Мета: Ознайомити з шедеврами живопису та поезії, присвяченими біблійній темі, зробити висновок про магічну силу вічних сюжетів Книги книг, вчити порівнювати літературні твори, знаходити інтертекстуальні елементи, писати, дотримуючись наукового стилю; розвивати письмове зв’язне мовлення; виховувати інтерес до порівняльного аналізу літературних творів. Обладнання: Біблія, тексти віршів О. Пушкіна, І. Буніна, О. Жемчуж-никова, репродукція картини Рембрандта «Повернення блудного сина».

Всего прочнее на земле печаль

И долговечней — царсгпвенное слово.

А. Ахматова

ХІД УРОКУ

I.АктуалізаціяОпорнихЗнань

Переказ притчі про доброго самарянина, про гірчичне зерно.

II.УзагальненняЙСистематизаціяЗнань

1. слово учителя

Біблійні теми та мотиви через вічність та високість моральних ідеалів були й є улюбленими для багатьох поетів, письменників, художників. Протягом багатьох століть звертаються до біблійних сюжетів творці різних рівнів: від геніальних до нікому не відомих.







Сьогодні ми звернемося саме до таких переспівів біблійних сюжетів талановитими російськими поетами.

2. літературна композиція

1-й учень-читець декламує вірш К. Бальмонта «Одна есть в мире красота».

Одна єсть в мире красота. Не красота богов Зллады, И не влюбленная мечта, Не гор тяжелые громады, И не моря, не водопады, Не взоров женских чистота. Одна єсть в мире красота — Любви, печали, отреченья И добровольные мученья За нас распятого Христа.

1893

Худ. рембрандт. Повернення блудного сина


2-й учень-читець розповідає поезію А. Ахматової «В каждом древе распятый Господь».

В каждом древе распятый Господь, В каждом колосе тело Христово. И молитвы пречистое слово Исцеляет болящую плоть. Кого когда-то називали люди Царем в насмешку Богом в самом деле, Кто был убит — и чье орудье пытки Согрето теплотой моей груди... Вкусили смерть свидетели Христовы, И сплетницы-старухи, и солдаты, И прокуратор Рима — все прошли. Там, где когда-то возвышалась арка, Где море билось, где чернел утес, — Их вьшили в вине, вдохнули с пылью жаркой И с запахом бессмертных роз. Ржавеет золото и истлевает сталь, Крошится мрамор — к смерти все готово. Всего прочнее на земле печаль И долговечней — царственное слово.

1945




3-й учень-читець декламує поезію Б. Пастернака «Дурные дни».

ДУРНыЕ ДНи

Когда на последней неделе Входил он в иерусалим, Осанны навстречу гремели, Бежали с ветвями за ним.

А дни все грозней и суровей, любовью не тронуть сердец. Презрительно сдвинуты брови, и вот послесловье, конец.

Свинцовою тяжестью всею легли на дворы небеса. искали улик фарисеи, юля перед ним, как лиса.

И темными силами храма Он отдан подонкам на суд, и с пылкостью тою же самой, Как славили прежде, клянут.

Толпа на соседнем участке Заглядывала из ворот, Толклись в ожиданье развязки и тыкались взад и вперед.

И полз шепоток по соседству, и слухи со многих сторон. и бегство в Египет и детство Уже вспоминались, как сон.

Припомнился скат величавый В пустыне, и та крутизна, С которой всемирной державой Его соблазнял сатана.

И брачное пиршество в Кане, и чуду дивящийся стол, и море, в котором в тумане Он к лодке, как посуху, шел.

И сборище бедных в лачуге, и спуск со свечою в подвал, Где вдруг она гасла в испуге, Когда воскрешенный вставал...




