Мета: ознайомити учнів із творчістю Осипа Турянського,

Дослідити зовнішню й внутрішню структури твору «Поза межами болю», принципи організації системи персонажів, визначити жанрову специфіку твору; розвивати аналітичне мислення учнів; пробудити патріотичний дух та любов до Батьківщини, виховувати інтерес до творчості письменника.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет письменника, епіграф.

Поет мусить пройти найглибше пекло буття

Й найвищі небесні вершини людського щастя.

Тоді його слово буде хвилювати.

Осип Турянський

Перебіг УрОКУ

І. ОрганізаціяПочаткуУроку

Іі. МотиваціяНавчальноїДіяльності

Ііі. ПовідомленняТеми, МетиУроку. РоботаЗЕпіграфом

Поясніть, як ви розумієте слова Осипа Турянського.

IV. ПеревіркаДомашньогоЗавдання

Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях Осипа Турянського

Майбутній письменник народився в с. Оглядів Радехівського району на Львівщині в селянській сім’ї. Був найстаршим серед восьми дітей. За допомогою сільського вчителя вступив до Львівської української гімназії, потім закінчив філософський факультет Віденського університету. Там же захистив докторську дисертацію.


Перші оповідання були опубліковані 1908 р. З 1910 р. Осип Турянський викладає українську мову та літературу в Пере-мишлянській гімназії. Восени 1914 р. учителя української мови та літератури Перемишльської гімназії, випускника філософського факультету Віденського університету, мобілізовано до війська та відправлено на сербсько-австрійський фронт, де О. Турянський потрапляє в полон. Він один з 60 тисяч австрійських полонених, яких відступаючі напівживі серби етапують засніженими горами, й один із небагатьох, кому пощастило вижити. Пережите в таборі для інтернованих на італійському острові Ельбі письменник відтворив у повісті-поемі «Поза межами болю». Після повернення з Італії до Австрії О. Турянський викладає право у Віденському університеті, потім працює в Галичині, займається видавничою та педагогічною діяльністю. Недаремно Осип Турянський повернувся з війни «диваком», що розгублено й непевно почувався в постапокаліптичному світі («болото, — як він висловлювався, — здорове для легенів, але вбивче для душі»). Коли 1921 р. у Відні нарешті вийшла друком його книжка, «невдячний» Турянський влаштував видавцеві скандал через те (а сприймалося як «лише через те»), що той на обкладинці (в якій, за визнанням тогочасного критика, не було «ні сліду якоїсь буденної журналістичної тенденції») вмістив рекламу модної кравецької фірми. Свідок того, як вимерзали інші люди — трагічно безшкірі, сприймав цілком узвичаєну суспільством комерціалізацію як цинічне блюзнірство.

Підірване сербським полоном здоров’я швидко тануло, і 1933 р. письменника не стало. Тільки через п’ятдесят років його ім’я та літературна праця були гідно пошановані.

V. ВивченняНовогоМатеріалу

1. Лекція вчителя.

Жанрова своєрідність твору «Поза межами болю»

Існують теоретичні роздуми літературних критиків стосовно генологічної самобутності твору, що увінчався найрізноманітнішими жанровими ореолами: «поема» (Р. Плєн, С. Пінчук), «повість» (Р. Федорів), «повість-поема» (С. Пінчук), «модерна епопея» (М. Селегій), «поема-симфонія» (З. Гузар), «роман» (М. Іль-ницький). Така концепція взаємозв’язку індивідуально-авторської творчості з категорією жанру зумовлена проблемою еволюційної самосвідомості культури ХХ ст., власне самим мистецьким життям з його намаганням відшукати власну форму вираження.


Найчастіше визначають жанр твору «Поза межами болю» як антивоєнна психологічна поема в прозі.

У долю цього незаперечного факту вплітається технічна письмова оздоба твору: майже кожне нове речення, обрамлене поетичною ритмізованою прозою, починається з абзацу й має вигляд віршових рядків. До ліричного мережива тексту належить й ціла лавина пунктирних ліній (у даному випадку до уваги беремо тільки перше видання твору письменника: Турянський О. Поза межами болю. — Відень-Чікаґо: Вид-во компанії «У.-М.-НА», 1921) — то струни авторового болю настроєні на мовчання, яке огортає загадкові розлогі горизонти думок і почуттів. Дослідження графічного аспекту ліричної форми «Поза межами болю» О. Турянського лежить у глибині застиглого трепету експресіонізму, що в письменницькій практиці визначається великою кількістю тире, крапок, у решті речень у вигляді дужок.

