Мета:Продовжити знайомитися з міфами і легендами українців,

На прикладі програмних творів усвідомлювати роль і місце реального та фантастичного в житті, вміти переказувати ці міфи і легенди, тлумачити їхній зміст, розвивати культуру зв’язного мовлення, допитливість; активізувати прагнення учнів збагатити власні знання з метою самовдосконалення; формувати світогляд школярів; виховувати інтерес до істо­ричного минулого нашого народу, його надбань, культури, до результатів власної праці, шанобливе ставлення до сві­тоглядних уявлень наших предків.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Обладнання: Тексти творів, дидактичний матеріал.

Що нас так приваблює і хвилює в українських прадавніх міфах?.. Поетичне бачення світу. Це те, що ми втратили сьогодні...

З розмови міфологів

ХІДУРОКУ

I.ОрганізаційнийМомент

II.АктуалізаціяОпорнихЗнань. БесідаЗаПитаннями

• Чому, на вашу думку, міфи і легенди належать до усної народної творчості?

• Що являє собою фольклористика? (Наука про фольклор, що включає в себе збирання, вивчення та публікацію творів усної народної творчості.)

• Як, на вашу думку, та у зв’язку з чим наші предки створювали міфи і легенди?

• Що ви вже дізналися про міфи і легенди як жанр усної народної творчості?


• Чому не лише в казках, а й у легендах діють герої-богатирі, лицарі?

(У важкі часи протидії стихіям природи та боротьбі з поневолювача­ми народ підносить у своїй творчості такі риси характеру людини, як сила, кмітливість, хоробрість, любов до рідної землі. Усі герої або ж з роду велетнів, які доброзичливо ставляться до простих трудівни­ків і захищають їхні інтереси, або ж із середовища самого народу, по­дібно до Кирила Кожум’яки.)

• В яких творах ми дізналися про первісні уявлення про всесвіт і людину?

• Чи простежується на прикладі українських міфів і легенд боротьба добра і зла? Доведіть власну думку.

III. ОголошенняТеми, МетиУроку.

МотиваціяНавчальноїДіяльності

Героями міфів були не лише явища природи, космічні планети, а й духи і боги, прабатьки родів і племен, якими часто визнавались тва­рини, птахи, навіть рослини. В українській міфології найчастіше це були Сокіл-Род, Сварог, Дажбог, Перун, Волос, Макома та інші.

Для того, щоб по-новому оглянути відоме в літературі, глибше зрозуміти фольклорні та сучасні твори, слід звертатися до сивої дав­нини, знати міфологію свого народу. Ось тому ми і вивчаємо вітчиз­няну міфологію, подорожуючи шляхами таємничості, загадковості, чарівності.

Сьогодні, шановні школярі, предметом нашої уваги будуть цікаві твори, з якими я пропоную ознайомитися.

IV.ОпрацюванняЗмістуПрограмнихМіфів

і
ЛегендУкраїнців

«лісова панна»

1. Виразне читання твору.

2. Тема: зображення нечистої сили («Лісова панна»), яка мала згубний вплив на молодих хлопців, перетворюючи їх на сивоволосих, згорбле­них старців.

3. Ідея: засудження зла, підступності, користі, яка руйнує, нівечить лю­дину, робить її нікчемною, спустошеною.

4. Основна думка: людиною повинно керувати не тільки будь-яке її ба­жання, а й здоровий глузд.


5. Бесіда за питаннями:

• Через що панну називали лісовою?

• Скажіть, в чому виявляється згубний вплив лісової панни на моло­дих хлопців?

• Чому, на ваш погляд, необхідно згідно з даним твором бути обереж­ним, уважним, остерігатися будь-яких звабливих пропозицій?

• Про що люди оповідають у Довгополі й вірять у Косівщині?

• Як, на вашу думку, з чим пов’язане виникнення даного твору? Об­ґрунтуйте власні міркування.

• Чим пояснити трагічне закінчення твору?

«Берегиня»

1. Виразне читання легенди.

2. Інформація зі словника давньоукраїнської міфології.

Берегиня (Оберега) — найстаровинніша богиня добра і захисту лю­

дини від усякого зла. На думку академіка Б. О. Рибакова, культ Берегині

започаткувався в первісні часи, протоукраїнці приносили жертви упи­

рям і берегиням.

З часом, згідно з еволюцією релігійних уявлень, Берегиня стає «хат­ньою» богинею, захищаючи оселю, всю родину, особливо малих дітей, від хвороб, лиха, лютого звіра, смерті тощо.

Зображували її (вишивали) на білих рушниках, що вивішували над вікнами й дверима і, за наївними уявленнями, мали захищати домівку від чорних сил. Схематичний образ Берегині вишивали на одягові, вирізьблювали на дереві (на віконцях, дверях, ґанках тощо). Невели­кі зображення Берегині (глиняні чи мідні обереги) українці носили на грудях.

Традиційний малюнок Берегині — символічна постать жінки із за­стережливо піднятими рукавами. Її образ з ХІV ст. входив до українсько­го народно-ужиткового мистецтва і дійшов до наших днів (символічні зображення на кролевецьких рушниках і т. ін.).

Схематичне зображення Берегині трансформувалося в малюнок три­зуба, що довгі століття вшановувався і використовувався як оберіг, а зго­дом у київських князів доби України — Руси стає національним гербом.

Мара (Марена) — богиня зла, темної ночі, страшних сповідань, при­видів, хвороб (мору), смерті. За давньоукраїнською легендою, Мара — дочка Чорнобога — сіє на Землі чвари, брехні, недуги, вночі ходить


З головою під пахвою попід людськими оселями й вигукує імена госпо­дарів: хто відгукнеться — той вмирає. Любить душити сплячих та смок­тати їхню кров. Разом зі змієм народила 13 доньок-хвороб, яких пустила по світу (Вогневицю, Глуханю, Коркушу та ін.). Згідно з повір’ям, вічно ганяється за богинею неба Колядою, намагаючись перешкодити наро­дженню нового Сонця та встановити вічну Ніч. Давні українці щовесни робили опудала Мари, які спалювали або топили у Воді.

Сварог — бог неба, заліза, ковальства і шлюбу, один із найголовні­ших богів давньоукраїнського язичницького пантеону. За народними уявленнями, Сварог навчив людей варити й кувати мідь та залізо, буду­вати домниці, кузні і т. ін. Викував першого плуга і першу шлюбну зо­лоту обручку.

Чорнобог — бог зла, ворог Вирію, людей і світла. Заступник усіх злих сил, володар підземного царства. Згідно з повір’ям, перетворювався на Чорного лебедя, постійно воював з Білобогом.

Білобог (Дід) — головний бог добра. Один із найдавніших і найголов­ніших персонажів давньоукраїнської міфології. За повір’ям — творець Землі, Води, Світла; батько Перуна, захисник людей від зла; господар Вирію та повелитель інших богів. Народні легенди зображують Білобога у постійній боротьбі з Чорнобогом (символи боротьби добра і зла). Пе­ретворювався, згідно з повір’ям, на Білого лебедя.

3. Тема: показ зародження людської цивілізації (побут, вірування, діяль­ність); вагомі ролі в цьому належать Берегині і Сварогу; боротьба світ­лого і темного.

4. Ідея: уславлення всього доброго, чистого, світлого; прагнення людей жити в добробуті, щасті; засудження «темних сил», що намагалися знищити все земне (Чорнобог, Мара).

5. Основна думка: життя — це завжди рух, праця, боротьба. У боротьбі переможе той, хто захищає, відстоює світло, волю, справедливість.

6. Побудова твору.

Твір має композиційну довершеність, нагадує казку, з такими скла­

довими:

Вступ: Життя людей у злиднях пітьми, голоді, допомога Сварога і Бе­регині влаштувати людську цивілізацію.

Основна частина: Боротьба Берегині з Чорнобогом.

Закінчення: Перемога світлого, доброго; уславлення постаті Берегині в людському житті.


«Берегиня» побудована як протиставлення темного і світлого, доб­рого і світлого.

7. Елементи чарівності у творі:

• панцирні істоти перетворилися на скелі;

• Берегиня підняла руки і ящери почали понуро відповзати;

• народження ящерів зі смердючої твані Чорнобога і Мари.

8. Обговорення змісту твору «Берегиня».

Питання:

• Що у легенді говориться про первісне людське суспільство? (Люди жили у темряві, голодні, напівголі, неосвічені, не вміли випікати хліб.)

• Про що свідчить промова Сварога до людей? («Спочатку кутини бу­дуйте. Виходьте з печер та бурдеїв. Годі скніти в темряві та холоді. Час жити в світлій хаті...».)

• Яким чином Берегиня хотіла облагородити життя людей? («Ось годі вам, люди, ходити в диких шкурах. Треба ткати біле м’яке полотно та ходити в білій одяганці, як личить дітям Білобога. Я навчу вас, люди, як з конопель куделю робити, як його відбілювати та вишивати».)

• Яка загроза виникла людському суспільству? У чому це виявилося?

• Яка мета була у Чорнобога, йдучи на Землю? Прочитайте, як про це зазначено у легенді. («Тож мушу якнайскоріше знищити і Сварога, і Берегиню, і творіння їхнє...».)

• Чому Берегиня перемогла «темні сили» Чорнобога? Як про це за­значено у творі?(«Тоді Берегиня сміливо рушила з піднятими рука­ми на ящерів, і вони стали понуро відповзати. І йшла вперед богиня в білому сяйві своєму, і відкочувався назад чорний морок потвор».)