Приїхавши до старих, Рубін закохується у Мар’яну, дівчину, яку він в дитинстві ледве не побив.

Сюжетні лінії:

• життєва доля Рубіна;

• професійна діяльність, виховання підростаючого покоління — життєва місія Лукійченка Каленика Романовича.

3.8. Проблематика твору:

• відповідальність і байдужість;

• якість, сумлінність і фальш, бракоробство;

• праця і ледарство; отримання насолоди від прожитого життя;

• любов і ненависть.

3.9. Обговорення ідейного змісту твору за питаннями.

• Чому Рубін приїхав до ремісничого училища босим? («Ноги у нього були великі, чорні й порепані; очі — теж чорні; і брови також. Черевики Рубін заробив у радгоспі, але батько в останній день украв і пропив. Хлопець дуже переживав утрату; його мучив сором, що приїде у місто босий. Він ждав насмішок»)

• Опишіть зовнішність Рубіна, коли з ним вперше знайомиться читач. («Погляд Рубіна був сміливий, руки костисті; ноги великі й сильні; груди в Рубіна широкі, сам він худий і не дуже пещений»)

• Охарактеризуйте поведінку Рубіна під час навчання у ремісничому училищі. («Він почав задаватися. Інколи знущався зі слабших, жадібно шукав сутичок із сильними, якось позубрив відкрутку для великих шурупів і алмазом вирізав круглу дірку в шибці. Його брали в роботу, і в кожного разу після прогулянки він обіцяв, що більше не буде, але через тиждень-другий знову заходив дур у голову, і він подвигався далі, бо хлопець був здоровий і не всю його силу забирало навчання»)

• Яким був майстер ремісничого училища Каленик Романович Лукійченко? («Дід був красивий, говорив таким басом, мов у бочку бухтів. ...Біля горна він поводився як дома, все знав і вмів...»)

• Що свідчить про любов Каленика Романовича до своєї справи? («Із залізом... прожив усе своє життя і, проживши отак, майже не міг зрозуміти людей, які не трепетали б, побачив горно, розпечений прут заліза, сяйво іскор і бузково-синіх пластинок циндри. Йому навіть уві сні вважалися оці чорні, парові молоти, обжимні преси. Як же про ковальську справу він міг говорити байдуже?»)

• Як Рубін виготовляв кочережку? («...Кує і сам відчуває, що рука у нього б’є не так, що молоток не потрапляє куди треба. Він зосереджує всю свою волю, щоб робота вийшла як слід. І ось його кочережка готова. Вона плескувата, кути неправильні, подзьобана невправними ударами молотка. Рубін дивиться на охололе й посиніле залізо сконфужено»)

• Якою була історія надання імені Рубіну? («Дід і придумав мені ім’я, щоб було красиве і щоб до нього трудно було причепити якусь приповідку»)

• Чим пояснити те, що після проведеного заняття Рубін змінив своє ставлення до старого майстра училища?

В яких умовах жив Каленик Романович? («Квартира... складалася з двох невеличких кімнаток, одна з них правила за світлицю, а друга за кухню і їдальню.

У світлиці стояв святковий стіл, велике ліжко, заслане білим в’язаним запиналом; підлога була пофарбована світло-коричневою фарбою, заслана від стола до порога цупкою доріжкою. На підвіконнях росло багато квітів; Рубін побачив тут калачика і зведені на драбинки фуксії. У світлиці над диваном висіло дві великі фотографії») Як Рубін охарактеризував своїх батьків? («Батька в мене нема. Хіба то батько? Матір він замучив. Усе пропив. День і ніч п’є. І ніде нічого не робить»)

Чим хлопцю сподобалася Ганна Сильвестрівна? («...Здалося, що це говорить не бабуся, яку він сьогодні вперше в житті побачив, а мати — так багато було спільного в інтонаціях, навіть у самому ладі мови. ...Вона таки справді сердилася, але тим добрим серцем, як і мати») Через що Рубін був незадоволений, коли катався на санчатах і хотів помститися Марії?

В чому виявилися дружні стосунки Рубіна з Калеником Романовичем? («Він почав часто бувати у них, грав з хазяїном у дамки... але за найкращі для себе він вважав ті години, коли вони з Калеником Романовичем залишалися біля горна. І старий коваль вводив Рубіна в таємниці свого ремесла, давав йому завдання і, розчервонілий, нетерплячий, стежив за тим, як хлопець невправно орудував молотком») Як адміністрація цеху ставилася до Каленика Романовича? («Лише дуже велика невправка могла змусити адміністрацію цеху, де працює стільки ковалів, звернутися до авторитету коваля відставного») Для чого було викликано старого майстра на завод? («В цеху з’ясувалося таке. Розірвався крюк від пульманівського вагона і треба було його зварити. Цехові ковалі як не бралися, що не робили, діло в них не ладилося...»)

За що не любили і не поважали коваля Кальниболоцького? («Це була небезпечна людина, в’юнка, мстива. Завжди траплялося так: коли заводські організації ставали на боротьбу з фальшивістю, ледарством, бракоробством, він в якийсь незрозумілий спосіб викручувався і випливав наверх і, замість того, щоб самому відповідати, притягав до відповідальності інших. Його боялися і ненавиділи. Але він мав великі зв’язки. І його ніхто не наважувався зачепити»)

Якою була зустріч Каленика Романовича з Хворостом? («Справді, радість зустрічі просвічувалася з кожної рисочки облич обох цих людей. Вони почали розмовляти про своє домашнє життя») Про що це свідчить? Як старий майстер відрекомендував Рубіна начальнику цеха? («Але ж парубок який!.. З шибки вирізав круг, як під циркуль»)

В чому була помилка Кальниболоцького, коли той хотів поладнати крюк? («...Він, не зумівши прогріти наскрізь заліза, спалив його, і, коли почав варити, у нього нічого не вийшло...»)

З яким проханням звернувся майстер училища до ковалів заводу стосовно розпалювання горна? («Нам треба багато жару, без сухого вугілля його не доможешся»)

Що цікавого дізнався Рубін про вплив піска на залізо в горні? («...Пісок уберігає залізо від горіння і разом з тим допомагає кращому його прогріванню. Іскра заліза, готового до зварювання, повинна бути прозорою і чистою»)

Опишіть процес зварювання крюку. («Рух рук — і молот шалено і весело загупав, підлітаючи в гору й опускаючись вниз. Полетіли фонтани іскор. Складені краями куски МетаЛу з першого удару вгрузли один в одного. Наступні удари без жалю їх місили, і залізо слухняно зв’язувалося, як зв’язуються у вмілих руках два шматки тіста.

Почався процес зварювання. Обидві частини зварювалися не поверхнево, а серцевиною, зчіпалися молекули з молекулами в самій глибині залізного стрижня...»)

За що поважав і цінував Рубін свого майстра? («Він тепер знав справжню ціну Каленику Романовичу, ходив за ним невідступно і пильно прислухався до його слів»)

Як хлопець сприйняв смерть матері? («Усе всередині йому боліло, мов там була відкрита рана, яка, здавалося, і загоїться не могла. Як він тепер житиме на світі? І як це тяжко усвідомити, що матері, яку він так любив, вже немає на світі і ніколи не буде, ніколи він її вже не побачить, не почує її голосу, не загляне у вічі!») Чим було сповнене життя Рубіна, коли він оселився в родині Лукійченків? («Рівна течія життя його була заповнена спалахами вчинків дивних і несподіваних.

Він бився з хлопцями на вулиці, тікав з уроків, просився до товариша і їхав на Дніпро, каявся у всьому, обіцяв виправитися і знову шкодив») Які враження охопили хлопця після прочитаної ним повісті Нечуя-Левицького про Кайдашеву сім’ю? («...Він поглинав сторінку за сторінкою, обурювався, сміявся і лаявся: “Ну й сімейка, ну й життя; хай йому лиха година!»»)

Опишіть сад Бондаренчихи. («Сад за огорожею вражав чистотою незвичайною. Все тут було скопане, прополене, висмикане, полите, підв’язане. Стежечки посипані білим піском, в тіні під грушею біліли вискребені до воскового кольору лавочка і стіл») Про що свідчить цей опис?

Чи вдалося Рубіну посмакувати яблук? Відповідь вмотивуйте. Якого покарання намагався уникнути Рубін від Бондаренчихи? Хто завітав до родини ковальського майстра?

• Про що мріяв Каленик Романович? («От коли б під вербою отут та ще невеличкий фонтанчик!») Як до цього поставився Рубін? («Ось розпитаюся, як його робити,— і зроблю. Тоді хай не кажуть: “Геть з очей, щоб я тебе не бачив!»»)

• Навколо чого точилася розмова між гостями у Каленика Романовича? («Згадували молодість, якихось невідомих Рубінові людей, розповідали про пригоди, які траплялися з ним на Солом’янці, в місті, на заводі»)

• Що дізнався Рубін про дітей Каленика Романовича? («...Усиновили спочатку трьох хлопців-братів, потім ще двох, а разом з рідними синами поставили на ноги сім чоловік»)

• Яким чином Рубін підтримував зв’язок з Лукінченками після того, як після закінчення училища виїхав на Нижнє Подніпров’я? («Шість місяців від нього не було чути й слова, потім написав, що влаштувався як слід. Через рік з Дніпропетровська знову прийшов лист. З листом Рубін прислав газету зі своїм портретом, надрукованим у тій газеті, і п’ятдесят карбованців грошей. У тій газеті Рубіна хвалили. З того часу на Солом’янку почало щомісяця надходити по п’ятдесят карбованців Ганні Сильвестрівні на насіння»)

• Як змінилася зовнішність Рубіна — вже дорослої людини? («... Змужнів, чорні вуса густо засіяли верхню губу, брови дугами сходилися на переніссі, з-під них дивилися сміливі й гострі чорні очі»)

• Яку музику полюбляв Рубін? («Найбільше йому подобалася музика швидка — польки, галопи, фокстроти...») Як це характеризує героя?