Коли я замислююся над значенням слова «малодушність», у мене виникають дуже не приємні асоціації. Що ж виходить, легкодухі - це люди з маленькою душею? Невже правильно давати такі категоричні оцінки людям, які просто не вміють виявити себе? Я знаком з багатьма людьми, які не відрізняються ні особливою красою, ні розкутістю поводження; вони не вміють подати себе із кращої сторони, не вміють постояти за себе, але сказати, що в них «маленька душа», у мене б мова не повернулася

По-моєму, це слово несе занадто сильне негативне фарбування для того, щоб застосовувати його до цілком чималих, хоча й занадто соромливим людям

Потрібно просто зрозуміти, що це їхній психологічний захист. Той щит, за яким вони ховаються від цього жорстокого миру. А те, як у цьому світі їх називають, тільки зайвий раз підкреслює, що їм є від чого ховатися. Я завжди намагаюся підтримати таких людей, і мені не стає соромно за них. Мені соромно за інші, за ті, хто прагнути висунутися за їхній рахунок, і за ті, хто вважає себе краще їх тільки тому, що вміє Красиво говорити й голосно сміятися