Мета: учити учнів аналізувати епічний твір, визначати

Новелістичний жанр, виділяти провідні ідеї, образи, розкривати їх, спираючись на текст; розвивати вміння використовувати деталі, кольорову гаму для розкриття стильової палітри твору; виховувати усвідомлення філософської сутності щастя людини, його відносності й короткочасності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: текст новели, літературознавчий словник, епіграфи.

Шукаємо щастя по країнах, століттях,

А воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді,

Так і ми у ньому, і воно біля нас шукає нас самих.

Нема його ніде від того, що воно скрізь.

Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.

Г. Сковорода

Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов.

П. Тичина

Життя саме по собі — ні добро, ні зло, воно — вмістилище і добра, і зла, дивлячись по тому, у що ви самі його перетворили.

Монтень

Перебіг УрОКУ

І. АктуалізаціяОпорнихЗнань, Умінь, Навичок

1. Бесіда з учнями

• Дайте загальну характеристику розвитку української прози другої половини ХХ ст.

• Назвіть представників української прози другої половини ХХ ст.

2. Літературний диктант «Так» — «Ні»

1. Учитель української мови назвав Гончара Олесем, якого до того називали Сашком. (Так)


2. Солдатом, старшим сержантом — командиром обслуги батальйонного міномета, потім — старшиною батареї пройшов Гончар Велику Вітчизняну війну. (Так)

3. Коли О. Гончару запропонували перейти з фронту до редакції дивізійної газети, він радо погодився. (Ні)

4. Олесь Гончар писав тільки прозу. (Ні)

5. Перший повоєнний твір — новела «Модри камінь», надрукований 1946 р. (Так)

6. О. Гончар відомий і як блискучий новеліст. (Так)

7. О. Гончар очолював Спілку письменників України, був головою Українського республіканського комітету захисту миру, член Всесвітньої Ради Миру. (Так)

8. О. Гончар не брав участі в українському національному відродженні. (Ні)

9. Новела «Модри-Камінь» про гірку долю селянської бідноти, змушеної йти на заробітки в херсонські степи. (Ні)

10. Роман «Людина і зброя» був відзначений Державною премією ім. Т. Г. шевченка за 1962 рік. (Так)

11. Роман «Прапороносці» — новий погляд на війну. (Так)

12. Роман «Собор» розповідає про будівництво нового собору. (Ні)

Іі. ПовідомленняТемиЙМетиУроку. МотиваціяНавчальноїДіяльності

Спини мене, отямся і отям,

Така любов буває раз в ніколи.

Вона ж промчить над зламаним життям,

За нею будуть бігти видноколи.

Вона ж порве нам спокій до струни,

Вона ж слова поспалює вустами.

Спини ж мене, спини і схамени,

Ще поки можу думати востаннє,

Ще поки можу, але вже не можу,

Настала черга й на мою зорю,

Чи біля тебе душу відморожу,

Чи біля тебе полум’ям згорю.

(Ліна Костенко)

Серед усiх чудес свiту найбiльше чудо — це людина й кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пiзнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. I навiть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цiнностей, як грошi, влада, слава й кохання, то переважна бiль-шiсть вибрала б останнє.


Так що ж таке кохання, щастя, життя? Над цими питаннями людство міркує скільки існує. Тлумачний словник подає такі пояснення:

Кохання — Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі;

Щастя — Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості;

Життя — Стан живого організму в стадії розвитку, зросту.

Звичайно, ці визначення не в змозі передати сили потрясiння, захвату, захоплення, екстазу, що викликають ці поняття-почуття в душі людини. Звернімо увагу, що саме поняття «життя» включає в себе «щастя», а «щастя» — «любов». Я живу, коли щасливий, я щасливий, коли люблю! Складіть асоціативні кущі до слів «любов», «щастя», «життя».

Завданням нашого уроку є з’ясувати, чи справді любов зробила щасливими героїв твору «За мить щастя».

