Мета: Продовжити знайомити школярів з твором О. Назарука «Роксоляна», звертаючи увагу на розв'язанні в повісті проблеми кохання і служіння народові на прикладі героїні твору; розвивати вміння переказувати свої судження про вміння і почуття людей, описаних в повісті; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати любов до рідного краю, почуття національної гідності, шанобливе ставлення до минувшини.

Тип уроку: Портрет О. Назарука, текст твору, картини невідомого художника «Роксоляна», «Сулейман Пишний», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Літературний диктант «Життя і діяльність О. Назарука»

• Знак зодіаку О. Назарука за гороскопом. {«Діва»)

• Місто народження майбутнього письменника. (Бучач)

• В яких університетах навчався О. Назарук? (У Львівському, ВіденСькому)






• Назва товариства української студентської молоді, яку він очолював упродовж 1904—1905 рр. («Січ у Відні»)

• 3 працями яких письменників ознайомився митець слова під час навчання в університеті за кордоном? (М. Драгоманова, І. Франка, М. Павлика)

• Письменник, який мав значний вплив на формування світогляду

0. Назарука. (/. Франко)

• Редактором якої газети працює письменник починаючи з 25 листопада 1923 року? {«Січових вістей»)

• Де відбулася інсценізація «Роксоляни»? (На українському радіо)

• О. Назарук увійшов в історію України не тільки як знаний письменник, ай... (Політик, фаховий журналіст, публіцист, здібний адвокат)

• Через що книги письменника були вилучені з бібліотек? (Оскільки Його звинувачували у націоналізмі)

• Рух, в якому О. Назарук брав безпосередньо участь під час Першої світової війни. (Українських січових стрільців)

• Останні роки життя письменник повів у... (Кракові). Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Міні-дискусія. Обговорення питань

• Чи можна вважати постать Роксоляни історичною? Наведіть переконливі аргументи.

• Роксоляна підлягає критиці у зв'язку з прийняттям нею мусульманської віри? Відповідь вмотивуйте.

• Можна вважати героїню твору щасливою, коли вона із рабинь стала султаншею? Свої міркування обґрунтуйте.

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Прикарпаття у давні й середні віки виростило двох славних жінок, більше відомих із художніх творів ніж за історичними хроніками: Ярославну — доньку галицького князя Осмомисла, ту саму, яка плакала в Путивлі-граді на валу, виглядаючи з походу на половців мужа Ігоря, та султаншу Роксоляну — уродженку містечка Рогатин, знану українцями ще як Настю Лісовську.

Сьогодні ми продовжимо знайомитися з чудовим твором О. Назарука «Роксоляна», головною героїнею якого є весела, чудова, розумна, красива, приваблива та мудра жінка — Анастасія Лісовська, Хуррем, Роксоляна.




2. Опрацювання теми уроку

2.1. Бесіда за питаннями:

• Через що сталося ворожіння циганки вірогідним?

• Чи любила Роксоляна Стефана? Про що це свідчить?

• Чому, на ваш погляд, Стефан Дропак не зміг визволити майбутню дружину з неволі?

• Яким було кохання Анастасії до турецького султана?

• Чи можна вважати героїню зрадницею своєму першому коханню, вірі християнській, батькам, рідному народові? Наведіть переконливі аргументи, посилаючись на зміст твору.

• Дослідіть, як дбала Настя про свій народ, перебуваючи у владі.

• Чи правомірною є думки українських істориків, що Роксоляна якимось чином унеможливлювала спустошливі походи турецьких і татарських військ на українські землі? Відповідь вмотивуйте.

• Як ви розумієте фразу «любити народ і служити його інтересам»?

• У чому полягає особливість кохання Насті до любого чоловіка і рідного народу?

• У чому полягала життєва мета Анастасії?

• Чи хотіли б дівчата класу бути схожими на цю героїню твору О. Назарука?

• Як сам автор ставиться до Насті Лісовської? Свої міркування вмотивуйте.

2.2. Матеріали до теми уроку.

2.1.1. Схема «Кохання і служіння народу Роксоляни».

Роксоляна




Кохання

Служіння народу

X




Стефан

Свої діти

Сулеймау

Батьки

Прагнення

Допомогти

Землякам

Прагнення

Допомогти

Землякам




Річчі (захоплення)

Обізнаність у життєвих труднощах українського народу, раба


2.1.2. Яка вона, Роксоляна? Інформація науковців, істориків.

