Народності творів Крилова можна простежити й мовою його байок. Досить зіставити, скільки прислів'їв він включив у текст байок і скільки створених їм рядків залишилося жити в мові на правах прислів'їв і приказок. І тих і інших - безліч. Наприклад, прислів'я «Можна б про це пісню проспівати, так щоб кого по юшку не зачепити» наведена Криловим у байці «Гусаки» у такій формі:

  • Баснь цю можна б і боле пояснити
  • Так щоб гусаків не роздражнити
  • Прислів'я «Очей бачить, так зуб неймет»,
  • «Зелений вин-радий, коли не дають» зустрічаємо в байці «Лисиця й Виноград»:
  • Хоч бачить око, Так зуб неймет.
  • «...На погляд^-те він гарний, Так зелений - ягідки немає зрілої: Негайно оскому наб'єш».
  • Прислів'я «Як жити ні нудно, а вмирати ще тошней» найшлася в байці «Селянин і Смерть»:
  • Що як буває жити ні нудно,
  • А вмирати ще тошней.

Але й вірші Крилова влилися в наше мовлення. Збірники прислів'їв И. Снегирева, В. Даля й інші показують, що в народі прислів'ям ходить злегка змінений рядок з байки «Парнас»:

  • У кого голова порожній,
  • Те голові розуму не додадуть місця

У прислів'я звернулися рядки з байки «Вовк і Ягня»: «У сильного завжди неспроможний винуватий». А рядка з байки «Орел і Кріт» у повному виді стали прислів'ям:

  • Не нехтуй ради нічийого,
  • Але колись розглянь його.

Ряд байок Крилов присвятив героїчній боротьбі російського народу з армією французів в 1812 році. Про байку «Вовк на псарні» було сказано вище. У байці «Кіт і Кухар» виражається невдоволення тактикою уряду стосовно Наполеона. Байка «Обоз» написана в захист військових планів Кутузова. Крилов обурюється проти людей, які в дні загального нещастя думали тільки про власну користь (байка «Розділ»), у надії поживиться залишалися в зайнятий французами Москві (байка «Ворона й Курка»).

Типовість образів, створених Криловим, багатогранність сатири, спостережливість автора, уміння передати стійкі риси людського характеру, справжня народності зробили байки його безсмертними