Хід уроку

І. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

• Які прочитані твори митців рідного краю вам запам’яталися? Чим саме?

• Чому ми повинні бути обізнаними у питанні культурної спадщини Харківщини?

• Дайте визначення фольклору. (Фольклор — сукупність різних видів і форм масової словесної художньої творчості, усні народні твори). Що вам відомо про легенду як фольклорний жанр? (Легенда (лат. legenda — те, що необхідно прочитати) — сказання чи оповідання, створені народною фантазією, де сполучається реальне (історичні особи, події) і фантастичне, казкове).

• Хто такий Іван Сірко? Стисло охарактеризуйте цього народного героя. Які твори художньої літератури про цю видатну історичну постать ви знаєте?

• Чи мають право пишатися Харків’яни Іваном Сірком? Відповідь обґрунтуйте.

III. оголошення теми, мети уроку. мотивація навчальної діяльності

IV. основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Харківщина завжди пишалася своїм героїчним минулим. Саме про це було написано багато творів, складено безліч пісень, в яких уславлювалися героїзм, мужність, винахідливість, кмітливість оборонців рідної землі. Одним з них був Іван Сірко. Він ще за життя став героєм безлічі легенд. Народ з безмежною шаною ставиться до свого оборонця, тому і наділяв його надприродною силою. Так, в одній з них оповідається, буцімто він жив двісті десять років. Тричі зазирала Сіркова смерть у вічі, і тричі його рятувала «жива вода». А коли надійшла пора прощатися козакам з їхнім улюбленим ватажком, то, віддаючи останню шану, землю на Сіркову могилу насипали шапками, кожного разу низько вклоняючись кошовому отаманові. Правицю ж Сіркову ще сім років після його смерті брали в походи, оберігаючи себе від поразки, бо вірили, що добре пам’ятають турки й татари руку Івана Сірка.

2. інформація про і. сірка (матеріал для вчителя)

Сірко Іван Дмитрович (народився між 1605 і 1610 — помер 1(11).8.1680) — український політичний і військовий діяч другої половини ХVII ст., кошовий отаман Запорізької Січі. Народився у слободі Мерефа на Харківщині (за іншими даними походив із дрібної шляхти на Поділлі).

Впродовж 1660-х років заснував Слободу та Артемівку, хутір Сір-ківку (Сєріковку, тепер у межах м. Мерефи).

З 1665 р.— харківський полковник.

У березні 1668 р. підняв повстання проти царського уряду в «новобудо-ваних» містах Харківського полку — Мацьку, Змієві, Валках, Мерефі.

Вісім разів (за іншими джерелами — п’ятнадцять) запорожці обирали Івана Сірка кошовим отаманом. Жоден отаман не зажив такої любові й шани серед січового товариства.

Причиною такої шани була безперервна героїчна боротьба козацтва проти турецько-татарських нападників, яку очолював Іван Сірко. Запорозький лицар під час походу багато уваги приділяв порятунку бранців, визволенню невільників, які конали в тяжкому рабстві у султанській Туреччині та Кримському ханстві. Талант далекоглядного полководця, особиста хоробрість, мужність і відвага поєднувались у ньому з відданістю народній справі.

Мудрий, розважливий і демократичний, він був занадто скромний у побуті, глибоко релігійний, не вживав алкоголю. На Січі жив у курені, їв з козаками з одного казана, носив простий одяг. Дослідники стверджують, що за своїми звичками Сірко нагадував київського князя Святослава.

Ще за життя його ім’я стало легендою, його подвиги кобзарі оспівували в думах і піснях.

Понад двадцять років Сірко боронив рідну землю від ханських орд, жодного разу не зазнавши поразки.

Останній похід під керівництвом Сірка відбувся 1680 року.

Занедужавши, Сірко відправився на пасіку в село Грушівка. Там судилося йому першого серпня 1680 року відійти на вічний спочинок. Запорожці водою переправили на Січ тіло свого улюбленого ватажка.

Наступного дня з військовими почестями поховали його «усім військом низовим запорозьким...».

Ще довго козацькі кобзарі в своїх думах оплакували гетьмана і висіла над степом мелодія «А на Запорожжі кошовий Сірко, ватаг сильний помер».

Польський хроніст Віспасіан Коховський дав таку характеристику Сіркові: «Страшний був орді, бо був досвідченим у воєнних акціях і відважним кавалером. Татари цілком серйозно вважали його шайтаном і навіть своїх дітей, коли вони плакали і їх не могли заспокоїти, лякали Сірком, кажучи «Сірко йде». Сірко був чоловіком гожим, бойової вдачі, не боявся ані сльоти, ані морозу, ані спеки. Він не любив марнувати час або упадати коло жіноцтва, постійно бився з татарами, проти яких мав природну ненависть. На обличчі він мав природний знак, ніби шмат пурпуру».

3. ідейно-художній аналіз народних легенд про і. сірка 3.1. «Кошовий Сірко».