Уявлення про те, якого була Роксоляна, у масовій свідомості складаються винятково на основі легенд та художніх творів, що не відображають справжні, тобто історичні реалії. Фактично єдиними


Першоджерелами залишаються повідомлення тогочасних послів у Стамбулі, передусім венеціанських. Серед наших дослідників найбільше попрацював у цій царині видатний український тюрколог і сходознавець Агатангел Кримський, котрий у 1924 році видав книгу «Історія Туреччини».

Щодо художніх творів, то в них творча уява автора, м'яко кажучи, значно переважає над документальною базою.

Дві історичні загадки — польського поета-історика Самуїла Твар-довського та графа Станіслава Ржевульського — підтверджують, що Роксоляна народилася і виросла в сім'ї рогатинського священика. Яке її хрещене ім'я та прізвище — не знаємо. За словами сучасників, зокрема європейських послів до Стамбула, у Туреччині бранку з Русі звали Гасекі Хуррем — Весела Султанша, або Росса, Руса, Роса. Тогочасний німецький дипломат Бузбек та італійський історик першої половини XVI століття Л. Джовіо називали її Роксоляною. Це ім'я походить від давнього античного міста Роксоляни, яке існувало з VI століття до нашої ери до III століття нашої ери на березі Дністровського лиману (територія сучасного Овідопольського району Одещини). У середні віки «роксолянами» в Європі називали жителів українських, а потім переважно західноукраїнських земель. Настею Лісовською рогатинську попівну нарекли письменники. Це домисел, що не спирається на жодне достовірне джерело.

Юна Роксоляна повторила гірку долю своїх земляків. Опільське місто Рогатин на той час не було населено такими мурами, які могли б захистити його мешканців від нападу орди. Зв'язаних бранців із Прикарпаття зазвичай вели Волоським шляхом через васальну Молдавію у Кримське ханство, на найбільшій невольницькій базар у місті Кафа. Звідти гаремами живий товар — гарних молодих полонянок — переправляли у Стамбул і за великі суми золотих дукатів продавали в гареми тамтешніх високопоставлених чиновників.

Таким «етапом» у столицю Османської імперії, напевне, потрапила й Роксоляна. Не відомо, за яких обставин вона стала перед очі Сулеймана — одного з наймогутніших тогочасних повелителів світу — освіченого, грізного і, як описує молдавський історик Йорга, гарного, з орлиним носом, довгою шиєю, тонкою бородою, меланхолічним поглядом. Вихований у дусі східних культур, арабської і перської філософії та літератури, султан, крім східних мов, знав пце й слов'янські.

Очевидно, Роксоляна полонила Сулеймана Пишного якимись особливостями своєї краси, великим розумом, ніжністю та веселою вдачею, за що удостоїлася імення Радісної (Веселої) Султанші. Вірогідно, що її поради у непростих хитросплетіннях придворних інтриг та вдалі від імперії зовнішньополітичні «підказки» давали добрі


Результати. І роль Роксоляни возвеличилась до другої, після самого Сулеймана, в державі.

І підданим великого падишаха, й іноземцям було невтямки, як колишня бранка всупереч священним традиціям Османської імперії, духові ісламської філософії та релігії піднялася на вершину влади в державі, яка споконвіку не бачила жінку в такій величавій ролі. Справді, сталося диво дивне: Сулейман при Роксоляні ліквідував султанський гарем, поодружував своїх численних жінок з офіцерами турецької армії та чиновниками, а сам залишився з єдиною дружиною Роксоляною.

Історики, спираючись на тогочасні перекази дійсно приписували султанші Хуррем чаклунство. Вона нібито за допомогою заклинань, любовних напоїв та талісманів причаровувала Сулеймана.

Серед науковців немає єдиної думки з приводу того, яке з дев'яти нині відомих портретних зображень Роксоляни є документальним, бо кілька з них — апокрифічні, тобто уявні. Отже, ми не можемо тепер однозначно скласти більш-менш достовірне враження про її зовнішність. Академік Агатангел Кримський свого часу справедливо зауважив, що Роксоляна не належала до традиційного типу азійських красунь, у яких повинні бути жагучі очі, наче чорні оливи, пожадливі вуста, палючі високі груди та розкішно огрядна постать!