Мета: ознайомити учнів із оригінальними віршованими загад-

Ками Л. Глібова; дати визначення акровірша (віршована загадка, відгадка якої становить перші літери кожного рядка); формувати навички читання акровіршів, розвивати мислення, пам'ять; виховувати цікавість до творчості Л. Глібова.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до байок, загадок, збірка «Цяцькований осел».

Тип уроку: урок-інсценізація.

ХІД УРОКУ

Учитель. Сьогодні у нас на уроці присутні експерти, актори, гладіатори, декламатори. Вони працюватимуть на кожному етапі уроку. Отже, починаємо.

І. Перевірка домашнього завдання

Будуємо у формі гладіаторських боїв.

Спочатку послухайте лексичну довідку.

Гладіатори — це воїни, які озброєні мечем (латиною §1ас1іш). Перемагає найсильніший.

Отже, почнемо. (Один учень ставить питання, другий відповідає. Після відповіді учень-критик аналізує, оцінює відповідь однокласника).

1. Хто такий Леонід Глібов? Розповісти про нього.

2. Хто такий дідусь Кенир?

3. Які казкові елементи притаманні загадкам Л. Глібова?

Учні-декламатори виразно читають загадки «Котилася тарілочка», «Химерний маленький». Критики також аналізують виразність читання загадок.

Юні художники представляють свої ілюстрації, розповідають, що на них зображено; потім надається знову слово критикам.

Учитель підбиває підсумки перевірки домашнього завдання.

II. Оголошення теми та мети уроку, її мотивація

Запис у зошити дати та мети уроку.

III. Сприйняття та засвоєння учнями

Навчального матеріалу

1. Розповідь учителя.

А нуте, діти, ось сідайте!

Я загадку за хвіст спіймав. Так і уявляєш оточеного малечею мудрого дідуся, в очах якого світиться то лагідна усмішка, то лукавість. Жартун і витівник, він неквапливо проказує загадку і, погладжуючи дбайливо розчесану на два боки бороду, чекає на відповідь. Нуте, хто меткий на розум? А загадки хитрі-хитрі!

Учитель читає загадку «Що за птиця?», записану на дошці.

Між людьми, як пташка, в'ється,

У людей і їсть, і п'є;

Ходить старець, просить, гнеться,

А у неї всюди є. Що ж воно таке? А загадка сама й відповідь скаже, лиш будь уважним та прочитай початкові літери згори вниз. Так, це муха. Такі вірші-загадки називають акровіршами.

2. Записуємо в зошити визначення.

Акровірш — це вірш, написаний так, що початкові букви рядків, прочитані згори вниз, утворюють слово чи словосполучення — назву особи чи явища, про яких ідеться,— відгадку.

Учитель. Слово нашим артистам.

3. Інсценізація акровіршів «Хто розмовляє?» та «Хто сестра і брат», учні в костюмах осоки і сороки, гречки і проса читають виразно акровірші.

4. Бесіда.

Які влучно підмічені автором риси чи якості дають змогу впізнати персонажів прочитаних віршів? (Муха — набридлива, в'їдлива; осока — тихо шелестить, ніби скаржиться; із гречки та проса варять смачну кашу.)

• Що спільне між загадками, акровіршами Глібова і народними загадками? (Звертається увага на поведінку персонажів, мову — вживання пестливих слів, МетаФоричність.)

5. Робота над алегоричним жартом «Квіткове весілля».

Участь в інсценізації беруть всі учні класу, так як тут є і Барвінок, Фіалочка, Будяк, Кфасоля, Нагідки, Мак, Редька, Півні, Індики, Гусак, Морквиця, Пастернак, Чижі, Синиці, Шпак.

1) Діти із задоволенням грають «весілля».

2) Визначення поняття алегорія — зображення людських рис і характерів за допомогою образів тварин, явищ, предметів, рослин.

3) Бесіда за змістом поезії. Кого зображено в образах квітів?

V. Підсумок уроку

Експертна група (два учні) контролювала регламент уроку, стежила роботою на уроці учнів, оцінювала урок, підбивала його підсумок.

IV. Домашнє завдання

Вивчити напам'ять один з акровіршів, намалювати ілюстрацію до «Квіткового весілля».

В. Г. Мура