Мета: стисло ознайомити учнів із життям і творчістю Л. Костенко; проаналізувати її поезію «Кольорові миші», звертаючи увагу на ідейно-тематичне спрямування твору, алегоричність образу кольорових мишей, охарактеризувати образ Анни; активізувати словник учнів; розвивати вміння виразно, вдумливо читати і коментувати поезію; робити висновки, раціонально використовувати навчальний час; виховувати почуття пошани до творчості Л. Костенко, літератури як мистецтва; прищеплювати прагнення зберегти риси неординарної особистості.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Л. Костенко, бібліотечка її творів для дітей, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки); виготовлені учнями різнокольорові миші.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• Дайте визначення алегорії як художньому прийому. Наведіть приклад. (Алегорія (гр. аllеgoria — іномовлення) — вид МетаФори, троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу. Наприклад, у казках Лисиця уособлює хитрість.)

• Що являє собою поезія як літературний жанр? (Поезія — невеликий художній твір у віршах)

• Чим одна людина відрізняється від іншої? Чи є схожі люди між собою?

• Що ви знаєте про мишей як живих істот? Як можна позбавитися шкідників?

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Поезія — це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

Л. Костенко

Можна жить, а можна існувати,

Можна думать — можна повторять,

Та не можуть душу зігрівати,

Ті, що не палають, не горять.

В. Симоненко

1. Розповідь про Л. Костенко (матеріал для вчителя)

ЛІНА ВАСИЛІВНА КОСТЕНКО (народилася в 1930 році)

Якось, розповідаючи про чергове громадське зібрання, один із його організаторів підкреслив, що в ньому брала участь ворохобна Ліна Костенко. Що означає слово «ворохобна»? Словник тлумачить його як «непокірна», «бунтівна», «бентежна». Кажуть, що ці епітети досить точно характеризують Л. Костенко.

Народилась Ліна Василівна у містечку Ржищеві на Київщині в учительській сім’ї. Батьки майбутньої поетеси були людьми високоосвіченими, порядними. Батько знав дванадцять мов, добре орієнтувався у всіх навчальних предМетаХ і викладав їх у школі.

Коли дівчинці минуло шість років, сім’я переїхала до Києва. Тут ще зовсім дитиною застала її війна. «Я писала мало не осколком великі букви щойно з букваря...», — скаже поетеса про ті тяжкі роки. У Києві Ліна закінчила середню школу, вчилася у Київському педагогічному інституті. У п’ятдесятих роках із відзнакою закінчила Московський літературний інститут ім. О. М. Горького.

Писати вірші Л. Костенко почала з дитинства, друкувати — з шістнадцяти літ. Перша збірка «Проміння землі» вийшла у 1957 році, через рік — «Вітрила», у 1961 році — «Мандрівки серця». Потім з’явилися книги поезій «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур».

На своєму літературному шляху довелося Ліні Костенко пережити майже п’ятнадцятилітнє невизнання її як митця. Це був сумний період як у житті письменниці, так і в історії української літератури взагалі. Але й тоді вона писала. Писала й складала в шухляду. Не зламалася, не зневірилася, не занепала духом, а шліфувала своє поетичне слово. Так залягла в письмовому столі «Маруся Чурай», бо «недосконала», «невиразна...»

Пригадується у зв’язку з цим трохи дивний випадок. Проходив пленум правління Спілки письменників України з питань поезії. Молодий літератор перевіряв запрошення учасників пленуму. І ні за що не хотів пропустити без запрошення жінку, яка виявилася Ліною Костенко. Він просто не знав її, талановиту письменницю, творчу особистість.

Поверненням Ліни Костенко стала книжка поезій «Над берегами вічної ріки», а потім з’явилася «Маруся Чурай». Вона вмить зникла з книгарень, хоч і вийшла стотисячним тиражем.

За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку поезій «Неповторність» письменниці було присуджено Державну премію імені Т. Г. Шевченка.

Ліна Костенко видала збірку віршів для дітей «Бузиновий цар».

У Ліни Василівни гарна сім’я, талановита дочка Оксана Пахльовська — літературознавець, автор статей з проблем літератури Італії, перекладачка багатьох італійських та іспанських поетів, автор збірки поезій «Долина храмів».

Із болем у серці сприйняла Л. Костенко звістку про Чорнобильську катастрофу і всі ці роки вносить свою частку у ліквідацію наслідків аварії. Вона вже кілька разів їздила до Чорнобиля, у тридцяти кілометрову зону. Нею створений документальний фільм «Чорнобиль. Тризна», написана повість про цю трагедію людства.

2. Робота над аналізом поезії Л. Костенко «Кольорові миші».

2.1. Виразне читання поезії з коментуванням.

2.2. Тема: зображення давніх часів, коли людей страчували за будь-яке чаклування, та звинувачення Анни в тому, що вона з багряного листя робить мишей.

2.3. Ідея: засудження тих, хто за індивідуальність, творчу думку переслідує людину, звинувачує і виносить вирок на страту.

2.4. Основна думка: кожна людина, навіть якщо вона ще маленька, — то неповторна індивідуальність, особистість. І шлях кожної людини — то ще й шлях до самоствердження.

2.5. Ідейний зміст поезії. У творі йдеться про дівчинку Анну з «шістсот якогось року», яку судять у Вишгороді за дивний «гріх»: з багряних кленових листочків «вона робила... кольорові миші», як повідомляє суд сусід-скаржник. Від тієї забави немає спокою, каже сусід: «чаклунка Анна збила з пуття його дітей», які забули про свої цяцьки, адже тепер «вночі їм сняться миші кольорові».

Змальована кількома колоритними штрихами сцена суду оголює суть конфлікту й морального змісту вірша: зіткнулися неповторність і стандарт.

Власне, дівчинку Анну судять за те, що вона — з її незрозумілою для оточення яскравою фантазією — не така, як усі.

Фантастичне закінчення вірша змушує задуматися про вічні істини, про нас самих, нашу здатність протистояти уніфікації і насиллю над індивідуальністю.

2.6. Жанр: філософська поезія.

2.7. Композиція.

Події минулого (шістсот якийсь рік) переносять читача у сучасність — переслідування інквізицією (судом) індивідуальності людини, її неординарної поведінки, мислення, творчості.

Експозиція: знайомство читача з давнім минулим, коли «...розважали стратами юрму..., палили відьом... і не знали до пуття наук».

Зав’язка: сусід привів десятирічну Анну до суду, звинувачуючи її в тому, що вона з багряного листя виробляє кольорових мишей, і вони завдають моральної шкоди його дітям.

Розвиток дії: суд над Анною.

Кульмінація: напруженість Анни в очікуванні вироку.

Розв’язка: з’явився кольоровий кіт, який залив, викладений на папері вирок чорнилом, що так і не був проголошений.

2.8. Обговорення змісту вірша за питаннями:

• Які часи згадуються у творі? З якою метою поетеса звертається до давніх подій?

• Хто такі відьми? Чи належать вони до нечистої сили?

• Охарактеризуйте образ сусіда у творі. Що він уособлює?

• Як у творі описана осіння пора року? Чи можна цей опис вважати пейзажем?

(Багряне листя, кілька тих листочків, останнє листя із кленових віт осіннє сонце, яблуко - недоквас, стояло в голих кленах у вікні)

• В чому виявлялося чаклунство Анни? Як про це говориться у творі? («Ото складе листочок до листочка, два рази хукне — так і побіжать»)

• Якої шкоди, на думку сусіда, завдавала Анна його дітям? Чи дійсно це так?

(Вони були нормальні і здорові, а ця чаклунка збила їх з пуття. Вночі їм сняться миші кольорові. Од тих мишей немає нам життя!)

• Для чого сусід перед тим, як відповідати судді, хрестився до ікони?

• Які питання ставили судді позивачів?

• У чому суть моральної шкоди, якої завдала Анна сусіду?

• З якою метою авторка змальовує події у творі в сірих тонах?

• Як у творі за допомогою кольору використано прийом контрасту? (Сірий — кольоровий)

• Поясніть алегорію образу кольорових мишей.

• Про що свідчать останні рядки поезії? Чи буде ще Анна виробляти кольорових мишей?

• Якими повинні бути судді? Що характерно для суддів, які описані в поезії «Кольорові миші?»

• Чи переслідуються сьогодні в суспільстві вільна думка, творчість, індивідуальність?

• Як поводила себе Анна в суді? Що про це свідчить?

• Зважаючи на те, що ви одного віку з Анною, то як би ви повели себе на суді?

• Яке значення має поезія для нас?

2.9. Художні засоби вірша.

• повторення: «кажу... кажу...»; «коли..., коли...»;

• епітети: «розлючений сусід»; «багряне листя»; «осіннє сонце»; «голі клени»; «сірий день»;

МетаФори: «чаклунка збила... з пуття», «кіт залив... вирок».

V. Закріплення вивченого матеріалу за темою

1. Розв’язування тестових завдань

1. Які часи згадуються у творі?

А) первісні; б) коли носили шпаги; в) виникнення Землі.

2. В якому місті перед судом предстала Анна? а) Ужгороді; б) Новгороді; в) Вишгороді.

3. Скільки років було Анні? а) десять; б) шістнадцять; в) двадцять два.