Ііі. ОпрацюванняНавчальногоМатеріалу

1. Вступне слово вчителя

Новела «За мить щастя» писалась, коли в літературу прийшло більше трагічної правди про війну. На той час О. Гончарем був написаний роман «Людина і зброя» про трагедію студентського батальйону, бійцем якого був і сам автор; у його уяві окреслювався роман «циклон» про страшну табірну одіссею радянських полонених. Через те не дивно, що новела «За мить щастя» сповнена болю, суперечностей, побудована на багатьох опозиціях.

Її задум виник у далекій Бірмі, у місті Рангуні. Тамтешні молоді солдати з автоматами й храми-пагоди, що нагадують оповідачеві «стоги жовтогарячого жнив’яного блиску», стали імпульсом спогаду про давню історію. Очевидно, цей архетипний образ сонячних жнив, снопів, полукіпків, як символ життя, зберігався в підсвідомості автора ще з повоєнного літа поруч із образом смерті як кари за смерть. Але тієї смертної кари не приймала душа автора, котрий пройшов крізь пекло війни й таборів. Більше того, смерті на війні протиставлено радість життя й кохання — і ті дві смерті вже після війни, коли фронтовикам мріялося про вічний мир. Свої давні тривоги й сумніви автор відбив у слові, воскресивши найбільш вражаючі епізоди тієї давньої історії й намагаючись осмислити те, що сталося…

Скупими деталями окреслено історичні умови, здавалося б, локальної події, що сталася на жнивах у полі, біля угорського


Містечка, поруч із яким розташувалися окупаційні частини, «солдатська цивілізація», як не без іронії висловлюється оповідач про землянки, споруджені в колишньому графському лісі. У ситуації, що склалася, не могли не виникати проблеми взаємин солдатів і місцевого населення. Автор подає лише окремі деталі кризових моментів тих відносин: «боєць лежить на винограднику затоптаний, поглумлений, з перерізаним горлом»; трапляється, місцеві любителі вина й «бійців споюють».

2. Теорія літератури

Новела (іт. Novella, Від лат. Novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вима-льованою дією.

Ознаки новели:

• лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів;

• строга й усталена конструкція;

• наявність строгої та згорненої композиції з яскраво вираженим композиційним осередком (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт дії, контраст чи паралелізм сюжетних мотивів і т. д.);

• перевага сюжетної однолінійності, зведення до мінімуму кількості персонажів;

• персонажами новели є особистості, як правило, цілком сформовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини;

• автор у новелі концентрує увагу на змалюванні внутрішнього світу героїв, переживань і настроїв;

• сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, містить у собі момент ситуаційної чи психологічної несподіванки.

3. Робота з текстом твору

1. Прочитайте опис місцевості на початку твору. Які деталі свідчать, що нещодавно тут була війна?

2. Охарактеризуйте настрій головного героя на початку твору.

3. На яких деталях акцентує увагу автор в описі жінки на полі?

4. Опишіть мить кохання між героями.

5. Як подає автор мить убивства? (Лаконічно, однією фразою «Пролунав постріл»)

6. Які наслідки для Сашка Діденка мав випадок на полі? Чи усвідомлює він їх?

7. Як до вчинку Сашка ставляться його сослуживці? Прочитайте.


8. Чому, на вашу думку, такий жорстокий вирок призначено Сашку? Смерть за смерть — це ознака цивілізації?

9. Чому немає майбутнього в кохання головних героїв? (Закон цього не дозволяє. «Проти любові закон? Не може бути такого закону!»)

10. Прочитайте епізод побачення закоханих. Чи дійсно вони люблять? Які деталі свідчать про це?

11. Чи каються герої в здійсненому? Обґрунтуйте.

12. У творі любов подається у двох вимірах: любов до Жінки й любов до Батьківщини. Що для героя ці почуття? (Слова про Ларису «Я любив і люблю її» — це останнє, що пов’язує Діденка з життям. А слова про Вітчизну, готовність «смертю … змити» її заплямовану честь — то вже прощання Діденка з цим світом)

13. Перекажіть фінал твору. Чому подається два варіанти розв’язки?

Матеріал для вчителя