3.1.1. Виразне читання твору в ролях.

2.2.1. Тема: зображення кошового отамана Сірка, який мужньо захищав рідний край від ворога, а помираючи, залишив заповіт.

3.1.1. Ідея: возвеличення козаків під керівництвом І. Сірка, їх завзятість, винахідливість, рішучість.

3.1.2. Основна думка: заповіт отамана — спадщина майбутнім поколінням.

3.1.3. Проблематика твору:

• Добро і зло.

• Життя заради інших.

• Смисл життя — у боротьбі.

3.1.6. Фантастичне в легенді.

• Мамай зняв з голови запорожця волосся із шкірою і пустив його;

• Козаки одкопали руку І. Сірка і цілих сім років ніхто їх не міг подужати.

3.1.7. Композиція.

Експозиція: розповідь про часи гетьманування Б. Хмельницького.

Зав’язка: рішення І. Сірка помститися Мамаю за козака.

Кульмінація: перемога козаків над ворогом під керівництвом кошового отамана.

Розв’язка: заповіт І. Сірка козакам: «Як одкопаєте мою руку, то будете сім років воювати так, як і зі мною»; поховання національного героя.

3.1.8. Опрацювання змісту легенди. Бесіда за питаннями:

• Що вам відомо про Б. Хмельницького?

• Чому плавні вище урочища Карай-Дубини називалися Хмельницькими?

• Що було біля Карай-Дубини? («...Був перевіз, були і броди козацькі, де з турецького берега переганяли коней цілими табунами»)

• Чому козаки не брали грошей з татар за випас коней на території Хмельницької плавні? («...Бо й самі пасли коней на їх суміжній землі»)

• Як народ характеризує татарського хана Мамая? («Дуже лютий був, собака; таке ж кляте було і його військо. Було, спуску не дає ні запорожцям, ні чумакам: де піймає, там їм і амінь...»)

• Яким чином Мамай «загравав» з Сірком? («Раз піймав запорожця, зняв з голови волосся з шкірою і пустив») Для чого народ гіперболізує жорстокість Мамая?

• Як Сірко сприйняв жорстокість татарського хана? («...Як узнав це, так і скипів. Сів на коня та як свиснув, як свиснув!») Чому знущання над козаком кошовий отаман сприйняв як особисту образу?

• Чим закінчилася «зустріч» Мамая та Сірка? («Побили Мамая, побили його військо, забрали добро і були такі...»)

• Який заповіт залишив козакам помираючий Сірко?

• Чи скористалися козаки цим заповітом? Як саме? («...Одкопали вони ту руку і цілих сім років ніхто їх не зміг подужати»)

• Який обряд було виконано козацтвом під час поховання кошового? («...Під голови йому поклали його гроші, а срібну його чарку віддали в церкву»)

• Чому народ склав легенду про І. Сірка?

3.2. «Сірентій Праворучник».

3.2.2. Тема: розповідь про особливості надання нового імені Сірку.

3.2.3. Ідея: увіковічення пам’яті запорожців про видатного кошового.

3.2.4. Основна думка: хто виконує заповіт І. Сірка, той перемагає, а хто його зневажає, з тим трапляється лихо.

3.2.5. Композиція.

Експозиція: заповіт І. Сірка перед смертю.

Зав’язка: роль правої руки отамана для козаків під час їх битви з ворогом.

Кульмінація: прохання Сірентія Праворучника щодо збереження його могили.

Розв’язка: лихо з чоловіком, який зневажливо поставився до могили, де був похований І. Сірко.

3.2.6. Проблематика:

• відповідальність і обов’язок

• шана і пам’ять.

3.2.7. Опрацювання змісту легенди. Бесіда за питаннями:

• Чи можна вважати дану легенду продовженням попередньої? Відповідь вмотивуйте.

• Через що І. Сірка почали називати Сірентієм Праворучником?

• Якого заповіту кошового отамана слід було дотримуватися козакам? («...Щоб у нього одрізали праву руку та аж сім год возили її за собою»)

• За яких умов запорожцям слід було повернути праву руку І. Сірка? («А як сім год пройде, то ви відкопайте мене та приложіть мою руку мені в мою труну») Чи виконали запорожці заповіт отамана? Чи мали вони право проігнорувати прохання І. Сірка? Відповідь аргументуйте.

• Чому кошовий отаман буде вдячний запорожцям? («А як обсадите могилу навкруг деревами, то буде вам од мене велика пригода»)

• Що сталося з чоловіком, який наблизився до могили з трьома парами волів? («Так усі пари його волів як уплутались докупи та так збились, що ніяк не можна було їх розп’яти») Чому це так трапилося?

• Якою була реакція людей на це лихо? («Збіглись усі люди з села; аж ніяк не можна»)

• Через що слід поважно ставитися до заповіту тих, хто помер?

• Чому вчить ця легенда?

V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Проведення тестового опитування

«Кошовий Сірко»

1. За характером хан Мамай був: