Мета: продовжити знайомити школярів з ідейно-художнім змістом «Дорогою ціною» (II, III частини); на прикладі героїв твору з'ясовувати розв'язання проблеми волі людини та можливості її здобуття; розвивати навички роботи з текстом епічного твору; усне мовлення, логічне мислення, пам'ять, спостережливість; вміння робити власні висновки, аналізуючи вчинки героїв; виховувати повагу до краси глибокого почуття кохання, мужності, сили волі як рис характеру, що необхідні для боротьби зі злом, любов до художнього слова.

Тип уроку: Засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: Портрет М. Коцюбинського, текст твору, кольорові ілюстрації до оповідання, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки)

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Складання плану до II Та III Частин твору

Орієнтовний план:

II частина «Переправа»

1. Темна осіння ніч

2. Чекання переправи

3. З'явлення човна

4. Козацькі вартові

5. У млині Якима

6. Переїзд

7. Поранення Остапа

III частина «У плавнях»

1. Втеча від варти

2. Перев'язування рани

3. Соломія шукає шляху

4. Плавні

5. Пожежа у плавнях

6. Марення Остапа

7. Остап віч-на-віч із вовком

8. Думки і бажання героя

III. Актуалізація опорних знань

1. Міні-дискусія

• Яким чином історичні факти, події відобразилися у творі М. Коцюбинського «Дорогою ціною»? Чи було б оповідання цікавим без посилання на минувшину? Відповідь вмотивуйте.

• Чи можна вважати Остапа і Соломію реальними героями? Наведіть переконливі аргументи.

• Яка проблема, що порушується у творі, є головною, вирішальною? Чим це зумовлено?


2. Літературний диктант «Життя і творчість М. Коцюбинського»

• Місто народження Михайла Коцюбинського. (Вінниця)

• Що змалку полюбляв Михайлик, подорожуючи з сім'єю селами і містами Поділля? (Красу природи)

• Де навчався майбутній письменник після закінчення двокласної школи? (У Шаргорордській духовній школі)

• Заняття Михайлика, яким він захоплювався у позашкільний час. (МаЛював тушшю портрети Добролюбова, Бєлінського, Чернишевського)

• Через що М. Коцюбинському не довелося навчатися у Кам'янець-Подільській семінарії? (Через важкі матеріальні умови сім'ї)

• За що Михайла Михайловича було заарештовано? (За зв'язок із Народовольцями)

• Скільки мов знав письменник? (Дев'ять — українську, російську, польську, французьку, італійську, румунську, татарську, турецьку І циганську)

• Основне заняття М. Коцюбинського до 1892 року. (Учителювання)

• Місто, в якому митець написав твір «Дорогою ціною». (Чернігів)

• Російський письменник — друг М. Коцюбинського (М. Горький)

• Кому належить фраза: «Коцюбинський розширив обрій української повісті»? (/. Франку)

• Де працював Михайло Михайлович, перебуваючи у Бессарабії та в Криму? (У філоксерній комісії, яка боролася з виноградними шкідНиками)

Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Оповідання «Дорогою ціною» М. Коцюбинського захоплює напруженим і цікавим сюжетом, героїчним характером і духовною красою його героїв. А ще — вмілим показом однієї з форм боротьби кріпаків за волю та незалежність — втечі від панів.

Своїм твором письменник прославив бунтарський дух українського народу, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. Українське селянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. Воно не запліснявіло в неволі, не втратило живої душі, сподівалося на визволення. Мрія про волю передавалась із покоління в покоління, опоетизовувалась у народних піснях, закликала до втечі від панів у ті місця, «де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — полягти кістками на вічний спочинок».


Отже, поговоримо про волелюбний характер українців, героїв твори «Дорогою ціною».

2. Опрацювання проблеми волі людини та можливість Її здобуття у творі «Дорогою ціною» М. Коцюбинського.

2.1. Бесіда за питаннями.

Що ви розумієте під словом «воля»?

За яких умов сучасні люди можуть бути позбавленими волі? Чи можна вважати слова «неволю» та «уярмлення» синонімами? Доведіть власну думку. Хто у творі символізує кріпаччину?

Для чого у вступі до твору М. Коцюбинський намагався на прикладі тура зобразити важкі умови життя народу за часів кріпаччини? Чому не всі люди ставали на боротьбу проти існуючого ладу? Що про це зазначив Остап?

Через що воля для героїв повісті має дорогу ціну? Як Остап і Соломія намагаються її здобути? Яких страждань, поневірянь вони з цього приводу зазнали?

Хто такий Устим Кармелюк? Як він відстоював інтереси простого люду?

Чи можна вважати, що саме часи антикріпосницької діяльності відтворені у повісті? Відповідь вмотивуйте.

За допомогою яких рис свого характеру Остап і Соломія долають труднощі, тяжкі випробовування, що дала їм доля? А ви маєте волю? Як нею розпоряджаєтесь?

Прийом «Доміно»: Доберіть до слова «воля» синоніми.

2.2. Значення поняття «воля» для розуміння ідейного змісту повісті.

Повість «Дорогою ціною» — один із найкращих творів Коцю

бинського. Художник слова розкрив правдиві картини підневільного

життя кріпаків, їх нестримне прагнення до волі. Письменник у творі

оспівує волелюбність українського трудового народу, закликає здобу

вати її, хоча б і дорогою ціною.

Твір написаний у 1901 році, коли в країні пожвавився революційний рух і боротьба за волю розгорнулася з новою силою. Героїчні події минулого, до яких звернувся письменник, пробуджували в його душі сучасників приспані прагнення до волі.

Чарівним називає письменник слово «воля». Це слово, що передавало найпозитивнішу мрію народу, розпалювало кров і в Остапа. Він бунтував, нагадував й іншим кріпакам, що «пора вже висунути шию з панського ярма». Герой утікає на вільні землі. У 30-х роках минулого століття в Україні посилюються протести кріпаків та селян проти жахливих умов життя. Вони спалювали садиби панів, вбивали своїх


Господарів, їхніх управителів, навіть виступали зі зброєю проти царських військ. Це був час Устима Кармелюка. Це була Велика битва, що наближала скасування кріпосництва.

Саме про цей складний період розповідає у своїй повісті М. Коцюбинський, життя якого було пов'язане з селянством.

Письменник порівнює кріпаків із волелюбним знесиленим туром, на шию якого було накладено ярмо. Однією з форм протесту проти кріпаччини була втеча від пана, і саме на початку XX століття це явище набуло масового характеру. Дорогою ціною здобувалася воля, право на щасливе життя, саме на цьому і наголошує письменник у своєму талановитому творі.

М. Коцюбинський своїм твором прославляє бунтарський дух українського народу, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. Українське селянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. Воно не заплісніло в неволі, не втратило живої душі, сподівалося на визволення. Мрія про волю передавалася із покоління в покоління, опоетизовувалася у народних піснях, кликала до втечі від панів у ті місця, «...де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок».

Волелюбний характер українців М. Коцюбинський підкреслює метафорою: «Ярмо було накладено на шию дикому турові», а сила, з якою селянство України бажало волі, порівнювалося з талими водами під теплим подихом весни, з повноводною річкою.

Незважаючи на труднощі і поневіряння Остап зберіг любов до волі. Щоб це підкреслити, Коцюбинський в епілозі змальовує вітер, наділяючи його рисами живої істоти. А, відомо, що вітер у народній творчості — символ волі.

Прагнення до волі, самовіддана боротьба за неї, мужність, відвага — найголовніші риси героїв твору. У цих образах втілено волелюбність українського народу, який ніколи не міг змиритися ні з пануванням іноземних загарбників, ні з пануванням «свої» поміщиків. 2.3. Цитатний матеріал.

«Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі. Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора, підтримували жевріючу під попелом іскру»;

«Пісня волі, споетизованої, може в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, сковалих на людей людьми»;

«Хлоп протестував, тікав на вільні земля, рятуючись, як міг, од панщини, лишаючи на рідній землі все дороге, все миле його серцю»;

«...по лівім боці Дунаю, аж ген до моря стояло на чатах військо і заслоняло волю...»




«Ех, піду, де воля, де інші люди...»;

• «Воля, воля, воля! Се чарівне слово, споетизоване дідом, розпалювало кров у хлопця, а дедалі, з літами, під впливом витворених панщиною умов, прибирало більш конкретну форму, глибше значення»;