Мета: продовжити знайомитися з міфами і легендами українців, на прикладі програмних творів усвідомлювати роль і місце реального та фантастичного в житті, вміти переказувати ці міфи і легенди, тлумачити їхній зміст, розвивати культуру зв'язного мовлення, допитливість; активізувати прагнення учнів збагатити власні знання з метою самовдосконалення; формувати світогляд школярів; виховувати інтерес до історичного минулого нашого народу, його надбань, культури, до результатів власної праці, шанобливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків. засвоєння нових знань. тексти творів, дидактичний матеріал. Поетичне бачення світу. Це те, що ми втратили сьогодні...

З розмови міфологів

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

Чому, на вашу думку, міфи і легенди належать до усної народної творчості?

• Що являє собою фольклористика? (Наука про фольклор, що включає в себе збирання, вивчення та публікацію творів усної народної творчості.)

• Як, на вашу думку, та у зв'язку з чим наші предки створювали міфи і легенди?

• Що ви вже дізналися про міфи і легенди як жанр усної народної творчості?

• Чому не лише в казках, а й у легендах діють герої-богатирі, лицарі?

(Уіважкі часи протидії стихіям природи та боротьбі з поневолювачами народ підносить у своїй творчості такі риси характеру людини, як сила, кмітливість, хоробрість, любов до рідної землі. Усі герої або ж зроду велетнів, які доброзичливо ставляться до простих трудівників і захищають їхні інтереси, або ж із середовища самого народу, подібно до Кирила Кожум'яки.)

• В яких творах ми дізналися про первісні уявлення про всесвіт і людину?

• Чи простежується на прикладі українських міфів і легенд боротьба добра і зла? Доведіть власну думку.

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

Героями міфів були не лише явища природи, космічні планети, а й духи і боги, прабатьки родів і племен, якими часто визнавались тварини, птахи, навіть рослини. В українській міфології найчастіше це були Сокіл-Род, Сварог, Дажбог, Перун, Волос, Макома та інші.

Для того, щоб по-новому оглянути відоме в літературі, глибше зрозуміти фольклорні та сучасні твори, слід звертатися до сивої давнини, знати міфологію свого народу. Ось тому ми і вивчаємо вітчизняну міфологію, подорожуючи шляхами таємничості, загадковості, чарівності.

Сьогодні, шановні школярі, предметом нашої уваги будуть цікаві твори, з якими я пропоную ознайомитися.

IV. Опрацювання змісту програмних міфів і легенд українців

«Лісова панна»

1. Виразне читання твору.

2. Тема: зображення нечистої сили («Лісова панна»), яка мала згубний вплив на молодих хлопців, перетворюючи їх на сивоволосих, згорблених старців.

3. Ідея: засудження зла, підступності, користі, яка руйнує, нівечить людину, робить її нікчемною, спустошеною.

4. Основна думка: людиною повинно керувати не тільки будь-яке її бажання, а й здоровий глузд.

5. Бесіда за питаннями:

• Через що панну називали лісовою?

• Скажіть, в чому виявляється згубний вплив лісової панни на молодих хлопців?

• Чому, на ваш погляд, необхідно згідно з даним твором бути обережним, уважним, остерігатися будь-яких звабливих пропозицій?

• Про що люди оповідають у Довгополі й вірять у Косівщині?

• Як, на вашу думку, з чим пов'язане виникнення даного твору? Обґрунтуйте власні міркування.

Чим пояснити трагічне закінчення твору?

«Берегиня»

1. Виразне читання легенди.

2. Інформація зі словника давньоукраїнської міфології.

Берегиня (Оберега) — найстаровинніша богиня добра і захисту людини від усякого зла. На думку академіка Б. О. Рибакова, культ Берегині започаткувався в первісні часи, протоукраїнці приносили жертви упирям і берегиням.

З часом, згідно з еволюцією релігійних уявлень, Берегиня стає «хатньою» богинею, захищаючи оселю, всю родину, особливо малих дітей, від хвороб, лиха, лютого звіра, смерті тощо.

Зображували її (вишивали) на білих рушниках, що вивішували над вікнами й дверима і, за наївними уявленнями, мали захищати домівку від чорних сил. Схематичний образ Берегині вишивали на одягові, вирізьблювали на дереві (на віконцях, дверях, ґанках тощо). Невеликі зображення Берегині (глиняні чи мідні обереги) українці носили на грудях.

Традиційний малюнок Берегині — символічна постать жінки із застережливо піднятими рукавами. її образ з ХІУст. входив до українського народно-ужиткового мистецтва і дійшов до наших днів (символічні зображення на кролевецьких рушниках і т. ін.).

Схематичне зображення Берегині трансформувалося в малюнок тризуба, що довгі століття вшановувався і використовувався як оберіг, а згодом у київських князів доби України — Руси стає національним гербом.

Мара (Марена) — богиня зла, темної ночі, страшних сповідань, привидів, хвороб (мору), смерті. За давньоукраїнською легендою, Мара — дочка Чорнобога — сіє на Землі чвари, брехні, недуги, вночі ходить з головою під пахвою попід людськими оселями й вигукує імена господарів: хто відгукнеться — той вмирає. Любить душити сплячих та смоктати їхню кров. Разом зі змієм народила 13 доньок-хвороб, яких пустила по світу (Вогневицю, Глуханю, Коркушу та ін.). Згідно з повір'ям, вічно ганяється за богинею неба Колядою, намагаючись перешкодити народженню нового Сонця та встановити вічну Ніч. Давні українці щовесни робили опудала Мари, які спалювали або топили у Воді.

Сварог — бог неба, заліза, ковальства і шлюбу, один із найголовніших богів давньоукраїнського язичницького пантеону. За народними уявленнями, Сварог навчив людей варити й кувати мідь та залізо, будувати домниці, кузні і т. ін. Викував першого плуга і першу шлюбну золоту обручку.

Чорнобог — бог зла, ворог Вирію, людей і світла. Заступник усіх злих сил, володар підземного царства. Згідно з повір'ям, перетворювався на Чорного лебедя, постійно воював з Білобогом.

Білобог (Дід) — головний бог добра. Один із найдавніших і найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології. За повір'ям — творець Землі, Води, Світла; батько Перуна, захисник людей від зла; господар Вирію та повелитель інших богів. Народні легенди зображують Білобога у постійній боротьбі з Чорнобогом (символи боротьби добра і зла). Перетворювався, згідно з повір'ям, на Білого лебедя.

3. Тема: показ зародження людської цивілізації (побут, вірування, діяльність); вагомі ролі в цьому належать Берегині і Сварогу; боротьба світлого і темного.

4. Ідея: уславлення всього доброго, чистого, світлого; прагнення людей жити в добробуті, щасті; засудження «темних сил», що намагалися знищити все земне (Чорнобог, Мара).

5. Основна думка: життя — це завжди рух, праця, боротьба. У боротьбі переможе той, хто захищає, відстоює світло, волю, справедливість.

6. Побудова твору.

Твір має композиційну довершеність, нагадує казку, з такими складовими:

Вступ: життя людей у злиднях пітьми, голоді, допомога Сварога і Берегині влаштувати людську цивілізацію.

Основна частина: боротьба Берегині з Чорнобогом.

Закінчення: перемога світлого, доброго; уславлення постаті Берегині в людському житті.

«Берегиня» побудована як протиставлення темного і світлого, доброго і світлого.

7. Елементи чарівності у творі:

• панцирні істоти перетворилися на скелі;

• Берегиня підняла руки і ящери почали понуро відповзати;

• народження ящерів зі смердючої твані Чорнобога і Мари.

8. Обговорення змісту твору «Берегиня».

Питання:

• Що у легенді говориться про первісне людське суспільство? (Люди жили у темряві, голодні, напівголі, неосвічені, не вміли випікати хліб.)

• Про що свідчить промова Сварога до людей? («Спочатку кутини будуйте. Виходьте з печер та бурдеїв. Годі скніти в темряві та холоді. Час жити в світлій хаті...».)

• Яким чином Берегиня хотіла облагородити життя людей? («Ось годі вам, люди, ходити в диких шкурах. Треба ткати біле м'яке полотно та ходити в білій вдяганці, як личить дітям Білобога. Янавчу вас, люди, як з конопель куделю робити, як його відбілювати та вишивати».) Яка загроза виникла людському суспільству? У чому це виявилося?

• Яка мета була у Чорнобога, йдучи на Землю? Прочитайте, як про це зазначено у легенді. («Тож мушу якнайскоріше знищити і Сварога, і Берегиню, і творіння їхнє...».)

• Чому Берегиня перемогла «темні сили» Чорнобога? Як про це зазначено у творі?(«Тоді Берегиня сміливо рушила з піднятими руками на ящерів, і вони стали понуро відповзати. І йшла вперед богиня в білому сяйві своєму, і відкочувався назад чорний морок потвор».)

• Що сталося з «військом» Чорнобога? («І тоді загнала Берегиня чорних ящерів у річку Рось. І закипіла вода від них, і почорніла, і загнила вмить. І сморід дійшов до Вирію, і в гніві великому Білобог — творець Росі — змахнув чарівною рукою своєю — і тої ж самої миті панцирні потвори перетворились на скелі, що обрамили берега цієї річки».)

• Яких практичних навичок навчили людей Сварог; Берегиня? («...Як ставити хату, як піч мурувати, як жорна тесати»; ткати полотно, шити одяг, вишивати, відбілювати його.)

• Які народності згадуються у творі? (Роси, кияни, чурки)