Іноді здається, що основному сюжету нікуди дітися й він ось-ось має вийти за межі «реального,» звернути в абстрактну сторону індивіда, що відповідає його внутрішньо-духовному потенціалу. Наприклад, тоді, коли автор як персонаж, замкнувшись у свій світ бажань і спогадів (різдвяна картина), був представлений «потоком свідомості», ірраціональною хвилею простору й часу. Епічний принцип зображення сюжетної канви твору характеризується й тим, що автор часто охоплює все життя людини чи найважливіші її моменти. Адже в «Поза межами болю» із розповідної форми дізнаємося про трагічне життя штранцінґера, який осліп через поранення в одному із боїв. Його мати з розпуки померла, а наречена наклала на себе руки. Із діалогу між персонажами стає відомо, що в Саба нікого не було з рідних, а Пшилуського зраджувала дружина. Перед очима Оглядівського, який був у передсмертному стані, промайнуло все його життя. Письменник, перетинаючи межі ліричної форми твору, забезпечує героям істинно епічну повноту буття, розгортає справжню історію їхньої душі.

2. Теорія літератури

Поема в прозі — ліро-епічний твір, написаний прозою, у якому оповідь про історичні події й події житя героїв розкривається через сприйняття й оцінку оповідача.

3. Фронтальне опитування за змістом твору з елементами

ідейно-художнього аналізу

Чому автор вирішив написати про своїх загиблих товаришів? (Письменник воював від час Першої світової війни, зазнав


Жахів полону. Тіні загиблих товаришів з’являються у сні і наяву. Цей твір є своєрідним жалобним вінком) Як визначив жанр свого твору О. Турянський? (Повість-поема)

Перелічіть друзів у нещасті (Штранцінґер, Добровський, Ніко-лич, Сабо, Бонні, Пшилуський та Оглядівський (Саме від особи останнього ведеться розповідь)

Зачитайте, як у передньому слові автор зазначає, що вони стали жертвою злочину. («Це був злочин, якого люди і природа допустилися на нас і який і нас приневолив стати злочинцями супроти духа людства»)

«Ідуть живі трупи по трупі природи». Який художній засіб використав автор у цьому уривку? З якою метою? (Письменник досить точно використовує оксюморон, щоб передати весь жах ситуації, в яку потрапили герої твору) Проаналізуйте тропи в поданому уривку: «Чорні хмари закрили заздрісно сонце і блакить неба й повисли над ними, як велетенські чорні крила всесвітнього духа знищення». (Метафори, епітети)

Чому штранцінгер, який просувався зі своїми шістьма товаришами, раптом зупинився? (Від надмірної втоми) Що було єдиним спадком для штранцінгера, що лишила йому воєнна доля? (Він був сліпий, і скрипка — та єдина його відрада) Як було вбито охоронця? (Сабо ударив його палицею по голові) Чому люди були приречені на смерть? (Ні крихітки їстівного, навколо були засніжені гори, урвища й безодні) Щоб вижили інші… Хто повинен був померти? (Помре най-слабший)

Як визначити найслабшого? (Вони будуть скакати, танцювати навколо того корча, поки хтось не впаде) Яка одна-єдина думка була під час руху в кожного з чоловіків? («Без найменшої тіні спротиву почали скакати людські скелети, замерзлі з морозу, смертельно вичерпані голодом, бігати і скакати довкола корча. Лише одна думка вводила в рух їх закостенілі ноги: «Скачи, скачи і витримай… а то, може, твої власні товариші тебе доб’ють!») Що допомогло вижити героєві-оповідачеві? (Слабенькі ручки сина, які він ніби відчував на шиї, тримали його) Хто як себе поводив під час танцю? (Добровський сміявся й показував елегантні фігури танцю, бо був колись балетмейстером, розмовляв з коханою жінкою, говорячи, щоб не лякалася його теперішнього вигляду. Один упав знесилений, але


Зараз же підхопився, як м’ячик, боячись виявитися найслаб-шим. Бонні плакав, кликав маму)

• Найслабшим виявився Бонні. Назвіть його останнє прохання. (Попросив передати якісь гарні слова його мамі й заспокоїти її, що помер він у теплій хаті на м’якій постелі)

• Що зробили з одягом Бонні? (Товариші стягли з трупа вбрання і розпалили вогонь)