Мета: Допомогти учням усвідомити ідейно-художнє багатство та значення давньоукраїнської оригінальної літератури; розвивати навички вибіркового читання, аналізу творів давньої літератури, образне та логічне мислення; виховувати допитливість, повагу до духовних надбань наших предків, загальнолюдських цінностей.

Обладнання: різні видання літописів, ілюстрації до них,

Фото-, відеоматеріали про Києво-Печерську лавру, словник літературознавчих термінів. Теорія літератури: літописи.

 

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне СЛОВО вчителя.

Щороку 9 листопада (28 жовтня за старим стилем) в українських церквах відбувається відправа пам'яті преподобного Нестора-літописця Печерського. Під час служби співають: «Дивні часи й роки Церкви, життя й чесноти давніх отців ти для нас описав і послідовником їх був ти, славний Несторе! Вихваляємо тебе серед отців, співаючи — благословенний Бог отців наших!» Хто такий Нестор, за що його так вихваляють, що таке літописи і яке їхнє значення для розвитку української художньої літератури,— дізнаємося на уроці.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

«Хвилинка мудрості».

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Робота в парах.

(Учні розповідають одне одному напам'ять десять Божих заповідей.)

2. Переказ та аналіз притч.

3. Повідомлення-переказ інших біблійних притч із власними коментарями.

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МА

ТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

З прийняттям християнства в Київській Русі храми та монастирі стали головними осередками розвитку освіти, науки, мистецтва. Найбільшим культурним центром у той час стала Києво-Печерська лавра.

2. «Заочна екскурсія» до Києво-Печерської лаври.

(Учитель демонструє учням фото-, відеоматеріали, ілюстрації, що стосуються Києво-Печерської лаври.)

3. Робота зі словником літературознавчих термінів.

(Учні роблять запис до словничків.)

Літопис — найдавніший вид історико-мемуарної прози, що являв собою розташовані в хронологічному порядку коротенькі замітки й докладні оповідання («Сказання») про історичні події.

Автори літописів — літописці — розповідали про ті історичні факти, свідками або учасниками яких вони були самі або про які дізналися з інших джерел, зокрема з усних народних переказів. Записи окремих літописців групували й упорядковували пізніші літописці, які створювали з них збірники літописів — зводи, що були вже систематично викладеною історією.

На Русі початок літописання припадає приблизно на X ст. Широко відомі літописні зводи «Повість минулих літ», Галицько-Волинський та ін. Значний інтерес становлять також козацько-старшинські літописи ХУІІ-ХУШ ст.

4. Слово Вчителя.

Літописець Печерський Нестор, якого визначають автором однієї з редакцій «Повісті минулих літ», народився близько середини XI ст. (помер 28 жовтня (9 листопада за новим стилем) 1114 року). У сімнадцять років Нестор прийшов до Печерського монастиря, коли ігуменом там був преподобний Теодосій (Феодосій). Виконував різні обов'язки, вчився в печерських подвижників тілесної і духовної чистоти, глибокого смирення, цілковитого послуху, дотримання посту, а також вивчав мови — слов'янську, грецьку, чеську й інші, які знадобилися йому при написанні літопису, адже він користувався літературними джерелами різних народів. Крім літопису, Нестор створив «Чтеніє о житії і погубленії Бориса і Гліба», «Житіє преподобного отця нашого Теодосія, ігумена Печерського монастиря», кілька оповідань, які ввійшли до «Києво-Печерського патерика». Великий князь київський Святополк Ізяславич (1093-1113), на замовлення якого Нестор писав «Повість минулих літ», вперше дозволив книжнику користуватися княжим архівом з державними договорами та іншими документами, бібліотекою.

У високому поетичному стилі Нестор пише про Теодосія, що заснував Печерський монастир (існує й інша версія, за якою початок Печерському (Печерному) монастиреві поклав Іларіон, продовжив Антоній Любецький).

5. Виразне Читання Уривка Із «Житія».

І тоді цей великий Теодосій знайшов місце чисте недалеко від печери і зрозумів, що тут можна воздвигнути монастир, із благодаттю Божою, зміцнившись вірою та упованням і сповнившись Духом Святим, почав готуватися заселити місце те. І з Божою

Допомогою за короткий час збудував церкву на тому ж місці в ім'я святої та преславної Богородиці й пріснодіви Марії, і, обговоривши, збудував келій багато, і тоді переселився з печери з братією на місце те року 6576 (1062).

І відтоді Божою благодаттю піднеслося місце те, і був монастир славний, і до цього часу він існує, і називається Печерським, поставлений святим отцем нашим Теодосієм.

6. «Мовна розминка».

Учитель 1-2 рази проказує повну назву «Повісті минулих літ», учні повторюють. Виграв той, хто вимовив назву без помилок.

«Се повєсті времєнних лєт, откуда єсть попіл а Руская земля, кто в Кієвє нача пєрвєє княжиті, і откуда Руская земля стала єсть».

7. Виразне читання уривків з «Повісті минулих літ» в переказі

В. Близнеця.

(Про заснування Києва, про початок великого будівництва у Києві, про похвалу книгам та ін.)

8. Обмін враженнями щодо прочитаного.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Робота з таблицею. • Заповніть таблицю ознак, за якими літописи можна віднести до наукових історичних та художніх творів.

Ознаки наукових творів Ознаки художніх творів
Стислість, конспективність викладу подій; датування; обмеженість художніх засобів у записах про історичні події Наявність легенд, вигадки; пісень, казок; використання художніх засобів

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон». • Продовжіть фразу:

«За допомогою літопису ми...» «Мені запам'яталося...» «Новим для мене було те, що...»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати відомості про «Повість минулих літ» і його автора, вміти переказувати, аналізувати фрагменти літопису.