Поручик Густль відома новела австрійського письменника. Її герой, поручик Густль, - людин, повний чванства й зарозумілості, що розглядає життя тільки з позицій кодексу офіцерської честі. У нього відбувається випадкове зіткнення із простолюдином, силачем-булочником. Густль нагрубив йому, і булочник, не давши Густлю вихопити шаблю, прочитав йому довгу нотацію, закінчивши її самим презирливим відкликанням про розумові здатності офіцера

Густль вдається в глибокий відчай. Якщо навколишні довідаються, що офіцер був ображений і не бився на дуелі, він буде збезчещений і вигнаний з полку. Мучимий каяттям, соромом і злістю, Густль приходить до думки про самогубство. Він уже твердо вирішує піти з життя, як раптом довідається, що його кривдник відразу ж після сварки вмер від апоплексичного удару й. отже, нікому не встиг розповісти про що происшли. Поручик Густль нескінченно щасливий: умирати не потрібно, його ганьба залишиться невідомий. Від недавнього каяття не залишається й сліду

Він знову стає зарозумілим, грубим і зарозумілим. Новела «Поручик Густль» була високо оцінена літературною критикою. У ній письменникові вдалося передати психологічна напруга людини, що перебуває на рубежі життя й смерті, коли перед його думкою в потоці свідомості проноситься все життя