Життя Пришвіна було типове для російської людини, що пережив три війни й революцію. Доля М. М. Пришвіна це характерна доля російської людини саме тому, що майже завжди щире життя його проходить у тіні. Вона ніколи про себе не заявляє голосно й у той же час є присутнім щомиті в слові письменницькому

Кожна фраза, навіть кожне слово в Пришвіна, як у віршах, несе більше значеннєве навантаження. Це така мудра поезія в прозі. У ній немає повчань, але є родинна, цнотлива увага до всьому, і до людини насамперед: ти голодний я тебе нагодую, ти самотній я тебе полюблюся

Усе в письменника мир, природа, людина в загальній сукупності й становить красу життя, яку необхідно відстоювати, борючись зі злом у будь-яких його проявах. Саме цій темі було присвячене казка-минуле «Комора сонця». У ній ми зустрічаємо знайомі прикмети народної російської казки, починаючи від казкового пейзажу, розмов птахів, тварин і кінчаючи щасливою розв'язкою з перемогою добра над злом

И в той же час це повість, що розширює наші знання про життя. Читаючи цю книгу, ми довідаємося про бондарне ремесло й про цілющі властивості журавлини, про значення лісу для людини й про те, як мисливець улаштовує облави на вовків, і які звички в зайця й лисиці, у вовка й у тетерева, чому треба, особливо на болоті, триматися твердої стежки й що собою представляють більші торф'яні болота

Багато чого, про що пише у своїх творах Пришвін, не фантазія. В основу всього його творчості покладені дійсні події, власні спостереження й враження

«Ніде у світі немає такої чудової мови, як росіянин, писав Пришвін. От візьми, наприклад, слово «Батьківщина». Скільки слів з тим же коренем: батьківщина, рід, родичі, рідний, джерело, джерельце, родинний, родинне увага...»

Пришвін один зі своеобразнейших письменників. Він ні на кого не схожий ні в нас, ні у світовій літературі

Горький про нього писав: «У жодного з російських письменників я не зустрічав, не почував такого гармонічного сполучення любові до Землі й знання про неї, як бачу й почуваю це у Вас».

И ще: «Відмінно знаєте Ви ліси й болота, рибу й птаха, трави й звірів, собак і комах, дивно багатий і широкий мир, пізнаний Вами».

Слово Пришвіна незвичайно сучасно, особливо в трагічні моменти нашого життя, на переломі, хоча здається, що творчість Пришвіна досить благополучно: писав він про природу й відомий як співак природи, але думати так те ж саме, що, входячи в ліс, бути впевненим, що він тільки для відпочинку й призначений. Але ж життя природи йде по своїх мудрих глибинних законах

Для риби потрібна чиста вода будемо охороняти наші водойми. У лісах, степах, горах різні коштовні тварини будемо охороняти наші ліси, степи, гори. Рибі вода, птахові повітря, звірові ліс, степи, гори. А людині потрібна батьківщина. І охороняти природу значить охороняти батьківщину. Творчість Пришвіна це як що заново народжується, знову почутий нами дзенькіт, що йде зараз усе ширше й ширше. У таку важку годину нашого життя слово Пришвіна звучить усе голосніше й голосніше.

«Лісова капель» книга про моральні шукання людини, про самітність, любов, стражданні, про безмірність болю, що накопичується в душі людини. Прозаїчні мініатюри, що ввійшли в цей збірник, незвичайно поетичні, наповнені влучними спостереженнями, точними описами природи. Читаючи їх, ми випробовуємо почуття замилування, бажання їх зберегти, зберегти, щоб кожний міг насолодитися й принадністю «неодягненої весни», і дзенькотом «лісової капелі», і зачаруванням «горіхових димків».

«Ока землі» це вершина поетичної майстерності письменника. Розділена на три частини: «Дорога до друга», «Роздуму», «Дзеркало людини», вона представляє доконаний утвір художньої, філософської й наукової думки Пришвіна. «Ока землі» це шлях людини до «душ всіх і кожному окремо» через свій власний досвід життя; це мистецтво художника бачити мир через J душу людини й душу природи. Перед нами багато чого відкривається вперше, багато чого виявляється рідн і співзвучним, оживають листи, що мовчали колись, і трави, і сам ліс, зі своїми папоротями й мохами, болотами й лісовими галявинами, зозулями й комарами. Художник, щедро наділений даруванням і любов'ю до людей, стає радісним творцем загального життя

Кожна фраза, навіть кожне слово в Пришвіна, як у віршах, несе більше значеннєве навантаження. Це така мудра поезія в прозі. У ній немає повчань, але є родинна, цнотлива увага до всьому, і до людини насамперед: ти голодний я тебе нагодую, ти самотній я тебе полюблюся

Усе в письменника мир, природа, людина в сукупності становить красу життя, яку необхідно відстоювати, борючись зі злом у будь-яких його проявах. Саме цій темі присвячене казка-минуле «Комора сонця». У ній ми зустрічаємо знайомі прикмети народної російської казки, починаючи з казкового пейзажу, розмов птахів, тварин і кінчаючи щасливою розв'язкою з перемогою добра над злом

Це повість, що поповнює наші знання про життя. Читаючи цю книгу, ми довідаємося про бондарне ремесло й про цілющі властивості журавлини, про значення лісу для людини й про те, як мисливець улаштовує облави на вовків, і які звички в зайця й лисиці, у вовка й у тетерева, чому треба, особливо на болоті, триматися твердої стежки, і що собою представляють більші торф'яні болота

Багато чого, про що пише Пришвін, не фантазія. В основу всіх його добутків покладені дійсні події, власні спостереження й враження

«Ніде у світі немає такої чудової мови, як росіянин, писав Пришвін. От візьми, наприклад, слово «батьківщина». Скільки слів з тим же коренем: батьківщина, рід, родичі, рідний, джерело, джерельце, родинний, родинне увага...». Пришвін один зі своеобразнейших письменників. Гіркий писав про нього: «У жодного з російських письменників я не зустрічав, не почував такого гармонічного сполучення любові до Землі й знання про неї, як бачу й почуваю це у Вас... Відмінно знаєте Ви ліси й болота, рибу й птаха, трави й звірів, собак і комах, дивно багатий і широкий мир, пізнаний Вами».

Слово Пришвіна незвичайно сучасно, особливо в трагічні моменти нашого життя, на переломі, хоча здається, що творчість Пришвіна досить благополучно: писав він про природу й відомий як співак природи, але думати так те ж саме, що, входячи в ліс, бути впевненим, що він призначений тільки для відпочинку. Але ж життя природи йде по своїх мудрих глибинних законах

Для риби потрібна чиста вода будемо охороняти наші водойми. У лісах, степах, горах різні коштовні тварини будемо охороняти наші ліси, степи, гори. Рибі вода, птахові повітря, звірові ліс, степи, гори. А людині потрібна батьківщина. І охороняти природу значить охороняти батьківщину. Творчість Пришвіна це як що заново народжується, знову почутий нами дзенькіт, що йде зараз усе ширше й ширше, слово Пришвіна звучить усе голосніше й голосніше.