузір’я, яке згадується у поезії:

А) Велика Ведмедиця; б) Мала Ведмедиця; в) Чумацький Шлях.

9. Епіграфом до поезії дібрані слова з: а) казки; б) пісні; в) балади.

10. Фразу «Не бий!» чути: а) на узбережжі озера; б) в тиші нічній; в) неподалік від млина.

11. Якої дії не виконував маленький хлопчик в поезії?

А) плакав; б) кричав; в) жалісно скиглив.

12. Пафос даної поезії: а) гуманістичний; б) оптимістичний; в) патріотичний.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках