Мета: дати поняття про легенду і міф, спільні й відмінні ознаки; розкрити, аналізуючи зміст легенд «Про створення землі», «Чому буває сумне Сонце?», «Про зоряний Віз», «Про вітер», «Про вогонь», первісні уявлення предків про Всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки; формувати навички виразного читання; переказу легенд близько до тексту; виховувати допитливість, шанобливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: різні видання народних легенд, ілюстрацій до них, переносна дошка, картина М. Тимоненка «Перед грозою».

Любіть травинку, і тваринку,

І сонце завтрашнього дня.

Ліна Костенко

ХІД УРОКУ

I. ВступНе слово вчителя

Література кожного народу складається з усної народної творчості і літератури. І ми з вами поговоримо про міфи і легенди українців, тому що людина примітивно розуміла світ, у якому їй довелося жити, і намагалась пояснити все, що її оточувало. Тоді ж силою своєї фантазії вона створила чудесне, незвичайне, де фантастичне переважало над реальним.

II. Оголошення теми і мети уроку

На переносній дошці записані поняття. Легенда

1. Поетичне оповідання або народне сказання про якісь історичні події чи життя людей.

2. Те, що здається неймовірним, вигаданим.

Міф

1. Оповідь, переказ, що передає вірування стародавніх народів про богів і легендарних героїв.

2. Щось вигадане, неіснуюче.

У чому різниця між міфом і легендою?

Учитель. Наші предки вірили, що весь світ: небо, повітря, уся земля — заповнені багатьма, духами, що вся природа живе, сповнена всякого дива, що в ній усе думає і говорить нарівні з людьми і богами.

Силою своєї буйної фантазії найдавніша людина створила образи різних духів. Це русалки, мавки, лісовик, водяник, домовик, щезник, відьми.

Фантастичні оповідки, в яких діють ці образи, складають українську демонологію.

III. Вивчення нового матеріалу

Гра. Відгадай: хто я?

1) Живу в лісі, молода, гарна дівчина. Заманивши когось до себе своєю красою, розмовою, потім залоскочу на смерть. (Мавка)

2) Живу в лісі, дика людина, для яких дикі звірі (олені, сарни, зайці) — те саме, що у звичайних людей худоба, а ведмеді, вовки і рисі — то їх пес та коти. Вони пасуть і доглядають свою звірину. (Лісовик)

3) Я подібний до чоловіка, але маю дуже великий хвіст і крила. Як рибалки розкладають на березі вогонь, виходжу із води. Риба втікає пе-реді мною і тоді добре її ловити, бо сама набігає в сіті. Сиджу у ріках та криницях і можу показуватися людям чоловіком, дитиною, козлом, псом, котом, качуром, рибою. (Водяник)

4) Я виглядаю, як маленький хлопчик у рогатій шапці з люлькою в зубах. Ноги такі, як у цапа. Годую ночами худобу, жену до води і заганяю назад до стайні. (Домовик)

Учитель. Ознайомимося із легендою «Про створення землі».

Підготовлений учень читає легенду.

Учитель. Народ ніколи не уявляв свого життя без землі. Та й хіба може бути інакше? Адже дерево або ж квітка гинуть, якщо їх вирвати з ґрунту. Так і людина. її душа в'яне, засихає, втративши зв'язок із рідним краєм. Споконвіку люди вважали землю матір'ю. Вона завжди зігріє своєю ласкою, нагодує своєю щедрістю, підтримає і захистить у лиху годину. Все від землі — вважали наші предки. Своїм життям і добробутом людина зобов'язана насамперед їй. — Пригадайте прислів'я, загадки, різні вислови про землю.

Учні. Тримаймося землі, бо земля тримає нас. Будь багатий, як земля.

Загадки

1. Всіх годує, напуває, а про неї не кожен дбає.

2. Що у світі найбагатше?

3. Що у світі найсильніше?

Доберіть слова — характеристики, що влучно передають ласку землі. (Земля добра, щедра, багата, родюча, лагідна, привітна...)

Згадайте, чи зустрічали ви легенди, історії про походження світу?

Учень. Так. Із зарубіжної літератури читали міф «Походження світу, богів і людини». І у Біблії читали про створення світу.

Учитель. Українці споконвічно любили і шанували батьківський край, пишалися своєю рідною землею. Стародавні українці свято вірили в те, що земля жива. Вона дихає, родить, втомлюється, іноді хворіє. Ми повинні пам'ятати: вона — наша мати, вона свята!

Діти! Кожному з вас доводилося відчути, як сонячні промінчики тихенько голублять, пестливо гладять, ніжно лоскочуть нас. Давайте дізнаємось, чому буває сумне сонце.

Учень читає вірш.

Небо — мов у вогні! Поле,

Запалала блакить... Ставок,

І здається мені: Наш город

Все палає, горить,— І садок.

Луки, У вогнисті вінки

Одягтися квітки! Уч и т є ль. Чи доводилось вам подовгу дивитись на зорі? Чому їх вважають «очима неба»? Можна навіть почути вираз: зорі дивляться вниз.

Хіба це справді так, чи це тільки здається? Людині споконвічно хотілось бачити у природі не ворога, а друга. Мерехтливе світло далеких зірок заворожувало погляд, бентежило уяву. Вони наділялися людськими думками і почуттями. Вклоняючись вічній красі цих небесних світил, люди довіряли їм найпотаємніше — любов, журбу, сподівання. А ясноокі зорі дивились на них і мовчали, ніби задумавшись.

• Про що йдеться у творі «Про зоряний Віз». (Учень читає твір.)

• Це легенда чи міф? Обгрунтуйте свою думку.

• Скласти план. Переказати легенду.

Мить творчості. Придумайте пісню з такими словами: У задрімавшому темному морі Тихо купалися яснії зорі.

Або створіть чотиривірш про зорі, використавши для цього такі рими: маленькі — дрібненькі, горять — мерехтять.

Учитель. Чи доводилося вам чути голос вітру? Авжеж, люди частенько прислухаються до його звуків, дивуючись їхній силі та виразності: Навіть у мові нашій існує багато влучних характеристик, які яскраво відтворюють своєрідну «симфонію» вітру. То яким виступає вітер у легенді «Про вітер»?

• Що реальне, а що фантастичне у легенді?

• Словникова робота (пояснення незрозумілих слів).

• Погляньте на картину Миколи Пимоненка «Перед грозою».

• Що наробив бешкетник-вітер?

• Що спільного у легенді «Про вітер» і картині М. Пимоненка «Перед грозою»?

• Прочитати легенду «Про вогонь».

Визначити фантастичні й реальні елементи людської поведінки.

• Переказати твір.

• Визначити жанр твору.

IV. Підсумок уроку

1. Яка різниця між міфами і легендами?

2. Чого нас навчають твори усної народної творчості.

V. Домашнє завдання

Скласти легенду про міфологічну істоту, з якою ми знайомились на уроці.

Г. С. Задорожня