3. Виступ учня-мистецтвознавця з розповіддю про картину

рембрандта «Повернення блудного сина» (1668). ермітаж

Євангельська притча про блудного сина розповідає про те, як легковажний юнак, забравши свою частку батьківського майна, залишив рідний дім у пошуках розваг. Переживши чимало випробувань і сорому, він вирішив повернутися в батьківський дім, де знайшов прощення, любов та відпочинок.

Тема повернення блудного сина давно цікавила Рембрандта. Він неодноразово використовував її в офортах і малюнках. У картині велична ідея втілюється в лаконічній та виразній композиції. Домінують чіткі вертикалі спокійних та величних фігур, що застигли у німоті. Одяг батька спадає широкими складками, обриси його фігури повністю включають у себе контури фігури сина, що ще більше підкреслює нерозривний зв’язок цих двох людей та надає групі особливої монументальності.

Емоційний вплив картини визначається нерозривним поєднанням освітлення й колориту. У яскравому буянні кольорів фігури ніби виростають з темряви, і серед приглушених зеленувато - і краснувато-корич-невих тонів оточення і променів світла найбільше виділяється червоний колір плаща батька. Особливу широту і свободу має в цій картині складний живопис, характерний для пізнього мистецтва Рембрандта. В освітлених місцях фарба накладається опукло-шорсткувато — часто не пензлем, а шпателем чи пальцем. Поверхня картини, що зблизька здається хаотичною палітрою різної форми мазків, на відстані стає виразною та вражаючою.

4. Підготовка до творчої роботи

«Біблійні сюжети у віршах російських поетів»

1) Мета роботи — прочитати вірші О. Пушкіна, І. Буніна, О. Жемчуж-никова, порівняти їх з відомими біблійними сюжетами, зробити висновок про спільне та відмінне у цих творах та епізодах Священного Письма (чи йде поет за біблійним сюжетом, чи додає щось до нього, якою мірою...)

2) Стиль викладання — науковий. Початок може бути таким:

«Байдужих до біблійних сюжетів серед творців немає. Не стали винятком і такі російські поети, як О. Пушкін, І. Бунін, О. Жемчуж-ников...»

ПРиТЧА О СЕяТЕлЕ и СЕМЕНАХ

Шел сеятель с зернами в поле и сеял; и ветер повсюду те зерна развеял. Одни по дороге упали; порой


Их топчет прохожий небрежной ногой, На них нападает голодная стая. Другие на камень бесплодный легли и вскоре без влаги и корня взошли,— и в пламенный полдень дневное светило Былинку палящим лучом иссушило. Средь терния пало иное зерно, и в тернии диком заглохло оно… Напрасно шел дождь и с прохладной зарею Поля освежались небесной росою; Одни за другими проходят года — От зерен тех нет и не будет плода. Но в добрую землю упавшее семя, Как жатвы настанет урочное время, Готовя стократно умноженный плод, Высоко, и быстро, и сильно растет, и блещет красою, и жизнию дышит... имеющий уши, чтоб слышать,— да слышит!

1851 (Алексей Жемчужников)

Свободы сеятель пустьшный, Я вышел рано, до звезды; Рукою чистой и безвинной В порабощенные бразды Бросал живительное семя — Но потерял я только время, Благие мысли и труды... Паситесь, мирные народні Вас не разбудит чести клич. К чему стадам дарить свободы? Их должно резать или стричь. Наследство их из рода в роды Ярмо с гремушками да бич.

(А. С. Пушкж)

И цветы, и шмели, и трава, и колосья,

И лазурь, и полуденний зной...

Срок настанет — Господь енна блудного спросит:

«Был ли счастлив ты в жизни земной?»

И забуду я все — вспомню только вот зти

Полевые пути меж колосьев и трав —


И от сладостных слез не успею ответить, К милосердным коленям припав.

(И. Бунин)

5. написання творчої роботи

Робота у чернетках.

III.ПідсумкиУроку

«мікрофон»

У поезіях на біблійну тему мене вразило...

IV.ДомашнєЗавдання

Переписати роботу в зошити.